Застосування комунікативного аудиту удосконалення інформаційної діяльності підприємства

Система підтримки рішень (СПР) - компютерна інформаційна система, яка підтримує процес прийняття управлінських рішень в ситуаціях, які не досить добре

Застосування комунікативного аудиту удосконалення інформаційної діяльності підприємства

Дипломная работа

Менеджмент

Другие дипломы по предмету

Менеджмент

Сдать работу со 100% гаранией
росування товарів і послуг на ринок.

. Комплекс заходів із забезпечення ефективної взаємодії бізнес-партнерів, організації реклами, методів стимулювання збуту і звязків із громадськістю [17, с. 75].

Комунікативний аудит є однією з сучасних форм комплексного контролю та оцінки окремих аспектів діяльності корпорації на основі аналізу особливостей мови її комунікації [22, с. 54]. Базовий метод комунікативного аудиту - структурний аналіз змісту та форм мовного обміну, що використовуються в системі документообігу організації, в ході реалізації PR-акцій, повсякденному спілкуванні та ін. Об'єктом вивчення можуть стати елементи робочого іміджу та репутації установи, що склалися в «очах» різних груп громадськості та самого персоналу.

Комунікативний аудит підприємства можна зіставити з широко вживаних сьогодні структурно-семантичним аналізом усного та писемного мовлення окремого суб'єкта. Вивчення структурних особливостей мовного потоку і принципів його організації дозволяє відтворити індивідуальний психологічний портрет і виявити приховані проблеми особистісного розвитку. Структурно-семантичний аналіз мови допомагає визначити глибинні психологічні особливості особистісного розвитку, виробляти адекватні методи подолання прихованих конфліктів і протиріч, що вкорінені в підсвідомості.

Відомо, що будь-яка організація може бути описана сукупністю ідентифікаційних ознак і атрибутів, що дозволяють сприймати і оцінювати її як особистість. Уміння встановлювати відносини, відточувати власний комунікативний стиль, готовність брати на себе відповідальність, креативність, здатність до спостереження і сприйняття, наявність власної життєвої позиції, терпимість, відкритість - всі ці якості можна вважати атрибутивними як для особистості, так і для колективу. Всі вони можуть виступати параметрами аналізу в ході проведення комунікативного аудиту.

Установа в рамках даного підходу «персоніфікується», а формується їм комунікаційний потік сприймається як цілісне інформаційний простір. Застосовуючи методи його структурного аналізу, можна скласти уявлення про різні сторони діяльності організації, її реальному іміджі, назріваючих конфліктах і можливі способи їх вирішення. Сукупний аналіз змісту інформаційних потоків корпоративної діяльності повинен сприяти виявленню прихованих проблем і потенціалу розвитку [11, с. 146].

У ході комунікативного аудиту можуть вивчатися проблеми ефективності та відкритості управління, співвідношення параметрів декларованої і виконуваної місії, задоволеності працівників і споживачів послуг склалася комунікативною ситуацією. Грамотне застосування методик комунікативного аудиту дозволяє підвищити професіоналізм у застосуванні різних корпоративних форм управління, виявити орієнтованість колективу на систему дій або систему знань, визначити рівень особистої та соціальної компетентності.

Проведенням комунікативного аудиту робить останніми роками самі організації і незалежні експерти. Існують спеціальні рейтингові системи, що дозволяють оцінити особливості публічної поведінки корпорації, виходячи з коефіцієнта інформаційної відкритості. Ця характеристика є одним з основних показників комунікативної компетентності керівництва корпорації та перспектив її розвитку в динамічному, яке постійно змінюється.

Критеріями інформаційної відкритості організації виступають:

. публічна активність;

. інформування суспільства не тільки про успіхи, але і про труднощі на шляху до досягнення необхідного результату;

. готовність співробітників і, перш за все, перших осіб спілкуватися з журналістами;

. наявність web-представництв корпорації, грамотно представляють і ефективно підтримують її комунікаційний потенціал і стиль [15, с. 220].

Проведення комунікативного аудиту передбачає максимально повне виявлення і аналіз змісту текстової, візуальної і аудиальної інформації, що міститься в трьох інформаційних потоках: зовнішньому, що виходить і внутрішньому.

При проведенні комунікативного аудиту перш за все, відбираються зовнішні матеріали, прямо або побічно присвячені діяльності корпорації. Це статті, замітки, рекламні матеріали з періодичної преси, записи радіопередач і зустрічей на телебаченні, повідомлення, розповсюджувані по комп'ютерних мережах, матеріали рейтингів та ін.

На наступному етапі аналізуються повідомлення, розповсюджувані від імені організації. Сюди входить інформація, розміщена на web-сайтах, рекламні матеріали, іміджеві публікації, доповіді співробітників па різних конференціях і нарадах, статті в професійній пресі та ін.

