Заходи по профілактиці бродяжництва та бездоглядності cеред неповнолітніх

  Білобровець О.М. Діти і злочин / О.М. Білобровець // Демократична Україна. - К., 2007. - № 34. Вишневський О. Сучасне українське

Заходи по профілактиці бродяжництва та бездоглядності cеред неповнолітніх

Информация

Социология

Другие материалы по предмету

Социология

Сдать работу со 100% гаранией
х, які проживають в кризових для цивілізованого суспільства умовах. В той же час, у засобах масової інформації фігурують різні дані - від 20 тисяч до одного мільйона дітей. Однак навіть нижча цифра турбує своєю масштабністю [21, с. 6].

На теренах безпритульними та бездоглядними стають діти батьків, які не мають певного місця проживання (бомжів, біженців), діти жінок, які займаються проституцією. Вони активно мігрують з регіону в регіон, як правило з сільської місцевості у великі міста. Найбільша їх кількість з Закарпатської та Донецької областей, Автономної Республіки Крим. Зокрема в м. ІваноФранківську сьогодні перед нами гостро постала проблема: «Що ж робити з дітьми ромської національності, які перенасичили вокзал та привокзальну площу міста?» Можливо найбільш дієвим було б транспортування в супроводженні працівників лінійного відділу міліції таких дітей до дитячих притулків Закарпатської області, звідки діти прибувають, такий захід власне повинен би дати позитивні результати через певний проміжок часу. В контексті вирішення цієї проблеми чи не найважливішим аспектом є тісна співпраця працівників лінійного відділу міліції та патрульнопостової служби міліції, які здійснюють патрулювання привокзальної площі міста.

Для консолідованішої боротьби з явищами бездоглядності та безпритульності серед неповнолітніх особливо хотілося б орієнтувати на ефективнішу взаємодію закладів освіти та науки, медичних закладів та правоохоронних органів [28, с. 17].

Хочеться звернути увагу на необхідність удосконалення чинного законодавства стосовно дітей в Україні, а саме:

  1. необхідно здійснити експертизу законодавства з питань дитинства щодо приведення формулювань, визначень до єдиного понятійного апарату;
  2. вдосконалити нормативно-правові акти стосовно створення прийомних сімей, тимчасового перебування дітей, батьки яких виїхали на сезонні чи тимчасові роботи за межі країни;
  3. розробити проект законодавчих засад для введення інституту Уповноваженого з прав дитини. В областях;
  4. вийти з пропозицією включення у переписний лист наступних граф щодо перепису населення України з метою точного обліку кількості різних типів сімей, побудованих на врахуванні основи сімейних відносин, таке запитання: “У яких родинних відносинах із батьком (матірю) перебуває дитина”, передбачивши такі варіанти відповідей:

а) кровної спорідненості;

б) усиновлення двома батьками;

в) усиновлення одним із батьків у повторному шлюбі;

г) у відносинах прийомного батька (матері) без усиновлення;

д) опіки (піклування).

Потрібно також на муніципальному рівні покращити роботу з сімями в таких напрямах:

- розробити міську програму підтримки багатодітних та малозабезпечених сімей; стимулювати громадські ініціативи допомоги;

- розробити механізм соціального супроводу неблагополучних сімей без згоди батьків з огляду на виключну значущість цих заходів для профілактики дитячої бездоглядності та безпритульності у разі наявності висновку про його доцільність;

- розвивати служби підтримки сім'ї;

- через мережу дошкільних та шкільних закладів реалізовувати програми виховання батьків, спрямовані на підвищення педагогічної компетентності батьків, що допомагало б їм краще розуміти своїх дітей, налагоджувати довірливі стосунки, а також дозволило б підвищити обізнаність щодо батьківських обов'язків. Провідною формою такої освіти мають стати групові семінари та індивідуальні консультації, які проводитимуть психологи і соціальні педагоги.

На нашу думку, в контексті вдосконалення системи соціального захисту дітей необхідно:

- залучити дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з багатодітних, неповних, малозабезпечених та неблагополучних сімей до занять у гуртках, клубах, об'єднаннях за інтересами, спортивних секціях позашкільних закладів, закладів культури, спорту. Розглянути питання щодо встановлення квот місць для занять у цих закладах зазначених категорій дітей безкоштовно;

- встановити соціально-педагогічний патронаж та соціальний супровід над бездоглядними дітьми (які бродяжать, жебракують, не навчаються), батьки яких виїхали за межі країни;

- внести в міську програму заходи щодо забезпечення належного рівня медичної допомоги за найвищими стандартами, які реально може забезпечити міська влада;

- розробити механізм контролю за використанням батьками адресних соціальних виплат на утримання дітей;

