Мультидисциплінарний підхід в корекції маніакально-депресивного психозу

  АвербухЕ.С.Депрессивные состояния. Л.: Издательство Ленинград, ун-та. 1962. 193с. АнгетФ., БааструпЧ., ГрафП. и др. О течении аффективных психозов. В

Мультидисциплінарний підхід в корекції маніакально-депресивного психозу

Курсовой проект

Психология

Другие курсовые по предмету

Психология

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

«Мультидисциплінарний підхід в корекції маніакально-депресивного психозу»

 

 

Зміст

 

Вступ

1. Характеристика неврозів та психозів і їх специфіка проявів у дорослому віці

1.1 Етіологія і патогенез МДП

1.2 Порівняльна характеристика маніакального і депресивного станів при МДП

1.3 Маніакальний синдром і депресивний синдром, їх вплив на особистість

1.4 Невротичні депресії і специфічні депресії у підлітків

2. Мультидисциплінарний підхід в корекції МДП

2.1 Особливості медичної корекції і діагностики. Трудова експертиза і судово-психіатрична експертиза

2.2 Специфіка психолого-педагогічної корекції

2.3 Терапія світлом підвищеної інтенсивності

2.4 Роль психопрофілактики і психогігієни

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Добре психічне здоровя одна з найважливіших умов щасливого довголітнього життя, плодотворної трудової діяльності і сімейного благополуччя.

Здоровя кожної окремої людини це не лише її особиста справа, воно складає загальний рівень здоровя народу, що є важливою умовою гармонійного розвитку суспільства. І в свою чергу рівень суспільного розвитку (матеріального, культурного) значною мірою впливає на стан здоровя окремих людей і суспільства в цілому. А тому приділяє велику увагу дальшому підвищенню матеріального і культурного рівня життя людей, зміцненню їх здоровя, охороні навколишнього середовища, поліпшення виробничих умов, використанню результатів науково-технічного прогресу на благо людини, забезпеченню гармонійного психічного розвитку підростаючого покоління.

Є достатні підстави вважати, що нервові і психічні розлади в сучасному суспільстві, посідають одне з перших місць у загальній захворюваності населення. Наприклад, у документах Всесвітньої організації охорони здоровя неодноразово зазначалося, що у високорозвинених країнах психічні розлади стали основною проблемою, що біля 10% населення земної кулі потребує того чи іншого виду психіатричної допомоги.

Сучасна наука має великі можливості в боротьбі з психічними розладами особливо в нашій країні, де досягнення науково-технічної революції використовуються з метою забезпечення сприятливих умов для нормального розвитку людини, адекватного використання її психічних здібностей, охорони її здоровя.

Нажаль, багато людей ще недостатньо обізнані з принципами збереження психічного здоровя, з причинами розвитку психічних хвороб і заходами їх профілактики і мультидисциплінарної корекції. Деякі люди навіть не розуміють, що благополуччя і нормальна працездатність є результатом доброго психічного здоровя, і продовжують безрозсудно губити його. Ще й досі можна чути міркування про те, що психічні захворювання це якісь таємничі, надприродні недоступні для пізнання розлади, які не піддаються лікуванню. Звідси виникають містичні погляди на психічні хвороби, насторожене ставлення до хворих, які лікувалися в психіатра, трапляються випадки запізнілого звертання за психіатричною допомогою, бувають випадки лікування у церковників і знахарів і, нарешті, загостреного, можливо, нездорового інтересу до так званих таємничих виявів психіки.

Отже, проблема порушення психічного здоровя є актуальною на сьогодні. Спостерігається збільшення кількості випадків на виникнення психозів як в дорослому, так і в більш молодшому віці, метою попередження, поширення і негативного впливу неврозу на особистість зявляються новітні, сучасні, корекційні впливи. Серед них великий вплив має корекція спеціального педагога, психолога, соціального педагога, які разом із медичним персоналом здійснюють мультидисциплінарний підхід до корекції хворобливого стану. Тема нашого дослідження є недостатньо висвітленою в фахових виданнях. Щоб зясувати якої шкоди завдає МДП на особистість, які існують соціальні наслідки МДП нами висунуте наступне завдання:

  1. Зясувати причини виникнення і шляхи поширення МДП.
  2. Уточнити особливі зміни особистості н.с., емоційно-вольової і т.д.
  3. Знайти шляхи корекції і реабілітації МДП.

 

 

1. Характеристика неврозів та психозів і їх специфіка проявів у дорослому віці

 

Характеристика неврозів

Неврози це функціональне захворювання нервової системи, викликане порушенням основних нервових процесів збудження і гальмування.

По прояву свого виникнення неврози поєднують в одну групу з реактивними психозами. Але на відміну від психозів, неврозам не властива груба психопатологічна симптоматика (галюцинації, ілюзії, потьмарення свідомості і т.д.). Основною ознакою, яка відокремлює неврози від психозів, являється збереженість критики у хворих з неврозом, завдяки чому ці люди завжди правильно оцінюють свій стан, як захворювання.

