Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси

  ВасильевА.Д. «Крутой»// Русская речь. 1993. №6. С.4447. ВареникС.В. «У пошуках комічних асоціацій// Культура слова. Республіканський міжвідомчий збірник.

Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси

Дипломная работа

Иностранные языки

Другие дипломы по предмету

Иностранные языки

Сдать работу со 100% гаранией
о у мову молодіжної газети. Отже, ще одна із причин їх функціонування у цьому стилі української мови. В.Г.Костомаров називав ще одну з причин цього явища. Він відзначав, що широке використання у пресі жаргонної, просторічної лексики пояснюється тим, що у сучасному суспільстві нелітературні (часто кримінальні) групи, люди без глибоких і чистих коренів створюють замкнену псевдоеліту, достатньо багату і власну, щоб розповсюджувати свої корпоративні смаки [21, 47].

У наш час на мову масово-політичної інформації взагалі і на газетну публіцистику зокрема значний вплив має усне мовлення, яке в останні роки доповнилося значною кількістю жаргонізмів. Журналісти, особливо молодіжних видань, прагнуть внести у текст свіжий подих життя, утримати читача, привернути його увагу, бути з ним на «ти».

«Блатні звязки Дженні» (УМ, 2001, 23 травня) про дочку Джорджа Буша, якій не допомогли звязки.

У словнику Лесі Ставицької слово «блатні» реєструється як жаргонне «злодійський жаргон, те, що стосується протекції, підтримки» [39, 49]; «Ще тиждень на картоплю і бодун» (УМ, 2001, 4 травня). Бодун 1. погане самопочуття після пиятики, похмілля; 2. Пиятика (молоді) [46, 51]; «Братва з Криму вже виїхала» (УМ, 1999, 29 квітня). Братва «члени угруповань, рекетирів, кримінальних структур в економіці, мафіозних угрупувань» [46, 57]; «Крутий ректор крутий ВУЗ?» (ГУ, 2004, 1 жовтня). Круто 1. Схвально. Найвищою мірою, дуже сильно; 2. Несхвально. Зухвало, нахабно (про поведінку); 3. Схвально. Дуже добре; 4. Крутий багатий, респектабельний, процвітаючий і т. ін. [39, 152153]. У тексті статті слово функціонує в останньому значенні. Сленгові слова «круто», «крутий», «крутизна», «крутяк», «крутелик», побутують у молодіжному середовищі досить широко: «Шкільна форма це круто» такий вираз зустрічаємо в досить «дорослій» газеті «Експрес», 2004, 1421 жовтня. Вважається, що рос. крутой у цих нових значеннях, під впливом яких розвинулося й укр. крутий, є калькою англ. tough [46, 46].

У мові преси лексема «крутий» з дериватами круто, крутість, крутизна, та ін. уживається дуже часто як у заголовках, так і у текстах: «Розборки по-свалявськи» заголовок, текст починається реченням «Місцевого «крутяка» застрелили на власному подвір'ї» (МГ, 2003, 7 вересня); «Крутий новий макіяж» (МГ, 2004, 4 травня).

У мові газет функціонує багато новостворених слів від крутий, круто: « Розкрутка, яку ви маєте на сьогодні, на ваш розсуд, достатня?» (із інтервю з членами музичної групи «Авіатор», УМ, 2005, 13 квітня); «Тим, хто не вміє, або не хоче «крутитися», хто чекає подачок від держави, нічого робити в бізнесі» (ВК, 2006, 16 червня); «Банк устиг прокрутити ці кошти кілька разів» (УМ, 2006, 7 жовтня).

Молодіжний сленг включає найрізноманітніші назви людей з додатковим оцінним значенням салабон, бамбук, бивень, лох, чайник. У пресі найчастіше використовуються слова саме з таким значенням: «Ядерна фізика для справжніх чайників або як виготовити атомну бомбу на кухні» (УМ, 1998, 10 вересня).

