Наукові та народні орнітоніми: аналіз походження

  БабенкоВ.Г., КузнецовА.А.Береги природу!: Птицы красной книги СССР. М.: Педагогика, 1986. с.144. Булаховській Л.А.Нариси з загального мовознавства. К.: Рад.

Наукові та народні орнітоніми: аналіз походження

Курсовой проект

Иностранные языки

Другие курсовые по предмету

Иностранные языки

Сдать работу со 100% гаранией
ають звуконаслідувальне походження. Видові назви (хатній, польовий) розрізняють птахів за переважним місцеперебуванням.

Гуменник (діалектні назви гусак, галаган, гелготень, гегало) похідне утворення від слова «гумно»; назва зумовлена, очевидно, тим, що птах нерідко живиться зерном на гумнах.

Змієїд (діалектні назви гадожер, змієвик, коршак, крачук) назва цього хижого птаха повязана з характером живлення.

Коноплянка (діалектні назви макоїд, маковій, попик, червончик) птах названий за характером харчування.

Костогриз (діалектні назви дубонос, вишняк, костянка, лущак, ягідниця) назва повязана з характером живлення птаха кісточковими плодами (вишня, черешня тощо), в результаті чого і утворився міцний товстий дзьоб (порівняйте: російська назва цього птаха «дубонос»; деякі українські діалектні назви «товстоніс», «грубонос» та ін).

Лелека (діалектні назви бусел, боцюн, бузько, чорногуз, клекотень, гайстер, жабоїд, бушля, рибоїд) слово запозичене з турецької мови; птах одержав назву за характерний звук від ляскання крил у польоті. Назви видів відбивають специфіку забарвлення оперення: білий, чорний.

Мухоловка (діалектні назви іванчик, пискуха, підхатничка, носульок) ця родова назва дрібних горобиних птахів повязана з характером їх харчування: вони ловлять мух, хапаючи їх на льоту. Назви окремих видів повязані з певними особливостями забарвлення оперення (сіра, строката, білошийка) або розмірами тіла (мала).

Норець (діалектні назви пірникоза, нирець, ниряльниця, криси ворона, заринушка, морська ворона) ця родова назва дана птахам за їх звичку постійно пірнати у воду, де вони живляться рибою. На голові мають чубчик схожий на ріжки кози. Видові назви повязані або з розмірами птахів (великий, малий), або з особливостями забарвлення оперення (сірощокий, червоношиїй, чорношиїй).

Омелюх (діалектні назви чубаб, краснокрилець, ямелюх, верестьолка) названий так за характером харчування (плоди напівпаразитичної рослини омели, яка поселяється на деревах кулеподібними утвореннями).

Осоїд (діалектні назви шуліка, рябець, золотушник, мишоловка) назва цього хижого птаха повязана з характером живлення.

Підкоришник друга назва пищухи, повязана, по-перше, із звичкою цього деревного птаха, стрибаючи по стовбурах дерев, постійно зазирати під кору в пошуках їжі комах; а по-друге з тим, що здебільшого саме під відсталою корою моститься його гніздо.

Побережник це родова назва дрібних куликів, які живуть і живляться по берегах водойм.

Повзик (діалектні назви повзун, лежень, приліпка, комахоїд, довгоносик, ковальчук) назва дана за звичку рухатися по стовбуру дерев уверх і вниз головою в пошуках комах, неначе повзати.

Поручайник (діалектні назви коловодник, лозняк, водянка, кулик) назва цього кулика повязана з його місцеперебуванням: оселяється на болотистих берегах річок і заплавних озер з численними струмками (російське «ручаями»), потічками.

Пронурок друга назва оляпки (див. вище); повязана, мабуть, із здатністю пірнати під воду, де збирає собі їжу дрібних личинок, комах, червів, молюсків тощо.

Рибалочка голуба (діалектні назви риболов, іванок, синявка, рибак) назва дана птахові, перш за все, за способом добування їжі: може довго сидіти на гілці прибережних дерев або чагарників, визираючи у воді рибу, за якою час від часу пірнає. Крім того, у видовій назві (голуба) відбито і специфічне забарвлення оперення птаха.

Скопа (діалектні назви скоба, шкапа) східнословянська назва ртбоїдного хижого птаха, споріднене зі словом «бючий, сікучий». Мабуть, взятий до уваги її спосіб ловити рибу пікіруючи з повітря у воду, хапати здобич лапами, гострими кігтями.

Смеречник (діалектні назви смеречнюк, щур, костогриз) назва повязана з типовим місцеперебуванням: цей птах мешканець смерекової тайги. На Переяславщині залітній.

Ходуличник (діалектні назви босяк, ходульник, кулик довгоногий, щудлак) назва отримана за звичку цього кулика ходити по мілководдю в пошуках їжі: маючи дуже довгі тонкі ноги; здалеку цей птах нагадує тіло на «ходулях». На Переяславщині залітний.

Чапля (діалектні назви бушля, волеваха, риболав, жабоїдка, баба, жирафа) назва дана цим голінастим птахам за характерну звичку повільно рухатися, з плескотом, який вона видає, ступаючи по болоту «чапати». У назвах окремих видів відбиті особливості забарвлення оперення: біла, сіра, руда.

