Агровиробнича характеристика чорнозему південного

Информация - Сельское хозяйство

Другие материалы по предмету Сельское хозяйство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



Зміст роботи

 

Вступ

1.Поширення і генезис чорноземів південних

2.Класифікація чорноземів

3.Будова ґрунтового профілю і його морфологічні ознаки.

4.Механічний і агрегатний склад ґрунту

5.Фізичні і хімічні властивості чорноземів південних

6.Сільськогосподарське використання

7.Заходи покрашення родючості ґрунтів

Висновки

Список літератури

Вступ

 

Ґрунт, за визначенням В.І. Вернадського, - біокосне тіло, тобто таке, що включає як неживу природу Ґрунтоутворюючу геологічну породу, повітря, воду), так і живі організми (коріння рослин, тварини, мікроорганізми). Невідємний компонент ґрунту - гумус - специфічна стійка органічна колоїдна речовина, яка надає йому характерного забарвлення.

В.В. Докучаев першим знайшов у ґрунті ознаки природно-історичного тіла, якому властиві свої особливості, історія, закони розвитку. Так, він має характерну будову - профіль, складений генетичними горизонтами, свої морфологічні властивості, тобто свою форму. Ґрунтовий покрив характеризується надзвичайною строкатістю. У подібних природних умовах утворюються схожі ґрунти, що є одним із наріжних каменів вчення про ґрунтоутворення.

Тема реферату: Агровиробнича характеристика чорноземів південних.

Мета роботи: розкрити агровиробничу характеристику чорноземам південним.

Ми встановили, що для сільськогосподарського використання ґрунтів важливу роль відіграють механічний та агрегатний склад ґрунту, фізико - хімічні та водні, теплові та повітряні властивості. У разі, якщо ґрунтовий покрив незабезпечюється природної родючістю важливим є також проведення агромеліоративних заходів по збереженню і підвищенню їх родючості.

У ході підготовки були використані бібліографічні матеріали та картографічні, проведено аналіз статистичних даних.

1.Поширення і генезис чорноземів південних

 

Чорноземи південні поширені в північній частині південного Степу. В центральній і південній частині зони вони змінюються каштановими ґрунтами і солонцями.

Територія поширення чорноземів південних розчленована долинами багатьох річок, порізана балками та діючими ярами. Місцевість здебільшого дренована, поверхневий стік супроводжується процесами водної ерозії.

Чорноземи південні поділяють на звичайні (Азово-Причорноморська провінція), міцелярно-карбонатні (Задніпровський і Кримський Степ) і солонцюваті - в зоні переходу ґрунтів до темно-каштанових.

Характерною ознакою чорноземів південних є невелика товщина горизонтів, проникання і фіксація гумусних речовин (50-60 см). На глибині 60-120 см розвинений ущільнений шар буруватого кольору з нагромадженням вуглекислих кальцію і магнію у вигляді білих плям.

Особливістю цих ґрунтів є також наявність гіпсу на глибині 2,5-4 м. У підвищеній північній частині гіпс залягає на глибині 4, а на південь з пониженням місцевості - 2-2,5 м. [2]

Чорноземи південні утворилися за умови чітко вираженого дерново - гумусно акумулятивного процесу ґрунтоутворення. Відбувається він під впливом багаторічної травянистої рослинності в умовах помірного вологого клімату і найбільш енергійно на нещільних карбонатних гірських породах.

Помірне зволоження при не промивному типі водного режиму, що характеризується чергуванням низхідних та висхідних потоків ґрунтової вологи, призвело до рівномірного просочування профілю гумусом і вилуговування легкорозчинних сполук і карбонатів кальцію (останній вимивається з верхньої частини). Перехідні до материнської породи горизонти, як правило, збагачені карбонатами кальцію (СаС03). Насиченість вбирного комплексу кальцієм та закріплення ґрунтових колоїдів (глини і гумусу) сприяють утворенню агрономічноцінної водостійкої зернисто-грудкуватої структури. Руйнування мінеральної частини не спостерігається.

Саме дерновий процес призводить до формування різних чорноземних ґрунтів, які характеризуються високою гумусованістю, насиченістю кальцієм, нейтральною або близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину, сприятливими фізико-механічними властивостями

З даних фізико-хімічної і агрономічної характеристики чорноземів України (Таблиця 1.) видно певну відмінність між основними видами ґрунтів степової і лісостепової зон за вмістом гумусу, реакцією середовища, насиченістю основами, кислотністю, вмістом поживних речовин тощо. [7]

 

Таблиця 1

Характеристика чорноземів півдня України

ҐрунтиГлибина см.Гумус %рН сольової витяжкиСума увібраних основ мг-екв на 100г ґрунтуГідрологічна кислотність, мг - екв на 100 ґрунтуСтупінь насичення основамиПоживні речовини, мг на 100 г ґрунтуваловіРозчинні в слабіла кислотахNР2О5Р2О5 За Ареніусом ТруогомК2О соляної витяжкиЧорноземи опідзолені0-10 25-35 50-603,23 2,56 1,746,0 6,3 6,817,7 18,2 21,32,1 1.6 0,887 91 95161 117140 82018,3 13,5-Чорноземи глибокі мало гумусні легкосуглинкові0-20 20-454,1 3,25,1 6,318,9 21,21,9 0,8-180 150130 1006,6 10,06,1 7,2Чорноземи глибокі мало гумусні середньо суглинкові0-20 20-454,85 3,636,4 6,628,5 29,91.3 0,5-250 180120 ПО16,0 7,07,9 6,5Чорноземи глибокі середньо гумусні важко суглинкові0-20 20-45 65-856,05 5,44 4,176,5 6,236,0 44,01,3 0,6-360 320170 13012,0 12,0-Чорноземи глибокі мало гумусні вилужені 4-0-20 25-45 65-853,11 2,49 1,795,5 5,616,4 18,43,1 2,8-150 ПО120 ПО6,6 10,0-

2.Класифікація чорноземів

 

Першу класифікацію чорноземів розробив В. В. Докучаєв, поділивши їх залежно від умов залягання на чорноземи вододілів, річкових терас і схилів. За вмістом гумусу він виділяв чотири групи чорноземів, з яких перша містить 13-16%, друга-10-13, третя - 7-10, а ч

s