Мотиваційний механізм інноваційної діяльності підприємства

  Закон України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.02 № 40-IV // Офіційний вісник України. 2002. № 31. Костюк Т.П. Мотивація інноваційної

Мотиваційний механізм інноваційної діяльності підприємства

Информация

Менеджмент

Другие материалы по предмету

Менеджмент

Сдать работу со 100% гаранией

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний університет технологій та дизайну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Мотиваційний механізм інноваційної діяльності підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2010

Вступ

 

Одним з важливих напрямів трансформування економіки України до ринкових відносин є орієнтація на створення і випуск конкурентноспроможної на світовому і внутрішньому ринку продукції передусім за рахунок реалізації досягнень науково-технічного прогресу, створення необхідних організаційно-економічних передумов для активізації процесу впровадження нової техніки, технології та реалізації інших науково-перспективних проектів. Значення інноваційної діяльності для промислових підприємств постійно зростає, і налагодити механізм мотивації її дуже важливо, як для держави, так і для керівництва підприємств.

Метою є аналіз досліджень і публікацій з виокремленням особливостей мотиваційного механізму інноваційної діяльності, його ролі та завдання для розвитку підприємства та економіки країни.

Мотиваційний механізм інноваційної діяльності підприємства

 

Головними рушіями прогресу в сучасному світі все більше стають наука як основа розробки і впровадження високих технологій проривного характеру та інновації, як процес і результат їх ефективного просування у виробництво і суспільну практику. А для України перехід до ринкової системи господарювання загострив необхідність активізації інноваційних процесів в її економіці.

Згідно Закону України «Про інноваційну діяльність» під інноваційною діяльністю розуміють діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг [1].

Інноваційна діяльність здійснюється за такими напрямами:

  • проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;
  • розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;
  • розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;
  • технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.

В умовах посилення глобалізаційних тенденцій світової економіки мотиваційний ефект виступає необхідною умовою забезпечення можливостей отримання та реалізації країною стійких конкурентних переваг. Ефективне управління неможливе без розуміння мотивів і потреб людини та правильного використання стимулів до праці.

Мотиви - це спонукальні причини поведінки й дій людини, які виникають під впливом її потреб і інтересів, що являють собою образ бажаного блага, яке прийде на зміну потреб за умови, якщо буде виконано певні трудові дії. Сам по собі мотив не є причиною цілеспрямованих дій. Він лише результат відображення в психіці потреб людини, зумовлених зовнішніми чи внутрішніми об'єктивними явищами. Саме потреби, як необхідність у будь-чому для існування та розвитку, є головною умовою мотивації окремої особистості, так і людства в цілому, унаслідок чого створюються предметні й духовні цінності цивілізації. Потреба є основою творчості як духовної діяльності, результатом якої є створення того, чого ще не було (оригінальних цінностей), виявлення нових ще невідомих фактів, закономірностей матеріального світу, духовної культури. Задоволення потреб (матеріальних, творчих, духовних) потребує від суб'єктів високої активності в пошуку сфер діяльності й осмисленні своїх потреб. З метою ілюстрації достатньо навести класифікаційну модель А. Маслоу, яка нині набула широкої популярності (рис. 1). Мотиви людини мають персоніфікований характер, залежать від внутрішніх і зовнішніх стосовно субєкта чинників.

 

Рис. 1 - Ієрархія потреб за А. Маслоу

 

Щодо мотивів, які лежать в основі поведінки учасників трудової діяльності, то часто вони зводяться тільки до прагматичних інтересів матеріального характеру, зокрема, до максимізації прибутку, який розглядається як основна мета цієї діяльності. Це стосується української економіки, оскільки мотивацією переважаючої частини підприємництва є здобуття максимуму прибутку з метою досягнення надприбутку в майбутньому. Матеріалізм зводить нанівець значення і вплив на мотивацію діяльності нематеріальних чинників, зокрема, самореалізація, самоствердження, прагнення до суспільного визнання та інші, які можуть бути і мають бути потужним мотивом для будь-якої діяльності [2].

