2.2 Оцінка престижності інтелектуальних професій засобами масової інформації
Кожному громадянину нашої країни надано право на вибір професії, рід занять і роботи. Проте це право, як показує практика, інколи дуже важко реалізувати - не вистачає знань про самі професії, тих вимог, які вони пред'являють до особистості працюючого, і умінь оцінити власні здібності, виявити свої інтереси та схильності.
Вибір професії - це не миттєвий акт, а процес, що складається з низки етапів, тривалість якого залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей суб'єкта вибору професії. Він ускладнюється тим, що нині існують тисячі різноманітних професій, при цьому приблизно щороку з'являються сотні нових і зникають десятки старих.
Звичайно ж, коли людина вибирає майбутню професію, величезну роль відіграють її особисті якості і схильності. Проте це далеко не все, що впливає на остаточний вибір. Які ж ще фактори мають значення у цьому процесі? Розглянемо деякі з них: [12, c.51]
- Престижність професії у суспільстві;
- Її затребуваність;
- Позиція членів сім'ї;
- Позиція друзів і подруг;
- Позиція вчителів, шкільних педагогів;
- Особисті плани і уявлення про майбутню роботу (у тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів);
- Інформованість про достоїнства і недоліки різних професій.
У останньому пункті не останню роль відіграють засоби масової інформації. Наскільки ж вони мають значення взагалі і для вибору професії зокрема?
Радіо, телебачення, преса, Інтернет. Через них проходять величезні потоки найрізноманітнішої інформації. Новини, розваги, плітки, знання - все це так чи інакше просочується у наше життя через ЗМІ. Переоцінити їх вплив на суспільство, мабуть, неможливо. Вони інформують, пояснюють, розважають - формують громадську і особисту думку з найрізноманітніших приводів. Що де відбувається, хто що вміє, що є хорошим, а що не дуже - про все це люди дізнаються завдяки засобам масової інформації. Цілком логічно припустити, що і вибір професії не в останню чергу обумовлюється ЗМІ.
Отже, яким є вплив засобів масової інформації на вибір професії?
Попри те, що вплив ЗМІ на вибір професії практично не викликає сумнівів, він все-таки не є вирішальним у більшості випадків. Частіше більш важливими виявляються особисті схильності, думка родичів або обставини.
Однією з причин такої ситуації можна назвати свого роду "вузькоспрямованість" засобів масової інформації. Все-таки, в основному, вони привертають увагу до досить невеликого набору професій. А саме - найбільш публічних та резонансних; таких, які постійно на виду. Особливо це, певне, телебачення і преса (особливо "жовта", на жаль, найпопулярніша і найпоширеніша). Досить рідко можна зустріти сюжет або хоча б просто аналіз таких потрібних професій, як вчитель, агроном, медичний працівник тощо, зате найбільш яскраві та помітні (модель, артист, спортсмен), зустрічаються постійно. [25, c.4]
Природно, з чисто психологічної точки зору набагато привабливіше стати представником шикарно розрекламованої професії (наприклад, артист), або "серйозної" (політик), або "багатої" (бізнесмен), або "ексклюзивної" (фотомодель) тощо.
На жаль, реально необхідні суспільству спеціальності недостатньо описуються і роз'яснюються у сучасних ЗМІ. Набагато вигіднішим для самих редакцій (телеканалів, радіостанцій тощо) видавати щось значно "ефектніше" і таке, що легше продається.
Без жодних сумнівів, ЗМІ - дуже серйозне і важливе джерело інформації. Проте, враховуючи загальну ситуацію в засобах масової інформації нині, в основній масі, матеріал, що подається ними, недостатньо інформує людей про переваги і вади тієї або іншої професії. Тому все-таки ЗМІ краще використовувати як допоміжне джерело у досить складному питанні вибору професії.
По-різному оцінюють престижність професії засоби масової інформації фахової спрямованості і загального спрямування. Наприклад педагогічна преса ("Освіта України", "Освіта", "Педагогічна газета", "Директор школи", "Завуч", фахові педагогічні журнали, "Педагогіка і психологія. Вісник АПН України") стурбовані падінням престижу педагогічної професії. За даними дослідження Центру Разумкова (квітень 2002), майже третина студентів педагогічних вузів не збираються працювати вчителями після випуску: 26 % заявили, що це малоймовірно, а 5,5 %, - що точно не займатимуться педагогічною роботою. При цьому кожен п'ятий (19,5 %) ще не визначився в цьому питанні. Лише менше третини студентів (30,5 %) вважають, що робота вчителя - це їх покликання [25, c.6). Для нової генерації спеціалістів педагогічна робота не є привабливою і престижною. Педагогічні видання підсумовують, що нині "зійшло з арени" старе гасло про педагога як провідну фігуру навчально-виховного процесу, поступившись місцем ідеї ХХІ ст.: педагог - носій освітніх і суспільних змін. Тому наукові дослідження проблем учителя в період суспільних трансформацій і реформ освіти набувають значної актуальності й першочерговості.
