Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів

Якщо внутріквартальні сади і сквери, а також окремі елементи озеленення квітники, газони, вертикальні зелені стіни, сади на дахах

Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів

Информация

Экология

Другие материалы по предмету

Экология

Сдать работу со 100% гаранией
ою та прилеглими підвітряними територіями, а також свої власні об'єкти, громадські приміщення, інститути, лабораторії, їдальні, майданчики короткотривалого відпочинку від шкідливих забруднювачів.

Захисні насадження, які створюють поблизу цих об'єктів, називають ізолюючими. їх створюють з метою екранування, скорочення надходжень шкідливих викидів на територію, яку вони захищають. Ці насадження, розташовані на межі підприємства і санітарно-захисної зони або її окремих ділянок, мають вигляд щільних смуг, перпендикулярних до напрямку поширення викидів.

Створюють їх з декількох рядів деревних порід, найстійкІших для даних умов, та двох-чотирьох рядів чагарників на обох узліссях (рис. 9.4). Узлісся, обернені до джерел викидів, мають бути дуже щільними, без просвітів у нижньому, середньому і верхньому ярусах. Можливе введення порід другого ярусу насаджень.

 

 

Обернене всередину території, яка потребує захисту, узлісся, особливо за умов великої ширини смуги, повинно мати ажурну конструкцію з просвітами в ярусах крон і стовбурців. Така структура забезпечує краще внутрішнє провітрювання насаджень, а отже, краще осадження викидів. Найефективнішою вважають смугу завширшки 40-100 м. Захисні ізоляційні насадження висаджують також уздовж доріг і проїздів.

Насадження санітарно-захисних смуг, які створюють для кращого розсіювання і виносу викидів за межі їх території, називають фільтруючими. Розміщення дерев і чагарників у такому насадженні вільне, конструкція смуги ажурна, без підліску і щільних узлісь (рис. 9.5). Для збільшення площі листової поверхні рекомендують висаджувати якомога більше чагарників. Фільтруючі насадження мають вигляд масивів різної конструкції, в тому числі й смуги завширшки 40-50-100 м і площею не менше 3-5 га. Ці насадження чергуються з площадками, будівлями, газонами та водоймами. З боку сильного забруднювача узлісся засаджують стійкішими до забруднень породами.

Ефективність санітарно-захисних смуг можна забезпечити створенням цілісної аеродинамічної системи зелених насаджень, що складаються із зелених захисних смуг і відкритих ділянок між ними, які називають аеродинамічними коридорами. Фітомеліоративна ефективність усієї системи озеленення полягає в успішному затриманні та розсіюванні виробничих викидів у верхніх шарах атмосфери, залишаючись водночас життєдіяльною.

Вітрозахисного ефекту захисних смуг можна досягти раціональним розміщенням їх стосовно напрямку панівних вітрових потоків: оптимальний кут 80-90°, але не менше 45°.

Конструкція санітарно-захисних насаджень

Залежно від аераційної дії захисних смуг, ступеня забрудненості повітря та віддаленості від джерела виробничих викидів створюють, як і у випадку із полезахисними смугами, смуги продувної, щільної та ажурної конструкцій

Смуга продувної конструкції це щільне у верхній і середній частинах насадження з крупними кронами і просвітами в нижній і приземній частинах. Ширина смуги продувної конструкції, яка складається із ланок дерев і чагарників, що чергуються між собою, становить 15-18 м (із закраїнами) і має 5-6 рядів; довжина ланок дорівнює ЗН головної породи, чагарників 2,5-ЗН. Для продувних конструкцій з деревотіньовим типом культур ширина встановлюється 15-21 м (із закраїнами), з 5-7 рядами.

Смуга щільної конструкції являє собою щільне зверху донизу насадження, у вертикальному профілі якого відсутні помітні для ока наскрізні просвіти або ж їх кількість не перевищує 5%. Ширина смуги щільної конструкції 27-39 м (із закраїнами), має 9-13 рядів.

Смуга ажурної конструкції насадження, що не має наскрізних дрібних просвітів, які б рівномірно розподілялися по всьому повздовжньому профілю смуги. Ширина смуги ажурної конструкції 21-24 м (із закраїнами), з 5-7 рядами.

Територію санітарно-захисної зони за умовами місцезнаходження рослин (температурний режим, ступінь забруднення повітря і ґрунту) розподіляють на три підзони:

  1. завширшки 250-300 м (при ширині санітарно-захисної зони 1 км), яка безпосередньо прилягає до території промислової зони з найнесприятливішими умовами;
  2. завширшки 400-450 м, розташована в середній частині санітарно-захисної зони;
  3. завширшки 300 м, розташована з боку житлової забудови і характеризується дещо кращими умовами порівняно з двома попередніми зонами.

Беручи до уваги важкі умови місцезростання дерев на території санітарно-захисної зони, висоту головної породи в середньому віці приймають 10-12 м, ширина міжсмугового простору в зв'язку з цим має становити 40-70 м, що забезпечить провітрювання простору і запобігатиме застою забрудненого повітря.

Для створення захисних смуг використовують рядовий спосіб посадки дерев і чагарників з міжряддями 3 м, що забезпечує механізований догляд за молодими посадками, створює оптимальні умови росту і розвитку рослин. Ширина закраїн має дорівнювати половині ширини міжрядь із кожного боку смуги (1,5 м). Закраїни слід систематично зорювати з метою знищення бур'янів і поліпшення умов водного режиму крайніх рядів смуги.