 

1.1 Етіологія і патогенез МДП

 

Неврози, як захворювання психогенні, виникають під дією психічних травм гострих, одномоментних, або довгих, хронічних.

Не головну, але достатньо важливу роль у виникненні неврозів відіграють соматогенні фактори: соматичні, інфекційні захворювання, інтоксикації, а також механічні травми головного мозку.

Морфологічних змін в ц.н.с. при неврозах, не зважаючи на значні успіхи патологічної анатомії, не знайдено.

І.П.Павлов і його школа відкрили з позиції вчення про фізіологію і патологію вищої нервової діяльності механізм виникнення неврозів, як загальних, так і часткових, приналежних окремим клінічним формам. Якщо неврози виникають на основі слабкого чи сильного безтримного типу, то, як вказує Павлов, неврастенія є хвороблива форма слабкого загального і середнього людського типу.

Під дією дуже сильних психічних травм, також при соматичних порушеннях, неврози можуть виникати і в людей з стійким типом вищої нервової діяльності.

Класифікація неврозів все ще залишається предметом дискусії. Цілком обґрунтовано віднесення до неврозів в якості четвертої форми неврозу очікування. Він часто розглядається в рамках неврозу навязливих станів, але тим не менш характеризується своєрідними клінічними проявами. При неврозі очікування порушується виконання будь-якої повсякденної життєвої функції чи професійних обовязків у звязку з тривожним очікуванням, яке виникло після пережитої хворим випадкової невдачі. До неврозів очікування відносять багато випадків статевої імпотенції, заїкання, страх перед виступом в аудиторії, на сцені і т.д.

Загалом невроз протікає не довго, хоча в окремих випадках він може затягнутися на роки, як це буває при неврозах навязливих станів.

Психогенна обумовленість неврозів стверджує їх пряму залежність від негативних соціальних умов.

Профілактика полягає в широкому комплексі соціальних і виховних процесів, направлених на створення умов, які понижують можливість психічної травматизації. Має значення правильний розклад роботи і відпочинку. Велика роль належить фізичній закалці (фізична культура, спорт).

Лікування залежить від форми неврозу. В основному використовуються методи індивідуальної і колективної психотерапії, загальноукріплююче лікування, психофармакологічні препарати, лікувальна фізкультура.

При лікуванні неврозу широко використовують різноманітні форми лікувальної фізкультури: лікувальну гімнастику, ранкову гігієнічну гімнастику, пішохідні і лижні прогулянки, плавання, ігри. Методика диференціюється з типом форми неврозу.

При гіперстенічній формі неврастенії використовують спеціальні вправи на координацію і рівновагу, рухливі ігри. Тривалість процедури 3545 хв. Пішохідні прогулянки, плавання не допускають до перевтоми. Ходьбу на лижах дозволяють до 23 год. в спокійному темпі.

При перехідній формі неврастенії використовують ті ж види лікувальної фізкультури, але загальне навантаження їх менше.

Психози розлад психічної діяльності, що виявляється в порушенні відображення реального світу, а також у змінах поведінки. В основі психозу лежить розлад вищої нервової діяльності. Безпосередніми причинами психозу є гострі та хронічні інфекції, травми головного мозку, інтоксикації, злоякісні пухлини та судинні захворювання головного мозку, психічні потрясіння, спадковість. Прояви психозу різноманітні: галюцинації, зімни свідомості, маячні ідеї, різні форми розладів мислення, памяті, слабоумство, порушення настрою та поведінки. Всі названі симптоми бувають досить тривалими: від кількох місяців до років.

Перебіг психозу буває гострим, підгострим та хронічним. У більшості випадків психоз виліковується повністю або частково, іноді хвороба призводить до необоротних змін особистості. Майже всі види психозів бувають у дітей, проте значно рідше ніж у дорослих.

У дитячому віці психози можуть виникнути внаслідок порушення пренатального розвитку або ранніх постнатальних захворювань ЦНС. Інколи психотичні стани у дітей повязані з гострими психогенними травмами.

Реактивні (психогенні) психози психічні захворювання психотичного типу, викликані дією психічних травм, у структурі яких провідну роль відіграють психотичні розлади у вигляді потьмарення свідомості, галюцинацій, маячення і відсутності критики, які відбивають зміст психотравмуючої ситуації. Вони можуть виникати гостро і поступово, бути короткочасними, затяжними і хронічними, закінчуватися видужанням або дефектом особистості за псевдо органічним (психопатологічним) типом.

Класифікація реактивних психозі.

  1. Гострі реактивні психози (афективно-шокові реакції):

а) реактивний ступор, б) реактивний патьмарений стан (фугіформна реакція, пат

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>