Наукові та народні орнітоніми: аналіз походження

  БабенкоВ.Г., КузнецовА.А.Береги природу!: Птицы красной книги СССР. М.: Педагогика, 1986. с.144. Булаховській Л.А.Нариси з загального мовознавства. К.: Рад.

Наукові та народні орнітоніми: аналіз походження

Курсовой проект

Иностранные языки

Другие курсовые по предмету

Иностранные языки

Сдать работу со 100% гаранией
ез те, що він «співає, ніби передражнює соловя» (за Далем).

Кроншнеп (діалектні назви кулик, босяк, тріскунчик) запозичення з німецької мови; буквально «вінценосний кулик». Проте нічого подібного до вінця або корони на голові птаха немає. Назва дана, мабуть, за розміри, якими кроншнеп перевершує всіх інших куликів.

Ластівка (діалектні назви красулька, щурик, пічкур, норець, берегівка) слово має литовське походження… Корінь «ласт» означає «літати туди і сюди», «пурхати». Таким чином, у назві птаха відбито характерний для нього стрімкий пурхаючий політ. Назви окремих видів походять від певного місцеперебування: берегова, міська, сільська.

Лелека (діалектні назви бусел, боцюн, бузько, чорногуз, клекотень, гайстер, жабоїд, бушля, рибоїд) слово запозичене з турецької мови; птах одержав назву за характерний звук від ляскання крил у польоті. Назви видів відбивають специфіку забарвлення оперення: білий, чорний.

Оляпка (діалектні назви водняк, нурко, гай дучок, білогрудець, водний кіс) можливо, слово запозичене з російської мови. Етимологи намагаються зблизити з «ляпати» (мабуть, за звичку птаха швидко бігати по камінню на стрімких гірських річках). Інша назва цього птаха пронурок (див. нижче). на Переяславщині залітний.

Ремез (діалектні назви болотяна(водяна) синиця, довгохвостик, кушуля, рукавичка, швачка, водянка) назва запозичена через польську з німецької мови і в перекладі значить «очеретяна синиця» (птах живе по берегах водойм, де мостить на прибережних деревах висячі понад водою своєрідні, схожі на рукавичку, гнізда).

Сапсан (діалектні назви сокіл, зоркогляд) назва тюркського походження. Цей сокіл міг одержати таку назву за те, що хапає здобич у польоті лапами. Інша версія повязує назву з уйгурським «швидкий, проворний»: відомо, що сапсан відзначається швидким польотом і спритністю.

Турухтан (діалектні назви петушок, задирак, коловодник, болотюх, брижач) слово запозичене з тюркської мови і означає в перекладі «бура, сірувата галка», але іноді вказують на звуконаслідувальний характер назви цього кулика.

Фазан (діалектна назва бажант) слово запозичене з латинської мови («фазіанус») як власна назва цього птаха.

Фламінго (діалектні назви багрокрилець, поломінник, краснобусь, дивобусь) слово італійського походження; в перекладі значить «багрянокрилець». На Переяславщині залітний птах. [9,14]

 

2.3 Семантично мотивовані орнітоніми із прозорим значенням

 

  1. за голосом:

Бугай (діалектні назви бичок, гучок, гупало мале, вовчок лозяний, півень водяний) названий так за зовнішньою схожістю з бугаєм птахом з того ж ряду лелекоподібних, але шугайчик меншого розміру. Схожість виявлена також у поведінці (зокрема, звичці в разі небезпеки стоячи нерухомо, витягнувши шию і голову).

Вівчарик (діалектні назви війчик, свистунка) назва цього маленького птаха, можливо, повязана із звуконаслідуванням: голос в одного з видів цього роду жовтобрового дещо нагадує белькотання овець. Проте, голоси інших видів різко відрізняються від описаного (див. вівчарик ковалик). Найчастіше назви окремих видів повязані із забарвленням (зелений, жовтобровий) або з часом прильоту до гніздових місць (весняний).

Вівчарик ковалик (діалектні назви вівчар, ковалик, пастушок, ванька-пастушок, чабанець, будар, грицик, земнушка) назва звуконаслідуваного характеру; пісня цього птаха складається з рівномірного повторення коротких, чітких, дзвінких складів, що злегка модулюють за висотою звуків: « тєнь-тінь-тянь-тюнь-тєнь-тінь-тінь…». Птах, неначе маленький коваль, «кує», ніби бючи залізом по ковадлу.

Гагара (діалектні назви кожара, казарка) в основі назви лежить звуконаслідування «га-га». Видові назви відбивають особливості забарвлення певних частин оперення (чорновола, червоновола).

Галка (діалектні назви кава, кавка, галя, галочка, галиця, галич, ключниця) існує дві теорії походження цього птаха:

а) в основі назви лежить звуконаслідування: крик птаха подібний до «гал-ка, гал-ка»;

б) назва могла бути дана за кольором оперення, оскільки стародавнє східнословянське значення кореня «гал» чорний. Проте, ця теорія малоймовірна, бо корінь «гал» із значенням «чорний» зустрічається тільки діалектно у старосербській мові.

