Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)

Ідеї попереднього параграфа можна проілюструвати в такий спосіб. Припустимо, що платник податків володіє житловим будинком, що був зруйнований під час

Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)

Дипломная работа

Налоги

Другие дипломы по предмету

Налоги

Сдать работу со 100% гаранией

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

 

АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КАДРІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Випускна робота

на тему:

Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах

Виконавець:

 

 

 

 

 

ІРПІНЬ 2000

 

План

  1. Вступ
  2. Система оподаткування та податкова політика в сучасних умовах:
  3. Головна мета податкової системи повинна полягати в забезпеченні надходжень податків у бюджет
  4. Податкова система повинна бути нейтральною
  5. Необхідність розширення податкової бази
  6. Податкова система не може бути дискримінаційною стосовно одних платників податків і надавати переваги іншим
  7. Податкова система повинна бути прогресивною
  8. Податкова система повинна сприяти інвестиціям, економічному розвитку, конкурентноздатності і працездатності
  9. Податкова система в Україні повинна бути стабільною і прогресивною
  10. Різні податкові закони повинні бути взаємопогодженими
  11. Податкова система повинна бути по можливості більш простою і зрозумілою
  12. Адміністрування податкової системи повинне бути справедливим і чесним
  13. Висновок

 

Література

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Протягом останніх років у сфері податкової реформи в Україні відбулося багато позитивних зрушень. Деякі з прийнятих Верховною Радою України законів, постанов Кабінету Міністрів України і нормативних актів Державної податкової адміністрації України з питань оподатковування сприяли створенню ефективної податкової системи в Україні. Наступним кроком у напрямку створення такої системи може стати прийняття ретельно розробленого Податкового кодексу. Зараз на розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект Податкового кодексу, підготовлений урядом, разом із трьома іншими проектами кодексів, запропонованими депутатами Верховної Ради України. Коли Верховна Рада України буде визначатися з тим, над яким із запропонованих проектів Кодексу продовжувати роботу, то це необхідно робити в контексті подальшого проведення податкової реформи і розвитку ефективної податкової системи.

 

Система оподаткування та податкова політика в сучасних умовах

 

Головна мета податкової системи повинна полягати в забезпеченні надходжень податків у бюджет.

Податкова система може мати значний вплив на діяльність і поводження платників податків. Унаслідок цього часто пропонують використовувати податкову систему для забезпечення визначеного бажаного поводження суб'єктів оподатковування, хоча така ціль не має нічого загального з забезпеченням надходжень у бюджет. Так, наприклад, якщо є бажання захистити від конкуренції вітчизняні підприємства окремого сектора економіки, то можна підвищити податки на підприємства конкуренти або на продукцію таких підприємств. При цьому очікується (і в більшості випадків таке чекання виправдується). що введення більш високих податків на конкурентів і їхню продукцію примусить останніх установлювати такі ціни на власну продукцію, що буде вище ціна на продукцію місцевих підприємств, що захищаються за допомогою проведення податкової політики. Однак внаслідок такого підходу населення буде змушено купувати товари по більш високих цінах, чим це було б при умовах вільної конкуренції. При цьому різниця між цінами на товари при умовах “податкового захисту” і цінами, що мали би місце при вільній конкуренції, і є фактично новим податком, що змушено сплачувати населення для захисту від конкуренції місцевих виробників, Подібна практика є недоречною, оскільки при цьому податкова система використовується для досягнення цілей, зовсім її не властивих, і тому що при цьому “захищеним” місцевим галузям фактично надаються субсидії за рахунок громадян і без відома останніх.

Також може виникнути бажання не просто захищати визначені сектори економіки, а, наприклад, стимулювати виробництво визначених товарів або продукції, Наприклад, якщо стимулюється виробництво верстатів, то кожному підприємству, що робить верстати, будуть надані визначені податкові привілеї. Звичайно, це може заохотити деякі підприємства переключитися на виробництво верстатів. Однак яка буде ціна подібного стимулювання? Якщо припустити існування збалансованого бюджету, то ті надходження, що повинні були б сплатити виробники верстатів, може забезпечити хтось інший, тобто інші платники податків будуть змушені сплачувати в бюджет більше. При цьому всі інші платники податків фактично будуть змушені надавати субсидії виробникам верстатів незалежно від того, хочуть вони це робити, чи ні.

