“Акорд смерті” у Шопена

Ф.Шопен оперує IV підвищеним ступенем мінору таким чином, що морталіс може бути застосований відокремлено від інших елементів “гармонії смерті”. Наприклад,

“Акорд смерті” у Шопена

Информация

Разное

Другие материалы по предмету

Разное

Сдать работу со 100% гаранией
була важливою лексемою музичної мови, семантично містким елементом гармонічної техніки, невід'ємним атрибутом стилю Ф.Шопена.

Список литературы

1 Туманина Н. П.И.Чайковский. т.2: Великий мастер. М.: Наука, 1968. С.236.

2 Цуккерман В. Выразительные средства лирики Чайковского. М.: Музыка, 1971. С. 39.

3 Там же С. 47

4 Холопов Ю. Гармония: Теоретический курс. М.: Музыка, 1988. С. 349.

5 Відповідне трактування цього дискусійного питання було висловлене раніше. Див.: Ганзбург Г. Новый учебник гармонии //Среднее специальное образование. 1981. - №12. С.51.

6 Оголевец А. О выразительных средствах гармонии в их связи с драматизмом вокальной музыки //Вопросы музыкознания: Сб.статей.Т.III. М., 1960. С.133.

7 Див.: Там же. С. 144-165.

8 Див.: Оголевец А. Слово и музыка в вокально-драматических жанрах. М.: 1960. С.393-395. Про “акорд смерті” в пісні Шуберта на вірші Гайне “Двійник”див.: Ганзбург Г. Статьи о Шуберте. Харьков, 1997. С.12.

9 Цуккерман В. Цит.пр. С.40.

10 Оголевец А. Слово и музыка... С. 148.

11 Див.: Катуар Г. Теоретический курс гармонии. Ч.1. М., 1924. С.89.

12 Однак в даному випадку, на відміну від попередньо описаних, ІУв ступінь входить не в субдомінантову, а в домінантову функцію, причому своєрідно реалізовану (випущена терція домінантового акорду). До звичного для класиків та романтиків трактування ІУв як альтерації (в рамках субдомінанти=подвійної домінанти) у Шопена додається, особливо у мазурках, його трактування як натурально-ладового ступеня (очевидний фольклорний вплив), що теж входить в субдомінанту. Трактування ж ладово-характерного ІУв ступеня як великої септіми в домінантовому акорді, що приводить до вельми специфічного фонічного ефекту, у композиторів романтичного напрямку є великою рідкістю (прим.ред.).

 

Похожие работы

< 1 2