Національні форми залучення економіки до глобальних економічних процесів

Зародження міжнародних монополій приходиться на кінець 19-поч.20 ст. і повязане з переходом капіталістичних ринкових систем провідних країн світу на монополістичну

Національні форми залучення економіки до глобальних економічних процесів

Контрольная работа

Экономика

Другие контрольные работы по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота з дисципліни

Теорія економічного розвитку

 

На тему

 

«Національні форми залучення економіки до глобальних економічних процесів»

 

 

Вступ

 

В даній роботі розглянуте поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Важливо приділити увагу категоріально-понятійним значенням: що таке глобалізація.

Глобалізація економічних процесів розгорнулася в другій половині 20 ст. На це вплинули історичні та політико-економічні події того часу. В умовах інтеграції економік та ринків країн світу утворювалися субєкти господарювання (ТНК), чия господарська діяльність виходила за межі однієї країни. Відповідно усі інструменти та обєкти їхньої господарської діяльності також почали набували світових масштабів. Джерелом факторів виробництва для таких ТНК, зокрема фінансового капіталу стали різні регіони світу, що поширило їх колообіг на економіки різних країн.

Сьогодні, політико-економічна інтеграція різних держав та глобалізація капіталу являються взаємоповязаними та взаємопричинними подіями. Утворення політичних та економічних світових спільнот дало змогу капіталу окремих країн вийти на світову арену. В свою чергу такий світовий капітал вже сам по собі являється рушійною силою для ще більшої інтеграції економік різних країн та утворення світових ринків, ще більше розкручуючи спіраль глобалізації.

Однак для кожної країни процес інтеграції в глобальні економічні процеси є різним, у кожної країни - свої національні особливості. В роботі буде розглянуто що це за особливості, яким країнам вони притаманні і як вони впливають на процес інтеграції даної країни у світову економічну спільноту.

глобалізація економічний монополія

 

Визначення та сутність глобальних економічних процесів

 

Існує декілька наукових підходів щодо визначення глобалізації економіки.

Структуралістський підхід - трактування глобалізації як обєктивного та незворотного процесу, спричиненого економічними, технологічними та політичними чинниками;(1)

Конюнктурний - трактування глобалізації як дискретного процесу, що може чергуватися із зворотними процесами деглобалізації, внаслідок зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовища, унікальної конфігурації соціальних сил та історичних передумов; (1)

Конструктивістський - трактування глобалізації як стохастичного, непередбачуваного, недетермінованого та невизначеного процесу, що знаходиться під впливом взаємодій мотивацій, інтересів та ідей політичних агентів. (1)

Якщо спробувати синтезувати різні підходи і дати загально всестороннє визначення глобалізації, тоді можна її трактувати як інтеграцію світових ринків котра супроводжується зменшенням торгівельних барєрів між такими ринками, покращенням комунікаційних звязків між ними та пожвавленням прямих іноземних інвестицій.(4)

Якщо розглядати це поняття більш широко, то можна визначити глобалізацію як всеохоплюючий процес трансформації світогосподарської системи у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово кономічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків і взаємозалежностей.

За М. Кастельсом нині формується економіка нового типа, котра є одночасно глобальною та інформаціональною. Глобальною вона являється уже зі зрозумілих нам причин, а інформаціональною вона є тому, що продуктивність та конкурентоспроможність її агентів залежить насамперед від їхньої здатності генерувати, обробляти та ефективно використовувати інформацію, засновану на знаннях.

Сучасна світова економіка є складною мозаїкою із держав та наддержавних транснаціональних утворень - інтернаціоналізованих відтворювальних ядер (циклів). За цих обставин національні економіки перетворюються на інтернаціональні, а на світовій арені взаємодіють не країни, а країни-системи.

Йдеться про невідповідність економічних кордонів країн-систем кордонам національних держав внаслідок «проникнення» інтернаціональних відтворювальних ядер крізь національні економіки та «виривання» з них окремих анклавів для участі в глобальних циклах.(5)

Фактори глобалізації:

1.Технічні, технологічні.науково-технічний прогрес, розвиток нових поколінь транспорту і зв'язку;

b.революція в галузі інформаційних та телекомунікаційних технологій;.виникнення єдиного інформаційного простору і створення можливостей для здійснення операцій в режимі реального часу;

2.Соціально-економічні.поглиблення інтернаціоналізації економіки на основі її транснаціоналізації та регіоналізації;

b.лібералізація сфери руху товарів і капіталів;.геоекономічні трансформації, повязані з розпадом командно-адміністративної системи господарювання та посиленням ринкової уніфікації сучасного світу;

