Застосування комунікативного аудиту удосконалення інформаційної діяльності підприємства

Система підтримки рішень (СПР) - компютерна інформаційна система, яка підтримує процес прийняття управлінських рішень в ситуаціях, які не досить добре

Застосування комунікативного аудиту удосконалення інформаційної діяльності підприємства

Дипломная работа

Менеджмент

Другие дипломы по предмету

Менеджмент

Сдать работу со 100% гаранией

РЕФЕРАТ

 

Здійснено аналіз предметної області комунікативного аудиту інформаційної діяльності підприємства. Визначено теоретико-історичні аспекти інформаційно-комунікаційної техніки.

Розглянуто внутрішньофірмові комунікації та проаналізовано їх сучасний стан.

АВТАМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ, ВНУТРІШНЬОФІРМОВІ КОМУНІКАЦІЇ, ІНТЕГРОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ, ІНФОРМАЦІЯ, ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ, ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, КОМУНІКАЦІЇ, КОМУНІКАТИВНИЙ АУДИТ, КОРПОРАТИВНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, МЕРЕЖА, МОНІТОРИНГ.

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

 

ІС інформаційна система

ІТінформаційна технологія

КІСкорпоративна інформаційна система

ЛМлокальна мережа

СВКсистема внутрішніх комунікацій

СПРсистема підтримки рішень

СППРсистема підтримки прийняття рішень

 

ВСТУП

 

Сучасні перспективи економічного розвитку України повязуються з високотехнологічними й конкурентоспроможними підприємствами, господарська діяльність яких створювала б синергетичний ефект із національною економічною системою.

Підприємницьке середовище перебуває у постійній динаміці. Змінюються не тільки економічні, але й політико-правові, демографічні, соціокультурні умови, прискорюються темпи науково-технічного прогресу в державі, тому підприємства повинні постійно адаптуватися до навколишніх змін, удосконалювати стратегію, виробничий і розподільчий процес, організаційну структуру, корпоративну культуру, тобто змінюватися відповідно до динамічного зовнішнього середовища.

Жодна організація ніяк не може здійснювати свою діяльність без інформації. В процесі нормального функціонування організації всі її працівники, від простого робітника або службовця до директора, мають потребу в різного роду інформації. У результаті отримання і використання інформації виникають інформаційні відносини у політичній, економічній, культурній, соціальній, екологічній, науково-технічній, міжнародній сферах життєдіяльності людини, суспільних організацій і держави. Через інформаційні відносини, точніше, через їх упорядкування стосовно обєкта зацікавленості, виникає інформаційна діяльність - сукупність основних і допоміжних процесів пошуку, збирання, аналізу, перетворення, зберігання, та поширення інформації. Інформаційна діяльність є складовою суспільного виробництва, повязаного з підготовкою інформаційних продуктів і послуг, спрямованих на задоволення суспільних потреб [1, с. 46].

Власне організація інформаційної діяльності у сфері управління представляє собою спосіб функціонування структурних елементів будь-якої інформаційної системи (підприємства, політичної партії, держави тощо). Відповідно організація інформаційної діяльності будь-якого субєкта управління - це спосіб функціонування структурних елементів інформаційної системи даного субєкта.

На сучасному етапі і насамперед у великих організаціях інформаційна діяльність, або інформаційно-аналітичне управління, стає відносно самостійним видом діяльності. Водночас, щоб бути ефективною, інформаційна діяльність повинна здійснюватися відповідно до загальних положень і механізмів управління. Для успішного досягнення стратегічної мети і тактичних завдань підприємства повинні своєчасно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі. Адже сучасні темпи технологічних змін є настільки значними, що суспільство не встигає їх поглинути у повному обсязі: крива технологій зростає швидше, ніж крива економічного розвитку, яка, в свою чергу, випереджає криву розвитку суспільства. У даний час строк життя цифрових технологій становить майже 18 місяців - проти трьох років, необхідних для зміни «правил економічної гри», і 10 років, необхідних для адаптації суспільства. Тому для ефективного функціонування кожна організація чи підприємство повинні встигати за технологічними змінами у світі та використовувати для здійснення інформаційної діяльності різноманітні інформаційні технології, в тому числі і Інтернет.

З розвитком комп'ютерної техніки, програмних засобів, методів управління інформацією змінювався і зміст, вкладений у поняття «контроль комунікацій фірми», «управління комунікаціями», «управління фірмою» в цілому. Загострення конкурентного середовища диктує необхідність більш ефективного розподілу обмежених ресурсів, скорочення часу реагування на змінюються внутрішні і зовнішні фактори, постійного контролю матеріальних, грошових, інформаційних ресурсів. Саме ці фактори визначили розвиток теорії маркетингу, що базується на методології ринкових мереж і теорій взаємодії. Все це веде до збільшення потоків інформації - як зовнішніх, так і внутрішніх, - необхідних для аналізу, прогнозування, прийняття управлінських рішень [22, с. 67].