- розробити пропозиції та винести на засідання виконавчого комітету відповідне рішення щодо заборони роздрібної торгівлі слабоалкогольними напоями в приміщеннях і на території навчальних закладів та установ охорони здоровя, спеціалізованих торговельних підприємств, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту та спортивними товарами, а також в місцях проведення дитячих спортивних змагань може запобігти вчинення правопорушень у стані алкогольного спяніння неповнолітніми;

- створити комісію у складі представників громадських організацій для перевірки дотримання субєктами підприємницької діяльності чинного законодавства України щодо продажу неповнолітнім алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- здійснювати превентивну просвітницьку діяльність в освітніх закладах з метою формування відповідального ставлення юнаків і дівчат до шлюбно-сімейних відносин, формування якостей відповідального батьківства в молодій сімї, недопущення раннього батьківства як соціально-психологічного феномену; передбачивши в звязку з цим введення у старших класах факультативів “Етика і психологія сімейного життя”;

- активізувати роботу з метою виявлення, документування і притягнення до відповідальності дорослих осіб, котрі втягують дітей у злочинну діяльність, вчиняють насильство у сімї;

- визначити заклад соціального захисту на території міста для тимчасового влаштування дітей віком від народження до трьох років, які опинилися в складних життєвих обставинах, та потребують вилучення з сімї, розробити відповідний механізм;

- звернути увагу на потребу підготовки вихованців інтернатних закладів, в яких діти перебувають на повному державному утриманні, до навичок самообслуговування та подальшого самостійного життя.

З метою розвитку мережі закладів соціального захисту дітей, удосконалення їх роботи, на наш погляд, доцільно:

- вивчити питання доцільності відкриття центру медико-соціальної реабілітації неповнолітніх, хворих на наркоманію та алкоголізм, а також соціального гуртожитку для осіб із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

- опрацювати питання створення в місті центрів денного перебування з метою забезпечення нагальних потреб бездоглядних дітей в їжі, первинній медичній допомозі, особистій гігієні тощо; в загальноосвітніх навчальних закладах класів для дітей з пізнавальною функцією;

- сприяти розвитку мережі недержавних притулків;

- налагодити співпрацю з громадськими організаціями, реалізовуючи з ними спільні проекти в інтересах дітей;

- створити в школах міст окремі класи для дітей із некерованою поведінкою, гіперактивних дітей із метою корекції педагогічних знань та соціальної адаптації дитини;

Щодо покращення наукового супроводу та інформаційно-методичного забезпечення, на нашу думку, необхідним є:

- стимулювати науково-практичний пошук ефективних механізмів подолання явища бездоглядності і безпритульності дітей, організацію наукових досліджень та моніторингу із зазначеної проблеми;

- розробити систему індивідуального комплексного супроводу кожної дитини, яка потрапила в складну життєву ситуацію, контролю за її розвитком у державному чи недержавному закладі, в прийомній сімї чи сімї опікунів;

- напрацювати нормативно-правові документи, дія яких була б спрямована на покращення медичного обслуговування дітей, надання освітніх та виховних послуг, доступних для кожної дитини, соціального захисту конкретної дитини від насильства та порушення прав;

- ввести в навчальні програми з підготовки соціальних педагогів університетів спецкурси щодо соціально-правового захисту бездоглядних та безпритульних дітей;

- широко інформувати населення про наявність та координати закладів соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей: притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та інших закладів соціального захисту дітей;

- вживати заходи щодо ЗМІ, які порушують чинне законодавство щодо захисту особистісних цінностей та суспільної моралі;

- розробити соціальну рекламу щодо ознайомлення громадськості міста з роботою служб допомоги дітям, розмістити її на банерах, в транспорті, закладах торгівлі тощо;

- напрацювати пропозиції щодо організації роботи з особами, які прибули з іноземних держав та не мають права на працю в Україні;

- вивчити досвід та напрацювати пропозиції протидії росту потоку бродягуючих та жебракуючих дітей ромської національності в місто;

- підвищити рівень поінформованості населення міста про завдання та особливості діяльності всіх державних, громадських та благодійних організацій, які займаються проблемами безпритульності та бездоглядності дітей, довести до свідомості кожного мешканця, яким чином він може особисто допомогти дітям, обділеним батьківською турботою та суспільною увагою;

- вивчити питання про створення на базі місцевих телерадіокомпаній незалежного дитячого медіа-центру для проведення дитячих радіопрограм;

- налагодити співпрацю з судовою гілкою влади щодо прийняття судових рішень по кримінальних та цивільних справах, де однією зі сторін є дитина чи неповнолітній.

Ми вважаємо, що необхідним є і належне кадрове забезпечення, яке передбачає:

- запровадження посад соціальних працівників та спорт інструкторів при сільських радах на території міських рад для роботи з сім'ями, дітьми

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 > >>