Шуліка (діалектні назви каня, шулак, коршак) можливо, назва повязана з українським «шулькати, шулькнути», тобто «кидатись, кунитись» за характерним способом добування їжі (каменем кидається на здобич). Видові назви підкреслюють відтінки у забарвленні оперення: чорний темно-бурого кольору; рудий переважають іржасто руді тони (особливо на нижній частині тіла і на хвості).

Яструб (діалектні назви шуляк, голубятник, горобятник, куроїд, стервятник) назва загальнословянська. Первісне значення кореня «ястр» швидкий. Тобто, це птах з швидким, стрімким польотом. Видові назви вказують на розмір птахів великий, малий. [3,6,9]

  1. за характерним біотопом:

Вільшанка як і інша назва цього птаха з ряду горобцеподібних малинівка, повязана з місцеперебуванням: оселяється птах у вогких, зарослих вільхою і чагарниками (в тому числі й малиною) місцях, по лісових ярах, біля лісових боліт і озер.

Гаїчка (діалектні назви пухляк, лугівка, комишівка, синиця, волосянка) назва цієї синиці, можливо, повязана з місцеперебуванням (гай). Видові назви вказують на особливості забарвлення оперення (чорновола) або конкретизують улюблені місця перебування (болотна).

Глухар (діалектні назви глушець, тетеря, готур) похідне утворення від слова «глухий». Під час токування птах ні на що не реагує, ніби глухне. Механізм цього явища полягає в тому, що при розкриванні рота під час пісні квадратна кістка переміщується і слуховий прохід закривається. Ймовірним також є звязок назви з місцеперебуванням: птах тримається у найбільш глухих ділянках лісів.

Горобець (діалектні назви живкун, цвіркун, церковник, юрчик, коноплянка, просянка, просоїд, жидок) походження слова до кінця не зясоване, припускають звуконаслідувальне походження. Видові назви (хатній, польовий) розрізняють птахів за переважним місцеперебуванням.

Грязьовик назва повязана з місцеперебуванням: цей кулик завжди перебуває на мулистих місцях.

Дербник (діалектні назви кібець, кібчик, підсоколик малий) повязане з «дерба» (переорана цілина; переліг, порослий дерном); назва мотивується тим, що цей сокіл тримається відкритих місць.

Зимняк (діалектні назви коршун, шуляк, ястреб, мишолов, мищоїд) назва (можливо) отримана за сезонними міграціями (прилітає на Переяславщину лише взимку; решту року живе в тундрі, де і гніздиться). Інша назва мишоїд відбиває характер живлення птаха.

Зяблик (діалектні назви берестянка, березівка, снігарик, буківник, юрко, пінькало) назва цього птаха з родини вюркових є у всіх словянських мовах і походить від назви «зяб нути» (мерзнути). Дійсно, птах зявляється на Переяславщині рано навесні, коли погода ще не стійка і температура повітря невисока, тобто в «зябкий», мерзлякуватий час. Але самі птахи холоду не бояться до пізньої осені в лісі затримуються; навіть тоді, коли інші птахи давно відлетіли в теплі краї.

Кропивник (діалектні назви королик, мишачий король, горішок, попадик, лозяночка, задерихвіст) назва повязана, мабуть, з місцеперебуванням: птах тримається завжди близько до землі, постійно шмигає, перепурхує в заростях кропиви, малини, папороті тощо.

Ластівка (діалектні назви красулька, щурик, пічкур, норець, березівка, побережниця, підбережок, берегулька) слово має литовське походження… Корінь «ласт» означає «літати туди і сюди», «пурхати». Таким чином, у назві птаха відбито характерний для нього стрімкий пурхаючий політ. Назви окремих видів походять від певного місцеперебування: берегова, міська, сільська.

Малинівка (діалектні назви зорянка, рудяк, коропець, червеняк) назва дана птахові за улюбленим місцеперебуванням (в заростях малини); інша назва вільшанка аналогічна за походженням (див вище).

Очеретянка (діалектні назви комишівка, мишівка, водянка, швачка, дроздовик) це родова назва птахів, які мешкають серед очеретяних і чагарникових заростей; з очерету ж сплітають вони і свої гнізда. Видові назви вказують переважно на місцеперебування птаха (лугова, чагарникова, ставкова) або розміри (велика, або дроздовидна).

Перевізник (діалектні назви коловодник, побережник, білобрюшок, кулик, лозник) назва цього кулика повязана з характерною поведінкою: сполоханий, він летить низько, понад самою водою, звичайно з одного берега річки на протилежний, як людина-перевізник при човні або паромі. Пищуха (діалектні назви піщак, піщук-деревач, медник, піскар) назва звуконаслідувальна: птах видає протяжний, тихий свист, наче писк «тсіі, тсіі…». Інша назва птаха підкоришник.

Подорожник (діалектні назви стерник, стренадка) зрідка зимуючий на Переяславщині птах, названий так через те, що тримається (звичайно зграйками) на польових дорогах.

Поручайник (діалектні назви коловодник, лозняк, водянка, кулик) назва цього кулика повязана з його місцеперебуванням: оселяється на болотистих берегах річок і заплавних озер з численними струмками (російське «ручаями»), потічками.

Сич (діалектні наз

Похожие работы

<< < 2 3 4 5 6 7 8 > >>