Адміністративна відповідальність юридичних осіб за порушення податкового законодавства

Певний період у правовій науці та законодавстві субєктами адміністративного проступку визнавалися як фізичні, так і юридичні особи. Проте в умовах

Адміністративна відповідальність юридичних осіб за порушення податкового законодавства

Курсовой проект

Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету

Юриспруденция, право, государство

Сдать работу со 100% гаранией

Аннотация

 

Корна В.Н. Административная ответственность юридических лиц за нарушения в сфере налогового законодательства. Курсовая работа. Кафедра государственно-правовых дисциплин ДонНУ. Донецк, 2008.

В работе исследованы понятие, условия и проблемы привлечения юридических лиц к административной ответственности, административная ответственность юридических лиц в сфере налогового законодательства, внесены предложения по усовершенствованию законодательства об административной ответственности юридических лиц в сфере налогового законодательства.

Summary

 

Korna V. N. Administrative responsibility of legal entities for violations in the field of tax legislation. Term paper. Department state - legal disciplines. DONNU. Donetsk, 2008.

A concept, terms and problems of bringing in of legal entities, is in-process investigational to administrative responsibility, administrative responsibility of legal entities in the field of tax legislation, brought in suggestion on the improvement of legislation about administrative responsibility of legal entities in the field of tax legislation.

Зміст

 

Аннотация

Summary

Вступ

1. Умови та проблеми притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності

2. Адміністративна відповідальність юридичних осіб у сфері податкового законодавства

3. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб у сфері податкового законодавства

4. Межі адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення податкового законодавства

Висновок

Список літератури

 

Вступ

 

На сьогоднішній день досить гостро постала проблема адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення податкового законодавства. Окремі законодавчі акти, прийняті в Україні за часи незалежності, зокрема ЗУ „Про державну податкову службу, ЗУ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та інші передбачають адміністративну відповідальність юридичними особами. Однак єдиний кодифікований нормативний акт з цього приводу відсутній. Це викликає спірні тлумачення окремих положень чинного законодавства, ускладнює його застосування а практиці, а також робить непростим проведення чіткої межі між адміністративною відповідальністю юридичних осіб та іншими видами відповідальності і державного примусу.

Пріоритетним завданням держави Конституція України проголосила захист прав і свобод людини, з чим повязані значні зміни в соціально-політичному та економічному житті.

Відомо, що економічні, політичні, соціальні права людини можуть бути реалізовані нею як самостійно, так і через відповідні обєднання громадян - в тому числі визнані юридичними особами. Також громадянин може бути власником або співвласником приватних та колективних підприємств, господарських товариств.

Вони є активними учасниками суспільно життя, виступають самостійними субєктами суспільних, в тому числі правових відносин. Держава, як організація політичної влади здійснює через свої органи певний вплив на обєкти управління. До числа таких обєктів входять і юридичні особи.

Суспільні відносини в сфері державного управління, учасниками яких є юридичні особи, в тій чи іншій мірі відносяться до предмету адміністративного права. Серед методів цього управління одну із значущих позицій займає державний примус, одним з видів якого виступає адміністративна відповідальність юридичних осіб.

Питання адміністративної відповідальності юридичних осіб завжди були актуальними для адміністративно-правової науки. В наш час, за умов коли переважна більшість юридичних осіб не перебуває у прямій підпорядкованості державних органів, заснована не на державній формі власності, необхідність забезпечення державної дисципліни в різних сферах суспільного життя не відпала, а навпаки, значно загострилась.

В звязку з цим теоретичне та практичне значення має встановлення загальних засад адміністративної відповідальності юридичних осіб, її підстав, уніфікованого порядку притягнення до відповідальності, чіткого переліку стягнень, які можуть бути до них застосовані. Важливим є визначення напрямків приведення в систему, удосконалення і впорядкування законодавства, що регулює адміністративну відповідальність юридичних осіб.

Питання адміністративної відповідальності юридичних осіб у сфері податкового законодавства сьогодні є актуальним і досить дискусійним. Між поглядами вчених існують розбіжності щодо таких питань:

чи може юридична особа бути субєктом адміністративної відповідальності взагалі;

чи є фінансові санкції (які власне і застосовуються до юридичних осіб за порушення валютного законодавства) за своєю правовою природою заходами адміністративної відповідальності.

