Згубний вплив діоксинів та діоксидів на навколишнє середовище

Суміш SO2 і озону (або фотохімічних оксидантів) була першим об'єктом досліджень при вивченні дії суміші забруднюючих речовин на рослини. Було

Згубний вплив діоксинів та діоксидів на навколишнє середовище

Курсовой проект

Экология

Другие курсовые по предмету

Экология

Сдать работу со 100% гаранией
сли оксиди вуглецю - 3,446 тис. т, оксиди азоту - 2,119 тис. т, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2,526 тис. т.

Найбільша щільність викидів на 1 км 2 13, 026 т у м. Тернополі.

Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря дають підприємства Тернопільського, Гусятинського, Кременецького та Чортківського районів.

До найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області належать підприємства, діяльність яких повязана з транспортуванням газу ( 11,358 тис.т, або 55,5 % від загальних викидів стаціонарними джерелами по області), а саме: Тернопільське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК „Укртрансгаз” (7,538 тис.т, або 36,6 %), Гусятинська газокомпресорна станція Барського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів „Черкаситрансгаз” (2,5 тис.т, або 12,2%), Кременецьке відділення постачання та реалізації газу філії УМГ „Львівтрансгаз” ДК «Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України” (0,982 тис.т, або 4,8%).

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в області є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості одиниць автотранспорту. Відмічається активізація транспортного руху в центральних частинах міст та на вулицях населених пунктів. В зимовий період забруднювачами атмосферного повітря є викиди котелень опалювальної системи, приватних будинків, індивідуальних опалювальних систем комунальних квартир.

Стан атмосферного повітря досліджувався за наступними інгредієнтами: діоксид азоту- 147 досліджень, 20 проб з перевищенням ГДК; оксид вуглецю -150 досліджень, 30 проб з перевищенням ГДК, завислі речовини -132 дослідження, 9 проб з перевищенням ГДК, формальдегід - 90 досліджень, 17 проб з перевищенням ГДК хлористий водень - 6 досліджень, аміак - 15 досліджень.

 

ВИСНОВКИ

 

Атмосферне повітря є одним з головних джерел життя на Землі. Людина не може прожити без повітря більше пяти хвилин. Повітря використовується і в багатьох виробничих процесах, оскільки є окислювачем при горінні. Атмосфера є не лише життєдайним “буфером” між Космосом і поверхнею нашої планети, носієм тепла та вологи, через неї відбуваються також фотосинтез і обмін енергії головні процеси біосфери.

Атмосфера регулює теплообмін Землі з космічним простором, впливає на її радіаційний та водний баланси.

В результаті антропогенної діяльності відбувається забруднення атмосфери, що призводить до зміни хімічного складу атмосферного повітря.

Важливою проблемою є дотримання екологічних вимог при експлуатації підприємств, споруд та при інших видах діяльності. Ці вимоги можна реалізувати на підставі впровадження та більш ефективного використання природоохоронних заходів, серед котрих чільне місце посідають заходи щодо попередження забруднення атмосфери, оскільки будь-яке порушення чистоти атмосферного повітря обовязково впливає на стан води та землі.

Промислові викиди в атмосферу несприятливо впливають перш за все на людину та на навколишнє природне середовище, а найбільш важкі форми прояву спостерігаються на промислових майданчиках та прилеглих до них територіях. Саме тут виникають найбільш високі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, котрі перевищують гранично допустимі концентрації в два пять, а нерідко і в більше разів, і саме на цих територіях акумулюється їхня основна маса ґрунтом та поверхнею водоймищ. У звязку з цим особливо гострою є проблема запобігання забруднення атмосфери міст, де зосереджена більша частина населення та промисловості.

В результаті спрацьованої мною літератури встановлена кількість шкідливих речовин, що відходять від джерел їх утворення.

Основними забруднювачами атмосферного повітря на виробництві є:

- діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, сажа, які надходять в атмосферне повітря;

- діоксини дуже токсичні речовини, що утворюються в процесах спалювання органічних сполук, а також при виробництві деяких пестцидів та інших хімікатів;

- найбільший - «внесок» в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води: для утримання однієї кВт-години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні ще більше: 6-8 л). Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення;

- металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні (в тому числі бевдопирен). Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва;

- різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору;

- сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (в світі налічується більше 600 млн автомобілів) дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.

У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (О3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випро­мінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень.

Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів щорічно в світі їх використовують 4 млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в ґрунти та водоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість. При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно в світі стається 0,5 млн випадків отруєння пестицидами.

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. М.: Высшая школа, 2001. 743 с.

2. Бурдiян Б.Г., Дерев'янко В.О., Кривульченко А.I. Навколишнє середовище та його охорона. К.: Вища школа, 1993. 227 с.

3. Вредные химические вещества. Неорганические соединения I IV групп: Справ. изд./ Под ред. В.А. Филова и др. Л.: "Химия

4. Гибс Л.М. Правда о диоксинах. Иркутск. 1998 г.

5. Глинка Н.Л. Общая химия. Л.: Химия, 1979. 720с.

6. Григор'єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К. 1991. 431 с.

7. Данилов А.Д., Кароль И.Л. Атмосферный озон: сенсации и реальность. Л.: Гидрометиздат, 1999. 120 с

8. Даценко І.І., Мартинюк В.З. Інтоксикація оксидом вуглецю та шляхи її послаблення. К.: Наук. думка, 1971. 45 с.

9. Диоксини // Экомир. № 16. 2002. С. 4

10. Коренев Ю.М., Овчаренко В.П. Общая и неорганическая химия. Т.1. М.: МГУ, 2000. 60 с.

11. Михайленко П.М. Діоксини і людина. // Екобюлетень. Людина. Суспільство. Природа. № 5. 2001. С. 4-7

12. Некрасов Б.В. Основы общей химии. Т.1. М.: Химия, 1973. 656 с.; Т.2. М.: Химия, 1973. 688с.

13. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек. М.: Высшая школа, 1987. 548 с.

14. Петрянов И.В. Сутугин А.Г. Вездесущие аерозоли. М.: Педагогика. 1989. 125 с.

15. Рейтер Л.Г. , Степаненко О.М., Басов В.П. Теоретичні розділи загальної хімії.- К.: Каравела, 2003.- 344с.

16. Родионова И.А. Глобальные проблемы человечества. АО Аспект Пресс: Москва. 1994 243с.

18. Румак В.С., Поздняков С.П., Умнова Н.В. и др., Диоксины-супертоксиканты XXI века Москва. 1998. С. 28-34

19. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування. Львів: Новий Світ. 2000. 248 с.

20. Степаненко О.І. Світ у пошуках нового Геракла, або як позбутися гір побутових відходів // Екобюлетень Людина. Суспільство. Природа. № 9. 2002. С. 4 7

21. Стокгольмська Конвенція втупила в силу // Вісник екологічної адвокатури. №27. 2004. С. 6-12

22. Фокин А.В., Коломиец А.Ф. Диоксины: давно пора ударить в набат // Вестник АН СССР. 1991. №7. С. 99115.

23. Інтернет-ресурси:

http://www.battery.ru/

http://ecology.icm.ac.ru/

http//www.eci.glasnet.ru/.

http://www.ibmh.msk.su/vivovoco/

Похожие работы

<< < 3 4 5 6 7