Мета і напрямки класифікація витрат

Курсовой проект - Менеджмент

Другие курсовые по предмету Менеджмент

Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



дприємства;

- втрати від знецінювання запасів;

- нестачі і втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пені, неустойка;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання обєктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Собівартість продукції (товарів) це витрати, безпосередньо повязані з виробництвом продукції або з придбанням товарів для реалізації.

У виробничій сфері до таких витрат належать витрати (сировина і матеріали, заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями від неї, амортизація верстатів тощо), повязані з функцією виробництва продукції, що формують її історичну собівартість.

На торговельному підприємстві витратами на продукцію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.

Витрати періоду це витрати, що не включаються до собівартості продукції та запасів і розглядаються я?: витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

Підприємства, що виробляють продукцію, до таких витрат відносять витрати на здійснення всіх інших своїх функцій (управління, маркетинг, дослідження, розробки тощо) вартісного ланцюжка.

На торговельних підприємствах витратами періоду є витрати обігу. У підприємствах виробничої сфери витрати, які відносяться на собівартість продукції, називають виробничими витратами, а витрати періоду витратами діяльності.

 

1.3 Прямі та напрямі витрати

 

Важливою рисою витрат як у виробничій, так і в невиробничій сфері є характер їх звязку з певним обєктом: продуктом, підрозділом, проектом тощо. Залежно від характеру цього звязку витрати поділяють на прямі та непрямі.

Прямі витрати це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного обєкту витрат економічно можливим шляхом.

Відповідно:

Непрямі витрати ~ це витрати, що не можуть бути віднесені до певного обєкту витрат економічно можливим шляхом.

Вираз економічно можливим шляхом означає, що при вирішенні питання про віднесення витрат до певного обєкту слід керуватись принципом співвідношення витрат і вигод. Так, наприклад, якщо витрати на віднесення вартості цвяхів до кожного конкретного виготовленого стільця перевищують вартість цвяхів, то доцільніше і дешевше розподіляти ці матеріали між виробами непрямим шляхом, тобто пропорційно до прямих витрат.

Віднесення витрат до прямих або непрямих залежить від того, що є обєктом витрат.

Отже, одні й ті самі витрати можуть бути одночасно прямими і непрямими щодо різних обєктів.

 

1.4 Основні та накладні витрати

 

Виробничі витрати повязані з безпосереднім перетворенням сировини і матеріалів на готову продукцію за допомогою праці виробничих робітників з використанням виробничого обладнання називають основними.

Основні витрати це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Вони поділяються на три групи:

  1. прямі матеріальні витрати,
  2. прямі витрати на оплату праці
  3. інші прямі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат відносять сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкту витрат.

В деяких випадках певні види матеріалів, які є частиною виготовленої продукції, не включають до складу прямих витрат. Прикладом таких матеріалів є цвяхи у виробництві меблів, нитки у виробництві одягу тощо. Такі матеріали розглядають як допоміжні (непрямі) і, виходячи з принципу економічної доцільності, включають до складу виробничих накладних витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим на виробництві продукції, виконання робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкту витрат.

Витрати на оплату праці інших категорій виробничого персоналу (майстри, допоміжний персонал тощо) і у зарплату робітників, що не може бути прямо віднесена на продукцію (оплата часу простою, додаткові виплати тощо), включають до складу виробничих накладних витрат.

До складу інших прямих витрат включають усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Виробничі накладні витрати це витрати, повязані з процесом виробництва, які не можуть бути віднесені до певних виробів економічно можливим шляхом.

Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата обслуговуючого персоналу (непряма зарплата), витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація і страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг тощо.

 

1.5 Невиробничі витрати

 

Невиробничі витрати включають: адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносять наступні загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

=> загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

=> витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

=> витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

=> винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

=> витрати на звязок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

=> амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

=> витрати на врегулювання конфліктів у судових органах;

=> податки, збори та інші передбачені законодавством обовязкові платежі (крім податків, зборів та обовязкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

=> плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

=> інші витрати загальногосподарського призначення. Витрати на збут включають наступні витрати повязані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

=> витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

=> витрати на ремонт тари;

=> оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;

=> витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

=> витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

=> витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, повязаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

=> витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, повязані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

=> витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

=> інші витрати, повязані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До інших операційних витрат включаються:

=> витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 Нематеріальні активи;

=> собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти на грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, повязані з продажем іноземної валюти;

=> собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, повязаних з їх реалізацією;

=> сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

=> втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобовязаннями, що повязані з операційною діяльністю підприємства);

=> втрати від знецінення запасів;

=> нестачі і втрати від псування цінностей;

=> визнані штрафи, пені, неустойки;

=> витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання обєктів соціально-культурного призначення;

=> інші витрати операційної діяльності.

Розглянута концепція витрат використовується для складання фінансової звітності.

2. Класифікація витрат з метою прийняття рішень

 

2.1 Релевантні та не релевантні витрати

 

Для прийняття управлінських рішень вкрай необхідно розрізняти релевантні та нерелевантні витрати.

Релевантні витрати це витрати, величина яких може бути змінена внаслідок прийняття рішення. Нерелевантні витрати це витрати, величина яких не залежить від прийняття рішення.

Наприклад, розглядається питання - придбати новий верстат або взяти його в оренду. У цьому випадку вартість верстата та орендна плата є релевантними витратами, на відміну від вартості витрачених на його обслуговування мастильних матеріалів, витрат на заробітну плату обслуговуючого персоналу, які є нерелевантними витратами, оскільки вони матимуть місце в обох випадках.

Різницю між витратами, які виникають при прийнятті альтернативних рішень, називають диференційними витратами.У нашому прикладі диференційні витрати - це різниця між вартістю верстату і сумою орендної плати за період його експлуатації.

 

2.2 Д