НБУ-финансовый агент правительства

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



держави і формував концепцію її стратегічного розвитку на майбутнє. Основні здобутки здобутки другого етапу: лібералізація валютного ринку шляхом зняття обмежень за контрактами на валютних біржових торгах, установлення порядку надання кредитів селянським-фермерським господарствам; прийнято Положення про умови зберігання, обліку та погашення приватизаційних майнових сертифікатів у паперовій формі в установах банківської системи; встановлено для всіх комерційних банків нові обовязкові економічні нормативи. Із життя 1994 року для українських грошей почалася нова ера - “ера наповнення їх тим загальноекономічним змістом, який був сформований всією історією розвитку суспільства.”

Третій і головний етап у формуванні Віктором Ющенком банківської ідеології в Україні розпочався введенням у 1996 році гривні як національної грошової одиниці. Яскравим вираженням ідеологічних орієнтирів цього періоду є Концепція проведення грошової реформи, в розробці якої брали участь працівники НБУ В.Гетьман, В.Терпило, В.Стельмах, Л.Воронова, Н.Дорофєєва та ін. на чолі з В.Ющенко. В наслідок цієї реформи стало можливим створення стабільної грошової ситуації в державі і перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку. Загалом названі вище три етапи формування ідеології центрального банку української держави засвідчили що “найважливіший іспит на виживання держави складено.” В одному із інтервю Ющенко сказав:” У Національний банк я прийшов з власною ідеологією, інакше братися за цю справу було небезпечно”. Очевидно, сили значення цієї ідеології в тому що вона давала змогу бачити шляхи виходу з складної соціально-економічної і фінансової ситуації, що склалася тоді в Україні. На перше місце головний банкір держави поставив розрахунки, оскільки саме з них, на його думку, починається банк. Національний банк змушений був боротися за свої ідеї. В результаті він вистояв і переміг боротьба була важкою і напруженою, але наслідки, яких очікували від неї цього варті. Ще в 1993 році НБУ на чолі з Ющенком відстоював ідею національної платіжної системи, на жаль тоді належної підтримки він не знайшов. Наприклад, тільки нині через кілька років, можна підвести підсумки того, що дало створення в Україні національної системи електронних платежів. Наступним на порядку деному стояло питання валютної біржі. Віктор Ющенко розумів усю складність тодішньої ситуації, зокрема те, що найважче буде подолати консерватизм та ортодоксальність не лише у способі управління економікою та фінансами держави, а й у способі мислення людей. І Ющенко це зробив: біржа стала активним субєктом фінансової системи здатним позитивно впливати на її розвиток і становлення. Разом і з тим комерційні банки нарешті відчули себе повноправними і життєздатними субєктами валютного ринку.

Більшість заходів, які здійснив Національний банк на чолі з В.Ющенком, можна назвати не канонічними і не ординарними. Не зважаючи на те, що далеко не всі підтримували політику діяльності НБУ, його Голова продовжував провадити її послідовно і невідступно, оскільки розумів, що зміни є неминучими і фінансова система потребує суттєвих трансформацій. Ющенко ризикував. Небезпеки його не лякала, бо він побачив перспективу і зміг скласти чіткий та правдивий прогноз тих результатів, які мали дати зміни. У середині 1995 року В.Ющенко, прийняв на той час ще кілька неординарних рішень. Так при інфляції 10% уряд провів емісію державних цінних паперів терміном 1 рік. Безперечно, зважаючи на те, що досвіду подібної роботи не було та ще й за існуючого рівня інфляції, це було ризиковано. Уряд України наважився на такий крок тільки тому, що здійснювалося це під керівництвом сміливого реформатора В.Ющенка, який відверто заявив: “Короткої дороги до цілком справедливого покриття бюджетного дефіциту просто не має. Державні та місцеві боргові зобовязання повинні в найближчому майбутньому стати основним видом цінних паперів на фондовому ринку.” Фактично головний важіль економічної і фінансової влади у державі опинився тоді у руках Ющенко. І він його втримав. Усі подальші зміни і трансформації здійснювалися під його керівництвом. Уперше було проведено аукціони, внаслідок чого активно запрацював фондовий ринок України.

Результати були досить промовистими: у 1995 році при запланованих 17 він приніс державі 30 трлн. прибутку, а в наступному році - вже 38 трлн. крб.

Поряд із досягненнями, які без сумніву давалися великою кровю, були і втрати. Так протягом двох років національна економіка перебувала у петлі гіперінфляції, а найбільше це позначилося на матеріальному добробуті населення. Постраждала і банківська система, втративши 70% капіталу і 32 комерційних банки, які не вижили в цій складній ситуації. Віктор Андрійович розумів, що все залежить від фінансової системи, від того як діятимуть грошові механізми. Тоді він знову наважився на ризиковані і неординарні заходи: комерційним банкам було заборонено видавати кредити, введено мораторій на приріст депозитних вкладів. Більшість керівників банків знову його не підтримали, оскільки не зрозуміли внутрішньої логіки цих заходів, не були такими далекоглядними. Ющенко робив усе можливе, щоб максимально консолідувати банківську систему України, зробити її мобільнішою та діяльнішою. 1996-1997 рік можна назвати часом фінансової стабільності в Україні, що було досягнуто в першу чергу завдяки діяльності НБУ на чолі з його Головою і стало результатом продуманої та послідовної

s