Високоінтелектуальною професією є професія вченого. Аналіз престижності цієї професії наведено у Науково-допоміжний бібліографічному покажчику „Професійна освіта України за роки незалежності (1991-2003 рр.) ” [7, c.63]
Якщо за часів існування СРСР професія вченого поза сумнівом належала до кола елітних високопрестижних спеціальностей, то під впливом суспільних потрясінь 90-х років минулого століття, за умов запровадження до суспільної свідомості нової системи цінностей оцінки престижу професії вченого стали помітно стриманішими. Проте як показало проведене дослідження, і досі фахове заняття наукою залишається привабливим для значної частини населення. [13, c.45]
Зокрема, понад 70% респондентів зазначили, що вони схвалили би вибір близької людини, якби вона вирішила стати вченим. Слід зауважити, що такі схвальні відповіді переважають серед респондентів усіх вікових груп (вікова група від 16 до 24 років - 68%, від 25 до 34 років - 69%, від 35 до 44 років - 68%, більше 45 років - 72%), але найбільший відсоток схвальних відповідей надали респонденти старшої вікової групи. Результати соціологічного опитування засвідчили, що переважна більшість українців визнає певне зниження престижу професії вченого в Україні в останні роки. Особливо чітко це проявилося у результатах відповідей на запитання: "Як, на Ваш погляд, змінився престиж професії вченого в Україні за останні роки?" Понад 57% українців вважають, що престиж професії вченого в Україні за останні роки знизився. Найбільше відмічають зниження престижу професії вченого представники чоловічої статі - 61% чоловіків вказують на зниження престижу професії вченого (серед жінок такі відповіді надали 51% опитаних).
З точки зору професійного складу респондентів найвпевненішими у зниженні престижу професії вченого в Україні останніми роками виявились керівники (63%), спеціалісти (66%) та службовці (64%). І навпаки, серед підприємців (18%), студентів (18%) та домогосподарок (17%) спостерігається вищий порівняно з вибіркою в цілому (11%), відсоток тих, хто вважає, що престиж професії вченого сьогодні певним чином підвищився.
Досить неодностайними виявились оцінки зміни престижу професії вченого серед представників різних вікових груп. Найпесимістичніші оцінки надали молоді люди у віці від 25 до 34 років - 65% з них вказали на зниження тою чи іншою мірою престижу професії вченого в Україні останніми роками. В той же час найменший відсоток песимістичних відповідей виявився серед молоді у віці від 16 до 24 років. Отже, видання Національної Академії Наук України визнає, що престиж професії вченого, хоча й знизився у порівнянні з союзними часами, залишається відносно високим; особливо привабливою ця професія видається жителям сільської місцевості. [21, c.5]
Професію лікаря оцінюють досить високо медичні періодичні видання: газета "Ваше здоровя", "Медична газета", "Здоровя України XXI століття", журнали "Лікар, що лікує", "Український медичний часопис". Так "Українська медична газета" першої стала на захист українського лікаря, розкриваючи проблеми, які постали перед медичними працівниками в XXI столітті. [22, c.4-5]
Високо оцінювати професію юриста юридичним періодичним виданням не потрібно. Завдяки загальним засобам масової інформації і кінематографу ця професія отримала і тримає зараз перше місце в рейтингу інтелектуальних професій. Журнал "Український юрист", "Юридична газета" лише підтверджують цю думку. "Професія юриста - це фундамент знань для кожної людини, який потрібен для того, щоб людина могла самостійно ефективно відстоювати власні права та інтереси" А Народний депутат України, голова Комітету ВР з питань правової політики: Василь Онопенко на сторінках "Юридичної газети" підтвердив: "Юридична професія в Україні престижна… Про престижність нашої професії свідчить, насамперед, величезна кількість вузів, які готують юристів. З іншого боку, великий попит на юридичну професію показує, що все більше й більше молодих людей опановують правові дисципліни та мріють стати юристами. Роль юридичної професії підвищується й тим, що внаслідок соціально-економічних трансформацій в Україні кожна установа (приватна або державна) має потребу у кваліфікованих юристах. Більше того, за аналогією з медициною, в державі поступово складається тенденція появи сімейних юристів". [23, c.7]
Періодичні видання загального спрямування загалом підтверджують рейтинг престижних професій, окреслений професійними періодичними виданнями. Так газета "День" оприлюднила дані соціолог