Збільшення обсягу інформації потребує в автоматизації інформаційних систем підприємств, які об'єднують методи і засоби створення, збирання, реєстрації, передачі, обробки, зберігання та видачі інформації, необхідної для діяльності підприємства. Продуктом, що задовольняє дані потреби, стали програмні комплекси - корпоративні інформаційні системи, що представляють собою управлінську ідеологію, об'єднуючу бізнес стратегію та інформаційні технології. Взаємозалежність та взаємовплив маркетингових комунікацій та ринку КІС, інновації у сфері обчислювальної техніки, нові форми комунікацій, пріоритети споживачів будуть визначати тенденції розвитку окремих підприємств і економіки в цілому. Враховуючи тенденцію до зростання обсягів і значимості ринкових комунікацій у перспективі потреба у КІС і аналогічних їм розробках, які можуть з'явитися на ринку, буде тільки зростати [4, с. 12].

Отже, актуальність даного дослідження полягає в тому, що успішна діяльність підприємств, як і будь-яких інших організацій, забезпечується реалізацією комплексу заходів організаційно-технічного, економічного та правового характеру. Серед них помітне місце займає застосування нових інформаційних технологій у роботі підприємств та організацій. Розвиток української економіки настійливо вимагає впровадження нових Інтернет-технологій для покращення інформаційної діяльності підприємств.

Вивченням питання комунікативного аудиту в інформаційній діяльності підприємств займаються як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Дослідженням цієї проблеми займаються, зокрема, К. Ахметов [2], В.І. Бузмаков [4], С.В. Глівенко [10], А. Данілін [6], Г.М. Калянов [13], С.Г. Карпенко [11], В.А. Співак [22], Ю.А. Шафрін [27], та інші фахівці в галузі інформаційних технологій.

Актуальність означеної проблеми як з точки зору теорії, так і сучасної практики й обумовили вибір теми курсової роботи «Застосування комунікативного аудиту удосконалення інформаційної діяльності підприємства».

Обєктом дослідження в курсовій роботі магістра є інформаційна діяльність підприємства.

Предметом дослідження є комунікативний аудит удосконалення інформаційної діяльності підприємства.

Метою дослідження в курсовій роботі є вдосконалення інформаційно комунікаційної структури підприємства.

Гіпотеза дослідження: підвищення ефективності комунікативного аудиту інформаційної діяльності можливе за умов більш досконалого використання сучасних інформаційних технологій підприємства в функціонуванні.

У відповідності з обєктом, предметом дослідження та його метою визначені наступні завдання:

здійснити аналіз комунікативного аудиту;

з'ясувати теоретико-історичні аспекти вивчення інформаційно комунікаційної техніки;

проаналізувати сучасний стан внутрішньофірмових комунікацій.

Для досягнення мети і вирішення завдань, визначених у курсовій роботі, застосовано наступну систему методів дослідження: емпіричні методи (спостереження, аналіз документів, експеримент, моделювання); теоретичні методи дослідження (системний, теоретичне моделювання); методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція).

Методологічну основу дослідження складають системний, діяльнісний, структурно-функціональний підходи, наукові наробки вітчизняних (С.Г. Карпенко, М.С. Пінчука, Г.А. Титоренко, В.І. Бузмакова) та зарубіжних (К. Ахметова, А.М. Вєндрова, А. Даніліна, А.А. Сорокіна, Г.М. Смирнова) вчених з інформаційних технологій та корпоративних інформаційних систем.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів курсової роботи магістра в удосконаленні комунікативного аудиту інформаційної діяльності підприємства.

Курсова робота складається з реферату, переліку умовних скорочень термінів, вступу, одного розділу, висновків та списку використаних джерел. Робота включає 33 сторінки основного тексту та 27 найменувань використаних джерел.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Аналіз терміна дослідження системи

Одним із видів інформаційно-аналітичного моніторингу є комунікативний аудит, який передбачає вивчення повідомлень про організацію і повідомлень, розповсюджуваних від імені організації і здійснюваний ля визначення результативності комунікативної політики, яка проводиться підприємством.

Сучасна система комунікативного аудиту має включати в себе аналіз контенту віртуальних web-представництв підприємства. Ця проблема вимагає серйозного вивчення, обговорення та додаткових досліджень, оскільки мова йде про розвиток сучасної системи колективних взаємодій.

Поняття комунікативна політика може застосовуватись у таких значеннях:

. Перспективний курс дій підприємства і наявність у нього обґрунтованої стратегії використання комплексу комунікативних (комунікаційних) засобів взаємодії з усіма субєктами маркетингової системи, яка забезпечує стабільну і ефективну діяльність з формування попиту і п

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>