Сьогодні в технологіях комунікативного аудиту слабко враховуються можливості аналізу контенту віртуальних представництв організації (корпоративних сайтів). На перший погляд здається очевидним, що в стандартний набір документаційного «меню», що вивчається експертами по комунікативному аудиту, повинні входити і web-сторінки організацій, оскільки вони становлять одне з найбільш динамічних і відкритих для широкої громадськості структурних полів інформаційного простору, який формується корпорацією. Але це лише теоретичний підхід. Уявлення про те, що мережне представництво організації - це багатофункціональний комунікаційний засіб, особлива динамічна система соціальних взаємодій з власною специфікою управління тільки починає усвідомлювати [23, с. 187].

Сайти багатьох організацій сьогодні представляють собою віртуальну вітрину з мінімумом інформації про її працівників, функціях, специфіці організаційної діяльності. Проведене дослідження сайтів організацій, показує, що замовники і творці мережевого контенту в багатьох випадках орієнтуються не на розвиток динамічних зв'язків комунікаційної корпоративної середовища, а на суто презентаційні цілі та завдання. Побудована система зворотного зв'язку, як правило, не працює на розширення комунікаційного потенціалу організації. Це випливає з аналізу форм подачі інформації і застосовуваних засобів сервісного обслуговування корпоративних сайтів. Основна проблема полягає в тому, що мережний простір формується стихійно на основі індивідуальних і колективних експериментів з сучасними комунікаційними технологіями. Ні стандартів, орієнтувальних на створення ефективного, багатофункціонального інструменту мережевої комунікації.

Тому, мова віртуальних взаємодій нерідко розглядається як нескладний засіб повсякденного спілкування. У той час як аналіз діяльності організацій, що розвивають нову управлінську політику на основі розширення форм мережевого спілкування, показує, що саме поняття віртуальної комунікації передбачає реорганізацію корпоративної діяльності на основі переваг віддаленого доступу та обміну даними.

Сайт, як одна з ланок електронного документообігу організації, може виконувати презентаційні, комунікаційні й управлінські функції, забезпечуючи при цьому й більш глобальні програми. Наприклад, перспективну програму розвитку світової системи колективної взаємодії і співробітництва людей, зайнятих у професійній сфері.

Отже, проведення комунікативного аудиту має включати в себе в якості одного з основних елементів аналізу вивчення контенту віртуальних представництв корпорації. Останнім часом з'явилося чимало новоявлених експертів, які змушені керуватися інтуїтивними уявленнями про те, якими атрибутами, характеристиками, функціями повинен мати у своєму розпорядженні сайт для того, щоб вважатися статусної системою, що представляє на належному рівні інтереси тієї чи іншої організації. Йде розробка проблематики та пошук методів, що дозволяють отримувати достовірні дані про ефективність роботи web-представництва організації.

Тож, технології мережевого спілкування використовується у діяльності багатьох організацій в якості модного престижної «іграшки», а не робочого інструмента, вбудованого в управлінську систему корпоративних зв'язків і, що служить інтересам її перспективного розвитку [3, с. 156]. Проблема стандартизації різноманітних форм мережевих публікацій організації, набувають все більшої актуальності. Вона тісно пов'язана з основною стратегічною ідеєю внутрішнього і зовнішнього комунікативного аудиту. Відсутність стандартів, інструкцій, рекомендацій по наповненню контенту корпоративних сайтів і методів його внутрішньої та зовнішньої оцінки створює перешкоди для розвитку позитивних програм, спрямованих на підвищення авторитету та ефективності роботи організацій, поліпшення комунікаційної ситуації і загальної результативності колективної діяльності в сучасному суспільстві.

У ході проведення комунікативного аудиту виправдовує себе аналіз друкованих та електронних публікацій, що характеризують роботу аналогічних або близьких за профілем корпорацій. Особливий інтерес викликає ситуація, коли дана організація з якої-небудь причини не згадується в професійній пресі. Потім з'ясовується, в чому причина виниклої інформаційної ізоляції, і які шляхи її подолання.

Вивчення контенту може виявити приховані проблеми в організації діяльності корпорації або особливості формування її зовнішньої «політики». В умовах конкурентної боротьби нерідко виникають такі казуси, коли в інформаційне поле обраної організації свідомо вводяться лжепотоки. У ході комунікативного аудиту вдавалося виявити випадки, коли від імені корпорації виступали люди, навмисно компрометують її діяльність. У цьому випадку проведення комунікативного аудиту може стати одним із засобів захисту від зовнішніх негативних потоків інформації, що гальмують розвиток корпорації і спотворюють його імідж.

І, нарешті, в ході комунікативного аудиту вивчається внутрішня інформація, призначена для організаційних цілей. До таких публікацій належать малотиражні газети чи журнали, що випускаються в корпорації, окремі організаційно-розпорядчі документи, колективні договори, кодекси честі і т.д. Однак, як правило, аналізом цих матеріалів аудит внутрішньої інформації не обмежується.

Всі

Похожие работы

< 1 2 3 4 5 6 > >>