Віддаль між деревними саджанцями в рядах має бути не менше 2 м, а між чагарниками не менше 1 м. Така густота посадки забезпечує швидке змикання крон дерев у рядах, а отже, найшвидше настання захисної дії смуги. Крім того, скорочується кількість ручного догляду за ґрунтом.

 

ШУМОЗАХИСНІ ЛІСОНАСАДЖЕННЯ

 

Ослабити звукову хвилю, яка латеральними потоками пересувається до приймача (житло, лікарні, школи, дитячі установи і т.д.), можна за допомогою такого бар'єру, як зелене насадження.

Ефективність впливу рослинного покриву на регулювання звуку та його силу залежить також від кліматичних факторів напряму вітру та його швидкості, температури і вологості повітря. Трав'яна рослинність абсорбує значно менше звукової енергії, ніж ліс. По-перше, всередині лісового масиву швидкість вітру набагато менша, ніж над верхів'ями дерев. По-друге, температура повітря під наметом дуже близька до постійної. Внаслідок абсорбції звуку землею і трав'янистим покривом, з одного боку, та лабіринтами листя, гілок і стовбурів з їх численним розсіюванням звукової хвилі з іншого, його рівень у лісах різко зменшується, а то й згасає зовсім.

Поглинання звукової хвилі захисними смугами має значно менший ефект і залежить передусім від ширини, висоти і густоти шумозахисної смуги. Наприклад, вузька смуга завширшки 5-10 м практично не впливає на зменшення шуму.

Шумозахисні смуги автомобільних шляхів і залізниць

Інтенсивність зовнішніх звуків, спричинених автомобільним і залізничним транспортом, звичайно ослабляється або зменшується перед тим, як надійти до приймача. Згасання сили звукової хвилі буває двох типів. Перший це нормальне ослаблення, яке залежить від дистанції: зі збільшенням відстані від джерела до приймача сила звуку падає. Другий це сильне ослаблення як наслідок затримання окремими перепонами або суцільними бар'єрами звукових хвиль, які прямують від лінійного джерела звуку до приймача.

Вібрація звукових хвиль, які доходять до захисних зелених смуг, абсорбується листям та гілками дерев. Відомо, що легкі, еластичні та дірчасті стіни захисних смуг є добрим матеріалом для амортизації небажаного звуку. Найефективнішими для амортизації шумового забруднення є ті рослини, які мають товсте листя па тонких гілках. Вони характеризуються високим рівнем еластичності вібрації. . Дерева і чагарники як розсіювачі звуку мають бути розташовані якомога ближче до джерела, тобто до автомагістралі чи залізниці.

Вивчення зменшення різними типами зелених насаджень загальних рівнів шуму рухомого транспорту шосейних доріг дало результати, наведені в табл. 9.4, 9.5.

Високий ефектдає посадка завширшки 20 м, зокрема п'ять рядів хвойних дерев і два ряди чагарників.

Ефективні конструкції й асортимент деревних порід:

1л смуга листяних насаджень завширшки 10 м, 3-ядною шахматною посадкою із двоярусною живою огорожею з чагарників;

2 л смуга листяних насаджень завширшки 15 м, 4-ядною шахматною посадкою із узліссям і підліском із чагарників;

5 х смуга хвойних насаджень завширшки 15 м, 4-рядною шахматною посадкою та підліском з чагарників;

3 л смуга листяних насаджень завширшки 20 м, 5-рядною шахматною посадкою із узліссям та підліском з чагарників;

6 х смуга хвойних зелених насаджень завширшки 20 м, 5-рядною шахматною посадкою з двоярусною живою огорожею із чагарників;

4 л смуга листяних насаджень завширшки 25 м, б-рядною шахматною посадкою дерев з двоярусною живою огорожею із чагарників.

Для 30-метрової смуги листяних насаджень пропонують 7-8-рядну посадку заввишки 7-8 м з густою щільною кроною (липа, тополя, клен) та низьким штамбом, чагарником у підліску та живою огорожею заввишки 1,5-2 м. Така смуга може знизити рівень транспортного шуму до 12 дБ.

Віддаль від тротуару магістралі до будинків має становити не менше 15-20 м озелененої території. Рекомендують мінімальні віддалі від проїзної частини до червоної лінії (табл. 9.7).

Шумозахист від точкових джерел забруднення

Якщо в умовах лінійного джерела шумового забруднення завдання полягає у правильному розміщенні, конструюванні захисної смуги, то в умовах точкового забруднення виникає необхідність ідентифікації та встановлення категорії джерела або звукової енергії. Існують характерні шуми, які генеруються в місцях перевезень, індустрії, залізничних вузлів, житлових районів чи торгових центрів:

  1. шуми перевезень звуки гудків, двигунів, шин і сирен автомобілів, поїздів, літаків, кораблів, вертольотів, мотоциклів і т.п.;
  2. шуми відпочинку спортивні комплекси, плавальні басейни, моторні човни, ігрові майданчики;
  3. шуми комерційних об'єктів рин

Похожие работы

< 1 2 3 4 5 > >>