Метою роботи є дослідження поглядів вчених, систематизація законодавства в сфері адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення податкового законодавства та його удосконалення, дослідження субєктного складу адміністративної відповідальності юридичних осіб та природи фінансових санкцій.

Науково-теоретичною базою є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії права, адміністративного, конституційного, цивільного, фінансового та ін. галузей права. Зокрема використовувались праці Є. Трубецького, Ю. Фогельсона, Бабяка А., Кротюка В., Іоффе А., Лукянця Д., Кравченко Л. та ін.

Таким чином, питання адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення податкового законодавства є невирішеним до кінця. Це зумовлено ретроспективною дією Кодексу України про адміністративні правопорушення, який був прийнятий ще за часів Радянського Союзу, в умовах панування державної форми власності якого застосування санкцій до юридичних осіб за вчинення адміністративних проступків не мало сенсу.

1. Умови та проблеми притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності

 

Адміністративна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності, тобто специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення який полягає в застосуванні повноважними органами і посадовими особами конкретних адміністративних санкцій (адміністративних стягнень), до осіб, що здійснили правопорушення (проступки). [1; С.40]

Адміністративна відповідальність характеризується тим, що нормативною підставою її настання є: Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) [2; Ст.1122], як основний законодавчий акт щодо адміністративної відповідальності, відповідно до якого адміністративна відповідальність за правопорушення передбачені цим кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності [3; Ст.271], інші кодекси: Митний [4; Ст.168], Торговельного мореплавства [5; Ст.73], а також окремі закони: „Про державну податкову службу в Україні" [6; Ст.128], „Про захист від недобросовісної конкуренції" [7; Ст.45], „Про обєднання громадян [8; Ст.34], та ін.

Відповідно до КУпАП субєктами адміністративної відповідальності є тільки фізичні особи. Однак деякі нормативні акти податкового, антимонопольного, валютного законодавства, законодавства про підприємницьку діяльність та інших субєктів такої відповідальності передбачають юридичних осіб. Так, ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" за відсутність обліку прибутку (доходу) чи ведення цього обліку з порушенням встановленого порядку, а також неподання чи несвоєчасне подання податкових декларацій, звітів, розрахунків чи інших документів, необхідних для розрахунку чи сплати податків та інших обовязкових платежів у бюджет, встановлена санкція - 50% неоплачених сум податків чи інших обовязкових платежів.

Таким чином, чинне законодавство на відміну від норм КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності не тільки фізичних, а й юридичних осіб, що цілком обґрунтовано в умовах зростання підприємництва і становлення ринкової економіки.

У теорії права юридична відповідальність визначається як правовідносини, що виникають з правопорушення, між державою в особі її спеціальних органів і правопорушником, на якого накладається обовязок зазнати відповідних обмежень і несприятливих наслідків за вчинення правопорушення. У наведених вище приписах є всі елементи, характерні для юридичної відповідальності: порушення; несприятливі насліди у вигляді штрафу; порушник, яким може виступати юридична особа, в тому числі державний орган; органи (посадові особи), уповноважені накладати стягнення (органи податкової інспекції, комісії з захисту прав споживачів), а також ознаки, характерні саме для адміністративної відповідальності. Це і нерівність сторін (юридична особа підконтрольна в певній сфері своєї діяльності державному органу), і спрощена процедура накладення стягнень [9; Ст.23].

Проте, якщо поглянути на склад самого правопорушення, який складається з таких елементів: обєкт, обєктивна сторона, субєкт, субєктивна сторона (внутрішня сторона правопорушення, тобто психічне ставлення особи до вчинюваного діяння та негативних наслідків), можна помітити, що саме субєктивна сторона проступку відсутня в даному виді адміністративної відповідальності [10; Ст.117]. Це цілком очевидно, оскільки юридична особа не є живою істотою, не має власних переживань, зокрема при вчиненні правопорушення. А вищенаведені приклади можна розцінювати як неналежне виконання конкретними посадовими особами своїх обовязків. Наприклад, неподання чи несвоєчасне подання податкових декларацій, звітів, розрахунків чи інших документів, необхідних для розрахунку чи сплати податків та інших обовязкових платежів у бюджет - неналежне виконання бухгалтером підприємства або іншою

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>