Горлиця (діалектні назви орлиця, туркач, турок, дикий голуб, туркочка, гуркавка) назва, очевидно, прасловянського звуконаслідувального походження; інша версія вважається менш переконливою: реконструкція прасловянського «горлиця» як похідного від «горло» за формою вола у цього птаха.

Грак (діалектні назви галич, грайворон, чорна ворона) назва звуконаслідувального походження (порівняйте діалектні українські слова «грянчати», «грявчати», «грякати», тобто кричати різким хриплим голосом).

Гуска назва загальнословянська індоєвропейського походження. Початкове значення кореня повязане з поняттям «розкривати рот», а це значення виникло на основі звуконаслідування («га-га»). [14]

Деркач (діалектні назви драч, дерун, дзьобоносик, камишовка, скороход) утворення від звуконаслідувального дієслова «деркати», повязаного з вигуком «дер», що імітує крик птаха.

Дрізд (діалектні назви гривак, кіс, тиркач, смородянка, рябиновик) назва цього роду прасловянська; в основі назви звуконаслідувальний комплекс «дррті», який передає характерний крик цих птахів. Окремі види дроздів одержали назви відповідно до особливостей забарвлення оперення (чорний, білобровий) або специфічного живлення (горобинник, дрізд-омелюх). Співочий дрізд названий за дуже мелодійні й різноманітні звуки, з яких складається його весняна пісня.

Зуйок (діалектні назви цівкун, чиркун, пісочник малий) ця родова назва найменших куликів, мабуть, звуконаслідувальна: крик птахів нагадує часте повторення «зуй-зуй-зуй…» Видова назва звичайного на Переяславщині малого зуйка підкреслює малі, дрібні розміри птаха. Назва іншого виду галстунчик вказує на особливість забарвлення оперення (див. вище).

Іволга (діалектні назви вивільга, єва, іва, жовтогуз, дика кішка, олійник, оліяр, черешенник) назва індоєвропейського походження, повязана з поняттям «волати, кликати». Дійсно, голос птаха (самця) дуже дзвінкий, чути його здалека. Але етимологія слова може бути наближена й до «волога», тобто означатиме «провісник дощу».

Канюк (діалектні назви шуліка, шуляк, мишоїд, мишолов, рябець, яструб) прасловянське звуконаслідувальне утворення, повязане з характером крику птаха (порівняйте «канючити» настирливо, жалібно просити).

Квак (діалектні назви квакун, кваква, квач) назва звуконаслідувального характеру: крик цієї чаплі подібний до «квак-квак». На Переяславщину інколи залітає.

Кібчик (діалектні назви кобуз, житник, кобчик горобячий) слово без чітко встановленої етимології, можливо, повязане з прасловянським словом, яке має значення «ворожити з лету птахів»; співіснує також звуконаслідувальна теорія.

Клуша назва цього мартина має звуконаслідувальне походження, аналогічне до латиського «кудкудакати, квоктати».

Крохаль (діалектні назви куркуль, крех, качка) словянська назва звуконаслідувального походження; повязана з «крек», «крекати», «крехтіти». Видові назви (великий, довгоносий) вказують на розміри птаха.

Крук (діалектні назви крюк, ворон, крякун, крумкач) назва звуконаслідувального характеру.

Крячок (діалектні назви рибалка, рибоїд, риболяк, кряква, білогрудик) назва має звуконаслідувальний характер: крик цих птахів з родини Мартинових подібний до «крак». Назви окремих видів розрізняються відповідно до забарвлення або розмірів птахів, а також за місцеперебуванням: чорний, світлокрилий, білощокий, малий, річковий.

Куріпка прасловянська назва, можливо, звуконаслідувального характеру; утворена від більш давньої форми «кур» тобто «півень» («кура»). Пізніше цей корінь набув значення «кричати». Видові назви вказують на певне забарвлення біла, сіра.

Лебідь назва загальнословянська; в основі лежить корінь із значенням «білий» (порівняйте: латинське «альбус»). Отже, птах названий за білим забарвленням опрення. Видові назви (лебідь шипун, лебідь кликун) мають прозору етимологію звуконаслідувальні за походженням.

Одуд (діалектні назви дудко, чубар, чупкарик, чуприндій, вудвуд, сінокос, пастушка, худ отут, гидко) назва утворена шляхом звуконаслідування: крик птаха подібний до «оду-ду». Ці звуки він повторює багато разів.

Перепел (діалектні назви підпадьомка, підколос, посвістьолка, дика курочка) назва птаха загальнословянська. Вихідна форма «перепел» утворена в результаті здвоєння звуконаслідувального комплексу «пел», який розглядають частково як імітацію крику птаха, частково як передачу шуму від рухів крил при зльоті (при чому «л» з часом змінилось на «р»).

Пищуха (діалектні назви піщак, піщук-деревач, медник, піскар) назва звуконаслідувальна: птах видає протяжний, тихий свист, наче писк «тсіі, тсіі…». Інша назва птаха підкоришник.

Погонич (діалектні назви курочка дика, водяна

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 7 > >>