Якщо держава прагне стимулювати інвестиції, то цієї мети можна досягти шляхом оподатковування споживання і надання податкових пільг інвесторам. При цьому грошові кошти, що витрачаються платниками податків, скажемо, на власні нестатки, можна було б оподатковувати, а грошові кошти, що заощаджуються або інвестуються, звільнити від оподатковування. Безумовно, це буде сприяти заощадженню й інвестуванню. Однак це також приведе до збільшення податкового навантаження на ту частину населення, що не буде мати коштів для інвестування. Цей підхід міг би навіть привести до зворотно-пропорційного розподілу податкового навантаження - чим більше має платник податків коштів для інвестицій, тим менше буде відносна, частка податкового навантаження на таку особу.

Держава може прагнути забезпечувати безкоштовне навчання, медичне обслуговування, надавати допомогу молоді і пенсіонерам і т.п. Інакше кажучи, від уряду очікується забезпечення високого рівня життя всього населення. Цього можна досягти за допомогою більш прогресивної податкової системи, при якій особи з високими доходами будуть сплачувати податок на доход по високим, майже конфіскаційним, ставкам податку від 80 до 90 відсотків. Такий підхід перерозподіляє доход на користь менш забезпечених шарів населення. Однак він також може обумовити скорочення інноваційних проектів і інвестиційної діяльності, оскільки монетарні наслідки такої діяльності у випадку успіху будуть обкладатися податками по більш високих ставках від 80 до 90 відсотків.

Якщо визначити головну мету податкової системи як забезпечення надходжень у бюджет і побудувати її відповідним чином, то тоді не будуть виникати сховані податкові субсидії і не буде перекручувань у розподілі податкового навантаження, приклади яких були приведені вище.

 

Податкова система повинна бути нейтральною.

Принцип нейтральності податкової системи означає, що інвестиційні, комерційні й економічні рішення повинні прийматися незалежно від податкових наслідків таких рішень. Наприклад, інвестор хоче здійснити інвестицію. Куди саме вкладати гроші, він буде вирішувати тільки в залежності від прибутковості інвестицій, а не від особливості їхнього оподатковування. Податок, що буде сплачувати інвестор, не повинен залежати від того, вклав інвестор гроші в акції, нерухомість або в особисте майно. Податкові наслідки рішень інвесторів у цих випадках повинні бути однаковими.

Очевидно, що податок з обороту не відповідає цьому принципу. Підприємець повинен мати можливість обирати форму власного бізнесу незалежно від податкових наслідків його вибору. У випадку вертикально інтегрованого підприємства, що використовує відособлені підрозділи на кожному етапі виробничого процесу, податок з обороту буде значно вище, ніж у випадку, коли всі етапи виробничого процесу виконуються на одному підприємстві. Тому при умовах застосування податку з обороту підприємець буде змушений прийняти рішення по функціонуванню одного підприємства замість декількох відособлених, навіть якщо останнє рішень мало б сугубо виробничі переваги.

 

 

Необхідність розширення податкової бази.

Безумовно, якщо всі державні витрати розділити між 10 суб'єктами, то кожний з них буде сплачувати більше, ніж у тому випадку, коли такі витрати розділяться порівну між 20 суб'єктами. Якщо 20 осіб сплачують податки, навіть нижче тих, котрі сплачує кожне з 10 осіб, то сукупні податкові надходження все рівно можуть бути вище! Наприклад, однією з причин того, що в Україні нарахування на заробітну плату усе ще вище бажаного рівня, є те, що ці нарахування сплачують небагато людей. Останнє також є причиною незадовільного рівня податкових надходжень у бюджет. Можна запропонувати двояке рішення цієї проблеми. кількість: щоб почати цей процес, варто зменшити податковий тиск на існуючих платників податків, що досягається за рахунок розширення податкової бази. Розширення податкової бази здійснюється шляхом збільшення кількості платників податків і введення необхідної кількості податків у податковій системі. Так, податок на доходи фізичних осіб може збиратися не тільки з осіб, що працюють і одержують зарплату, але і з інвесторів, включаючи осіб, що здійснює інвестиції в різні категорії майна.

За умови введення в податковій системі досить кількості взаємодоповнюючих податків загальне податкове навантаження розподіляється серед усіх цих податків, оскільки жоден податок не здатний забезпечити всі або велика частка надходжень у бюджет. Податок на доходи фізичних осіб повинні сплачувати також і особи, не оподатковувані податком на прибуток підприємств, а податок на додану

Похожие работы

1 2 3 4 > >>