Мотиваційне вчення викликає великий інтерес в сучасній економічній науці розвинутих країн, та значний акцент робиться саме на трудовій мотивації. Мотивація працівників потребує неабиякого уміння, наполегливості та розуміння людської природи. Вона вимагає розвинутих здібностей спонукати виконавців до вищого рівня напруження зусиль, досягнення ефективних результатів праці. Мотивація трудової діяльності має розглядатися як постійно здійснюваний процес, який постає як сукупність взаємоповязаних елементів, які обумовлюють один одного і в цілому тих, що характеризують мотиваційний механізм трудової діяльності.

Отже, мотиваційний механізм управління це саморегулююча система мотивів та стимулів, сформована на базі індивідуальних потреб, найманих працівників, але реалізований через колективний (приватно-груповий) інтерес більшості.[8] Управлінська модель механізму мотивації є цілісною системою внутрішніх мотивів та зовнішніх стимулів діяльності працівників, використання яких дозволяє виявити внутрішні резерви стійкого розвитку підприємства.

Як будь-яка система, мотиваційний механізм має виокремленні взаємоповязані елементи, при зміні одних змінюються й інші (рис. 2).

Рис. 2 - Складові мотиваційного механізму інноваційної діяльності підприємства

 

Рушійною силою мотиваційного механізму інноваційної діяльності є система стимулів. Умови стимулювання визначають власники організацій, які повинна у систему стимулювання закладати залежність винагороди працівників від результативності та ефективності їх рішень і керівних дій.

Мотиваційний механізм діяльності залежить від рівня мотивації, від учасників процесу, від зовнішніх та внутрішніх факторів. До внутрішніх чинників належать: організаційна структура, інноваційний потенціал підприємства, розмір організації, фінансові можливості підприємства, науково-технічні можливості підприємства, технологія виробництва, інформаційна інфраструктура, кадровий потенціал. До зовнішніх чинників належать: нормативно-законодавча база, патентно-ліцензійне законодавство, амортизаційна політика, організаційне забезпечення інноваційної діяльності, фінансово-кредитна політика, конкурентна боротьба, система оподаткування, попит.

Мотивація трудової діяльності не може бути дійовою без задоволення матеріальних потреб, орієнтації на матеріальний інтерес працівників. Підвищення значення трудових і статутних мотивів не означає абсолютного зниження ролі матеріальних мотивів та стимулів. Вони, як і раніше, залишаються важливим каталізатором, здатним істотно підвищити трудову активність та сприяти досягненню особистих цілей і цілей організації.

Під матеріальною мотивацією слід розуміти прагнення достатку, певного рівня добробуту, матеріального стандарту життя. Прагнення людини до поліпшення свого добробуту зумовлює необхідність збільшення трудового внеску, а отже, і збільшення кількості, якості та результативності праці.

Проблема підвищення матеріальної мотивації трудової діяльності є однією з «одвічних» проблем, що їх мають розв'язувати економічна наука та господарська практика. Особливо актуальною є проблема матеріальної мотивації для країн з перехідною економікою, до яких належить і Україна.

Це зумовлене принаймні двома причинами: 1) низьким рівнем доходів, деформаціями в їхній структурі та диференціації: 2) необхідністю становлення нових за змістом форм і методів матеріального стимулювання зайнятих в економіці.

Провідна роль у матеріальній мотивації трудової діяльності належить заробітній платі як основній формі доходу найманих працівників. Водночас зауважимо, що взаємозв'язок заробітної плати (як і доходів у цілому) і мотивації трудової діяльності складний і суперечливий.

Для розуміння внутрішніх механізмів мотивації трудової діяльності принципово важливим с визначення чинників, які впливають на рівень матеріальної мотивації, дієвість матеріальних стимулів та з'ясування їхньої природи.

Матеріальну мотивацію трудової діяльності слід розглядати як похідну від комплексної дії низки макро- та мікроекономічних чинників, у тому числі: рівня заробітної плати та її динаміки; наявності прямої залежності рівня заробітної плати від кількості, якості й результатів праці; диференціації заробітної плати на підприємстві та в суспільстві в цілому; структури особистого доходу; матеріального забезпечення наявних грошових доходів тощо.

Складовою механізму заохочення працівників підприємства є одноразові премії та винагороди, які мають цілком конкретне призначення. Доповнюючи системи оцінювання трудового внеску працівників, ці елементи значно підвищують гнучкість і дійовість організації заробітної плати. Запроваджуючи виплату одноразових премій і винагород, роботодавці можуть заохочувати й розвивати в праці

Похожие работы

1 2 >