Національно-визвольна боротьба ірландського народу проти англійського колоніалізму середини XVII - початку ХХ століття

травня 1689 р. в Дубліні зібрався так званий Патріотичний парламент. Найбільш значним в законодавстві Патріотичного парламенту є «Декларативний акт». В

Національно-визвольна боротьба ірландського народу проти англійського колоніалізму середини XVII - початку ХХ століття

Дипломная работа

История

Другие дипломы по предмету

История

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дипломна робота

на тему:

 

Боротьба ірландського народу проти англійського колоніалізму (XVII - перша чверть ХХ ст.)

Вступ

 

Актуальність теми дослідження. Історія будь-якого народу є повчальною. У цьому відношенні історія Ірландії не є винятком. Вона свідчить про трагічну долю народу, який із ХІІ ст. став жертвою іноземного завоювання і в повній мірі звідав усі негативи багатовікової колоніальної експлуатації і національного гніту.

На карті світу знайдеться небагато країн, де сучасність так тісно повязана із процесами далекого минулого. Витоки поділу Ірландії, який зберігається і сьогодні, гострі соціальні і політичні конфлікти в шести північноірландських графствах, що лишилися в складі Зєднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії криються в глибинах історії. В історичному минулому Ірландії минулому було і багатовікове пригноблення пануючим сусіднім народом, і озброєна боротьба проти завойовників, і обмеження в правах за релігійними і національними ознаками, і вигнання ірландців зі своїх земель.

Особливістю історичного розвитку країни став той факт що ці больові точки посилювалися серйозними етнонаціональними протиріччями між англосаксами і кельтами; практично завжди політичне, економічне, соціальне і релігійне протистояння було одночасно і англо-ірландським, національним. При цьому не можна не погодитися, що, будучи сьогодні рівноправним і шанованим членом світової спільноти, Ірландія внесла істотний вклад до формування ідеалів і культурних цінностей, що становлять основу європейської цивілізації. Тому вважаємо, що аналіз пройденого ірландським народом шляху національно-визвольної боротьби є безперечно актуальним як з науково-теореичних, так і з практичних позицій.

Метою наукового пошуку являється комплексний науковий розгляд аспектів національно-визвольної боротьби ірландського народу проти англійського колоніалізму середини XVII - початку ХХ ст.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання наступних дослідницьких завдань:

üреконструювати сукупність передумов та причин розвитку національної боротьби ірландців;

üдати послідовний аналіз етапів антиколоніального руху;

üдослідити систему британського управління Ірландією в період нового часу;

üохарактеризувати роль таємних організацій в означених процесах

üвстановити соціальні, культурні та геополітичні результати ірландського національного руху.

Обєктом дослідження виступають головні віхи антиколоніальної боротьби ірландського народу в період нової історії.

Предмет наукового аналізу становлять передумови, причини та перебіг національного руху ірланців, регіональні та часові особливості процесу, участь різних соціальних груп та політичних організацій в збройних виступах, еволюція колоніальної політики Британської імперії, наслідки боротьби для ірландського та англійського народів.

Хронологічні межі роботи охоплюють період з початку XVII до 20-х рр. ХХ ст. Нижня межа зумовлена складанням умов для перших антианглійських повстань ірландського народу. Верхньою межею взято 1921 р., тобто час завершення англо-ірландської війни 1919−1921 рр., в результаті якої Ірландія без шести північно−східних графств набувала статусу британського домініону під назвою «Ірландська вільна держава».

Методологічною основою роботи є діалектичні принципи пізнання. Вони базуються на використанні загальних принципів історизму, наукової обєктивності та діалектичного розуміння процесів, що дає можливість ґрунтовно досліджувати сутність та особливості боротьби ірландців за національне самовизначення. Для комплексного вивчення проблеми були використанні загальнонаукові (типологія та класифікація), власне історичні (проблемно-хронологічний, історико-порівняльний та ретроспективний) та міждисциплінарні (структурно-системний підхід) методи дослідження.

Науково-теоретичне значення проведеного наукового пошуку полягає в тому, що він заповнює наявні прогалини у вивченні проблем національної та соціально-політичної історії Ірландії. Результати дослідження важливі для розуміння ряду сучасних процесів у сфері міжнаціональних стосунків, наприклад, таких як генезис міжетнічних конфліктів, шляхи їх вирішення, взаємовідносини різних народів, міжконфесійні протиріччя міграційна проблематика, асиміляційні процеси, механізми сприйняття одним народом іншого і формування етнічних стереотипів.

Практичне значення дослідження. Матеріали дипломної роботи можуть бути використані при вивченні проблем нової історії, при написанні робіт по історії Ірландії і Великобританії XVII − XX ст., а також при розробці спецкурсів по історії Ірландії.

