Авангардизм як явище архітектури ХХ століття

Феномен авангардизму онтологічно був підготовлений всією логікою неухильного руху європейської (а потім і американської) культури в бік її позитивістських різновидів

Авангардизм як явище архітектури ХХ століття

Информация

Строительство

Другие материалы по предмету

Строительство

Сдать работу со 100% гаранией
ктурного середовища.

Парадоксальні форми авангардизму з'явилися як неминучі "супутники" будь-якого великого феномена культури. Початкові імпульси виникнення такого роду форм можуть бути різними. Наприклад, реалізація формальних принципів авангарду у невідповідних умовах породила таке масштабне явище як масове типове будівництво в СРСР. В інших випадках полемічне заперечення авангардизму призводить до появи таких його парадоксальних форм як бруталізм, пластицизм, постмодернізм (заперечуючи авангардизм, ці напрямки мимоволі стають його дзеркальним, "перевернутим" відображенням). Бруталізм і пластицизм, монументалізуючи архітектурну форму, в той же час значно розширюють можливості докорінного оновлення традиційної архітектури. Постмодернізм, декларуючи прихильність спонтанного прояву іронічно трактованого традиціоналізму, тим самим збагачує спектр можливих трансформацій (а значить, і руйнувань) традиційних форм.

 

 

Висновок

 

Феномен авангардизму онтологічно був підготовлений всією логікою неухильного руху європейської (а потім і американської) культури в бік її позитивістських різновидів - цивілізації, що орієнтується більше на майбутнє, ніж на минуле. Перекинувши звичні уявлення про взаємини людини, природи і предметного середовища, архітектурний авангардизм заклав оcнову появи якісно-нового предметно-просторового середовища майбутнього. Однак через відсутність дійсних технічних і соціальних умов для повного втілення "осяянь" авангарду багато перспективних ситуації до цих пір "програють" на естетичному або декоративно-структурному рівнях. Тим не менш, розвиток виражальних можливостей архітектури дозволило доповнити її філософсько-позитивістську основу більш складною, але і більш ємною філософією парадоксу і навіть абсурду. Тому морфологічна структура авангардизму складна, рефлективна і висловлює весь спектр пошуків нових шляхів звільнення людини від безлічі умов, які прив'язують його до застарілих форм існування.

ХХ століття виконало свою історичну культурну місію - докорінно, за допомогою авангардизму, переломило хід розвитку архітектури у бік тотального предметного оточення, яке саме по собі не є твором мистецтва, але ініціює образно-естетичні достоїнства при включенні в неї "регіональної" людини.

ХХI століття має стати століттям еволюційного розвитку тих тенденцій, принципів і напрямів, які були намічені і вклинені в життя архітектурним Авангардизмом.

 

 

Джерела інформації

 

  1. www.liveinternet.ru
  2. dissland.info
  3. techvesti.ru
  4. uk.wikipedia.org
  5. Глазычев В.Л. О дизайне. Очерки по теории и практике дизайна на западе. М.: Искусство, 1970. 191 с.
  6. Де Фуско Р. Ле Корбюзье - дизайнер. Мебель, 1929. М.: Советский художник, 1986. 107 с.
  7. Ле Корбюзье. Архитектура XX века. М.: Прогресс, 1977. 303 с.
  8. Мастера архитектуры об архитектуре. Зарубежная архитектура. Конец XIX-XX век (Сост. и ред. А.В. Иконникова). М.: Искусство, 1972, 591 с.
  9. Нельсон Дж. Проблемы дизайна. М.: Искусство, 1971. 207 с.
  10. Тасалов В.И. Очерк эстетических идей архитектуры капиталистического общества. М.: Наука, 1979, 335 с.

Размещено на

Похожие работы

<< < 1 2 3