Нормативно-правовий акт

Загальні (поширюються на всіх осіб у межах держави).Акти парламенту (постанови). Акти уряду (постанови). Акти Президента ( укази).Відомчі (поширюють дію на

Нормативно-правовий акт

Дипломная работа

Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету

Юриспруденция, право, государство

Сдать работу со 100% гаранией

Зміст:

 

Вступ

. Нормативно-правовий акт. Поняття. Ознаки

. Види нормативно-правових актів

.1 Закон

Ознаки закону

Види законів

Реквізити законів

.2 Підзаконний акт

Ознаки підзаконних актів

Види підзаконних актів

. Межі дії нормативно-правового акту

.1 Дія нормативно-правового акту у часі

вступ нормативно-правового акту в юридичну силу

втрата нормативно-правовим актом юридичної сили

принципи вступу закону в дію

.2 Дія нормативно-правового акту у просторі

.3 Дія нормативно правового акту за колом осіб

. Систематизація нормативно-правових актів

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Для того, щоб стати реальністю і успішно виконувати свої регулятивні та виховні функції, право повинно мати зовнішню форму виразу. Зовнішню форму виразу називають одночасно джерелами та формами права. Ці поняття взаємоповязані, але не тотожні: джерело розкриває витоки причини та закономірності його розвитку, сам процес виникнення права, а форма права показує, як зміст права організований і виражений зовні.

Поняття «джерело права» вживається у чотирьох значеннях: ідеологічному, матеріальному, інституційному і юридичному.

Джерела права в матеріальному значенні-це економічні, політичні та інші умови, що обумовлюють виникнення права.

Джерела права в ідеологічному значенні - це ідеї, концепції і теорії, покладені в підставу правових норм.

Джерела права в інституційному значенні - це правотворча діяльність субєктів офіційного творення права: держави, органів, які надають нормі права загальнообовязкових характер.

Поняття «юридичне джерело права» і « форма права» мають однакове значення, оскільки форма права - це вихідні від держави або визнані нею офіційно-документальні способи вираження змісту права.

Головним юридичним джерелом і формою права сучасної є нормативно-правовий акт, бо для кожного громадянина, де б він не працював i якою б діяльністю не займався, право завжди є тим або іншим актом. В ньому виражається більшість правових норм, які регулюють найбільші з точцi зору особистостi, ii потреб та iнтересiв, суспiльнi вiдносини. Нормативно-правовi акти як джерела права починають видаватися з встановлением централiзованої держави. З його допомогою встановлюються, змiнюються або скасовуються норми права. Тому важливо добре знати, вмiло i правильно застосувувати нормативно-правові акти. Особливо це важливо для юристiв, бо саме вiд них залежить формування нормативно-правових актiв. Актуальність питання нормативно-правових актів полягає у поліпшенні правотворчої діяльності та складністю застосування нормативно - правових актів, що обумовлено безліччю документів по тому ж самому питанню, прийнятими різними органами в різний час.

Фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених дають уявлення про істотні переваги нормативно-правового акту перед іншими джерелами права, його юридичні властивості, особливості та дії; момент набуття чинності та момент припинення його дії аналізували сучасні вітчизняні дослідники: Скакун О.Ф., Копейчеков В.В., В. Котюк, О. Михайленко, В. Колісник. Під час своєї роботи я віддала перевагу підручнику Скакун О.Ф «Теорія держави і права», тому що в ньому просто та доступно розяснювалась сутність поняття «нормативно-правовий акт». Деяким проблемам значення місця і ролі нормативно-правового акту в політичному, економічному житті суспільства були присвячені роботі зарубіжних вчених: Алексєєв С.С., Венеєв Ю.А., Тихомиров Ю.А. та інших.

Метою даної курсової роботи є з`ясування місця й ролі нормативно-правового акту у системі законодавства України. Дослідження проблематики юридичної сили, набуття чинності нормативно-правового акту та моменту припинення дії дає змогу більш предметно аналізувати нові актуальні й складні питання врегулювання відносин у державі законом. Для цього треба:

розкрити поняття, ознаки види нормативно-правового акту.

розкрити, чим нормативно - правовий акт відрізняється від інших джерел права;

розкрити поняття закону та підзаконного акту, його ознаки;

зясувати основні напрями дії нормативно-правового акту;

розглянути питання щодо функціонування системи нормативно-правових актів;

Предметом дослідження є місце нормативно-правового акту в системі законодавства України, їх значний вплив на діяльність суспільства, здійснення реалізації нормативно - правових актів для формування демократичної, соціальної-правової держави та громадянського суспільства.