Наукова апробація. Окремі результати досліження були апробовані на ІІ Міжнародній науковій конференції молодих науковців, аспірантів, здобувачів «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (8-9 груня 2010 р., м. Рівне). Тема виступу: «Історичне значення руху феніїв».

Структура дипломної роботи зумовлена поставленою метою та завданнями дослідження. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається з вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

Історіографічний огляд проблеми. Наукову історичну літературу, присвячену національно-визвольному руху ірландського народу, можна умовно поділити на три групи: західну, радянську та вітчизняну.

Власне ірландська історична наука представлена двома напрямами - так званим «канонічним» та «ревізіоністським». Послідовники «канонічного» напряму генерували три ідейні постулати нової та новітньої історії Ірландії, що полягали в концепції давності ірландської нації та державності, існування яких переривалося брутальним втручанням зовнішніх сил; твердженні (поданому частіше як аксіома) про безперервну боротьбу ірландського народу з чужинцями за свободу та власну державність.

Серед послідовників «канону» слід назвати таких ірландських авторів, як М.ОРіордан, Д.Грівз, Л.де Пеа. Послідовники ревізіоністського напрямку в ірландській історіографії, рішуче заперечують концепцію «історичних канонів». Ідея переосмислення і переформулювання історичного досвіду, який ґрунтувався на розділенні народів і культур, лежить в самому осередді наукових та критичних праць цього напряму. До представників ревізіоністського напряму належать Дж.Кеш, Дж.Дербі, П.Ширлоу, Д.Морроу, Д.Маккітрік та ін.

Наступна група історичних досліджень включає монографічні праці радянських істориків. Національно-визвольній боротьбі ірландського народу присвячували свої праці такі історики як П.М.Керженцев, «Ирландия в борьбе за независимость», А.Д.Колпаков «Ирландия - остров мятежный», Ю.М.Саприкін «Английское завоевание Ирландии (ХІІ - ХVІІ вв.)». Доктор історичних наук М.А.Єрофєєв написав не одну працю із історії Ірландії та Англії. Зокрема, приділяв багато уваги колоніальній політиці Англії та національно-визвольній боротьбі ірландського народу. Журнал «Новая и новейшая история» опублікував ряд статей, присвячених Ірландії, наприклад, такі як «Английский колониализм и стереотип ирландца» М.А.Єрофєєва, «Джон Брайт и проблема самоуправления Ирландии» М.Тихонової та інші.

Цінний матеріал для нашого дослідження містить видана у 1980 р. «История Ирландии». Ця колективна праця докторів історичних наук Л.І.Гольмана, А.Д.Колпакова, В.Е.Куніної Ю.М.Саприкіна розглядає аниколоніальну боротьбу Ірландії в контексті соціально-економічного і політичного розвитку країни.

В сучасній українській науковій літературі теж має місце дослідження окремих аспектів антиколоніального руху ірландців. Серед істориків, які зверталися до цієї проблематики слід відзначити С.Толстова, Е.Кучменко, О.Сахновського, О.Теленко, Л.Лещенка та В.Горбика. В українській історичній науці національна історія Ірландії розглядається в контексті вивчення актуальних питань розвитку Великої Британії та європейських інтеграційних процесів.

Отже, історіографічний аналіз проблеми свідчить про постійний інтерес науковців до її головних аспектів. Проте, комплексні дослідження, в яких розкриваються причини, етапи, механізми розвитку та наслідки боротьби ірландського народу, відсутні, що обумовлює необхідність подальшої наукової розробки проблематики.

Розділ І. Визвольна боротьба Ірландії в XVI ст. та її особливості

 

.1Повстання в Ірландії 1641−1652 рр. у світлі причин, ходу та наслідків процесу

 

Для визначення характеру і значення цього повстання необхідно проаналізувати події, які йому передували. Завоювання Ірландії, як відомо, почалося в ХІІ ст. ряд істориків (Ю.Саприкін, Єрофеєв, Л.Гольман) рахують, що головним стимулом до завоювання Ірландії було прагнення англійського дворянства розширити свої земельні володіння. Адже Ірландія «країна, що тече молоком і медом, із землею такої родючої, якої більше немає в Європі. Там багато лісу, каменя, шиферу і інших будівельних матеріалів, величезна кількість ставків, рік, озер, малих і великих, безліч риби і дичини » [14; 61].

Серед причин, які пояснюють, чому ж першим англійським завойовникам не вдалося підкорити весь острів Ю.М.Саприкін в своїй праці «Английское завоевание Ирландии» підкреслює той факт, що ірланській народ ніяк не хотів добровільно підкоритися пануванню англійців. І дійсно, якщо зазирнути в далеке минуле, то ми побачимо там ряд повстань в Ірландії, що слідували одне за одним, хоч кожне придушувалося з надзвичайною жорстокістю.

В роки правління королеви Єлизавети (в ХVІ столітті

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>