3.Політичні.взаємопроникнення макроекономічної політики урядів та центробанків;

b.зростаюча орієнтація національних держав на зовнішні звязки;.геополітичні зрушення, повязані з розпадом світової соціалістичної системи;

4.Культурні, морально-етичні.послаблення ролі традицій, соціальних звязків і звичаїв;

b.зростання мобільності духовно-емоційного спілкування;.інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо;

Ознаки глобалізації: (1)

.Головними субєктами конкуренції стають транснаціональні компанії (ТНК) і транснаціональні банки (ТНБ)

2.Регіональні угрупування країн посідають чинне місце у глобальному конкурентному середовищі

.Освоєння зарубіжного ринку стає основною метою процесу господарювання

.Поступова конвергенція національних економічних систем

.Посилення ролі держави як регулятора соціально-економічних процесів, що відбуваються всередині національної економіки та організатора представництва місцевих товаровиробників на світових ринках

.Нерівномірність розміщення ТНК, а отже, і матеріально-фінансових, організаційних, інформаційних ресурсів у розвинених та інших країнах

.Соціалізація економіки, яка передбачає у найрозвиненіших країнах світу виведення зі сфери впливу законів ринку багатьох напрямків соціальної сфери (освіти, мед обслуговування), запровадження прогресивної шкали оподаткування особистих доходів

.Зростання різниці щодо рівнів економіки та добробуту населення між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються

Провідну роль у глобальній економіці відіграють транснаціональний капітал і банки, національні держави, світові та регіональні угруповання країн, міжнародні організації, мегаполіси, офшори та окремі бізнесмени-транснаціоналісти. Кожний із цих елементів може брати участь у кількох глобальних процесах.(4)

Міжнародні монополії: зародження та розвиток

 

Зародження міжнародних монополій приходиться на кінець 19-поч.20 ст. і повязане з переходом капіталістичних ринкових систем провідних країн світу на монополістичну стадію розвитку, коли технологічні зміни у суспільному виробництві вимагали крупно масштабного нагромадження капіталу для реалізації міжнародних проектів у промисловій, транспортній та будівельній сферах. Саме з цього періоду крупні господарюючі обєднання монопольного типу стають ключовими субєктами економічної взаємодії на національному та інтернаціональному рівнях. Найбільш яскравий приклад - США початку 20 ст., коли практично завершився процес монополізації нафтової та нафтопереробної галузей (95%), сталеливарної промисловості (60%), металургійної галузі (77%) тощо. Високий динамізм монополізації національних економік країн світу на фоні зростання інтенсивності їх зовнішньоторговельної діяльності та міждержавного переміщення капіталу вже на поч.. 20 ст. призвели дож формування перших міжнародних монополістичних союзів та ТНК, як якісно нової форми концентрації капіталу. (3)

Потужного імпульсу розвитку процесів монополізації капіталу надала науково-технічна революція, котра розгорнулася в середині 1950-х рр. Вона активізувала процеси переливу надлишкового капіталу «зрілих» галузей у «молоді», швидкозростаючі галузі з високою нормою прибутку. Такі процеси спричинили зростання вартості виробленої продукції розвинутих країн світу за одночасного скорочення чисельності підприємств. Завдяки досягнутому ефекту масштабу підприємства-гіганти отримали можливість постійно нарощувати обсяги виробництва не лише без залучення додаткової робочої сили, але й навіть за умов її скорочення.(3)

Разом з тим, гігантська концентрація продуктивних сил, якої досягнули провідні країни світу у 1960-1970-х рр.., обумовила необхідність проведення радикальної організаційної перебудови їх промисловості. Тому однією з характерних тенденцій у цій сфері стало розосередження виробництва на малих і середніх підприємствах - процес, зворотній укрупненню підприємств. Таке розосередження було відмічене у всіх без виключення розвинутих країнах світу, і являло собою нову форму концентрації та централізації капіталу - своєрідний «симбіоз» крупного і малого бізнесу. Її зародження обумовлювалося тією обставиною, що крупним монополіям. які користувалися необмеженими можливостями економічного диктату над немонополізованими, формально самостійними підприємствами, стало більш вигідно розосереджувати виробництво на малих та середніх підприємствах.

Що стосується територіальної експансії західних монополістичних структур на інтернаціональному рівні, то вона стала можливою за рахунок інтенсифікації вивозу капіталу та динамізації процесів трансформації монополій провідних країн світу у ТНК.

Так, формування сучасних багатонаціональних корпорацій розпочалося у США ще у 1950-х роках, і до початку 1980-х років їх зага

Похожие работы

1 2 >