Структура роботи складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку літератури.

 

 

Розділ 1: Нормативно-правовий акт. Поняття. Ознаки

 

Серед сучасних джерел права нормативно правовий акт посідає перше місце. В нормативно - правових актах закріплюються норми, які враховують інтереси більшості і меншості в цілому та координують їх в залежності від економічних, соціальних, національних і міжнародних відносин у конкретний історичний період.

Нормативно-правовий акт - це офіційний акт-документ уповноважених субєктів правотворчості, який встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин. До нормативно-правових актів належать конституції, закони та нормативні рішення органів виконавчої влади.

На відміну від акта застосування права, нормативно - правовий акт спрямований на регулювання типових і схожих суспільних відносин і розрахований на неодноразове застосування без вказівки на конкретну особу, тоді як акт застосування спрямований на регулювання конкретних життєвих ситуацій і в ньому вказується конкретна особа. На відміну від акту тлумачення норм права (наприклад постанови Верховного Суду України), нормативно правовий акт видається або санкціонується компетентним органом, який має правотворчі повноваження або в процесі референдуму. Як джерело права нормативно правові акти мають переваги перед іншими джерелами права:

-нормативно-правовий акт, в силу традиційно в силу встановлених правил вважається найліпшим засобом оформлення вже установлених норм права

- в силу своєї чіткості і визначеності нормативно-правовий акт «легкий» в застосуванні.

До нього, як відмічають теоретики і практики, легко відсилатися при вирішенні справ, вносити відповідні корективи, стежити за його виконанням, та контролювати його. Нормативно-правові акти мають ряд специфічних ознак, що відрізняють їх від інших актів, особливо від правозастосувальних, які носять формально-визначений характер.

Специфічні ознаки нормативно-правового акта:

1. Приймається або санкціонується вповноваженими на те органами держави або народом (референдум).

. Завжди містить нові форми права, або змінює (скасовує) діючі.

.Відповідає Конституції, міжнародним договорам держави, не суперечить актам вищої юридичної сили.

. Містить у собі загальнообовязкові правила (норми) поведінки.

. Складається з дотриманням правил нормотворчої техніки: має письмову форму та атрибути, що дозволяють відокремити його від інших документів-найменування акта, найменування ухваливших його органів, дату прийняття, номер, підпис уповноваженої посадової особи та інше (реквізити).

. Приймається з додержанням правил нормотворчої процедури.

. Має визначну юридичну силу в залежності від місця акта в системі нормативно-правових відносин і від рівня ухвалившого його органа.

. Діє протягом визначеного терміну.

. Охоплює конкретну територію.

. Доводиться до відома населення в установленому законом порядку-публікується в офіційних спеціальних виданнях. В Україні закони і постанови парламенту містяться на сайті Верховної Ради України, публікуються у «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Голос України»; постанови Кабінету Міністрів-у «Зібраннях постанов уряду України» і газеті «Урядовий Курєр»; закони і підзаконні акти-у журналі «Офіційний вісник України»

Також акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України можуть бути в окремих випадках офіційно обнародуванні через телебачення і радіо.

. У нормативно-правових актах норми права групуються за статтями та структурними утвореннями: розділам, главам, статтям (наприклад в Сімейному кодексі, розділ «Шлюб. Права та обовязки подружжя», глава 8 « Право спільної сумісної власності», стаття 63 « Здійснення подружжям права спільної сумісної власності»)

нормативний правовий акт закон підзаконний

 

Розділ 2: Види нормативно-правових актів

 

Нормативно-правові акти підрозділяються за подальшими ознаками:

1.За юридичною силою

Акти вищих правотворчих органів мають більшу юридичну силу, аніж акти нижчих правотворчих органів. Наприклад, закон, прийнятий парламентом буде мати більшу юридичну силу, ніж, скажемо, якась постанова місцевого самоврядування. В Україні вищу юридичну силу має Конституція України.

Юридична сила нормативно-правового акту - специфічна властивість мати суворо позначене місце в системі нормативно-правових актів і залежати за формальною обовязковістю від рівня та обсягу повноважень органу, який видає або приймає цей акт, тобто від того, хто є субєктом правотворчості. Юридична сила являється найбільш суттєвою ознакою класифікації нормативно-правових актів.

У правових системах романо-германського типу (сюди входять також Росія та Україна) вища юридична сила належить закону. Це значить, що:

ніякі акти не можуть змінити закон, вносити зміни в його зміст, бо закон може

бути зам

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>