Значною групою молодіжного сленгу є слова на позначення грошових одиниць. Останні роки позначилися активним проникненням у нашу мову таких лексем як бакси, гріни, зелені, капуста. Сленгізми функціонують як у розмовній, побутовій, так і у газетній мові: «50 «баксів» за людську голову» («Експрес», 2004, 30 вересня 7 жовтня); «Бакси» змінили колір» («Експрес», 2004, 30 вересня 7 жовтня); «Не словом, а тілом «Роксолана за 500 баксів» (УМ, 2005, 20 серпня). Бакс «Долар США» [39, 37]. Американський розмовний buck «долар»; «На 50-річчя, наприклад, крутому бой-френду можуть вручити 50-грамовий зметок чистого золота 999.9 проби за три штуки баксів» (УМ, 2004, 7 квітня); «Коштує не більше 50100 «зелених на людину» (СГ, 2003, 2830 серпня); «Загалом у ході операції… вилучено… близько півтори тисячі доларів США, в обіг не потрапило майже 5 тисяч фальшивих зелених» (УМ, 2004, 20 червня).

На позначення грошей використовують і слово бабки, яке потрапило у молодіжний сленг з арго. «По-різному «збивають бабки» (СГ, 2006, 2 грудня); «Затриманий, озброївшись обрізом 12-го калібру, спробував збити бабки з 36-річного односельця» (УМ, 2006, 12 червня). Сленгізм бабки найчастіше вживається у словосполученнях з дієсловами збити, зшибати, виступають у мові преси також із дієсловами болебити, доїти: «Прийдеться «болебити» гроші тим самим способом» (УМ, 2005, 7 липня); «Вони продовжують «доїти» їх до завершення справи» (ГУ, 2004, 2 квітня).

Слово «грини» (звичайно в русифікованому варіанті) гріни походить від американського розмовного greenbacks «гроші, долари» (букв. «зелені спинки»). Пізніше з'явилося слово «кеш» «готівка» (англ. сash).

Ключовими словами вітчизняного підприємства стали професіональні й сленгові значення дієслова крутити та його дериватів: крутити «пускати кошти в оборот для одержання прибутку; прокручувати / прокрутити «незаконно використовувати чиї-небудь кошти як короткострокові позички, інвестиції тощо для одержання прибутку, затримуючи їх виплату клієнтам»; розкручувати / розкрутити «надавати розмаху чому-н, стимулювати розвиток чого-, кого-н»; накручувати / накрутити «збільшувати суму, ціну, оплату порівняно з вихідною або посередньою (за рахунок накладних витрат, зокрема в роздрібній торгівлі, посередницьких послуг, махінацій».

Дієслово крутити та його деривати часто використовуються у мові преси у заголовках і текстах статей: «На ринку потрібно крутитися» (МГ, 2003, 7 вересня); «Незаконна «накрутка». Що це?» (УМ, 2002, 5 квітня) та ін.; «Хто накручує ціни?» («Експрес», 2004, 916 грудня).

На початку 90-х років у мові преси (із живого мовлення) з'являється слово тусовка та його деривати тусуватися, тусовочник від значення «спілкування певних неформальних груп населення (молоді, богеми, «фанів» і т. ін.); місце такого спілкування; саме таке неформальне угрупування».

У семантичному полі газетної статті такі лексеми нерідко функціонують з конотацією фамільярності або навіть іронії: «Представницька «тусовка» ректорів пройшла у Дніпропетровську» (УМ, 2000, 10 червня); «Молодіжна тусовка» (УМ, 2004, 12 травня); «Привіт, тусовочники!» (назва рубрики у газеті «Вечірній Київ»); «Революційна «тусовка» (УМ, 2004, 14 грудня); «Останні «тусовочники» у наметах» (підзаголовок: «Як проходять заключні дні наметового містечка на столичному Хрещатику» (УМ, 2005, 15 січня). Активно використовується журналістами лексема «кайф» задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось [46, 130]; «Отримав кайф і спалив сусідів» (ГУ, 2005, 25 лютого) слово надає заголовку негативно-іронічного відтінку, оскільки у статті йдеться про людину, яка спалила сусідський будинок у стані глибокого спяніння; «Кайф від Майдану» (НС, 2004, 8 грудня) слово використане у позитивному значенні. «Вони хотять їсти, хотять теплої одежини, і хоча б якогось «кайфу» (УМ, 2006, 4 серпня). Болючою проблемою сьогодення є розповсюдження наркоманії серед молоді. У складі молодіжного сленгу наявні сленгізми, які прийшли з жаргону наркоманів [25, 105]. У сучасній пресі зустрічаємо: трава, колеса, косяк, торчати, ширка тощо: «Як потрапляє до рук молоді ця «ширка» (УМ, 2006, 24 травня); «Інвалід налагодив свою власну лабораторію і варив ширку для себе і на продаж» (ГУ, 2004, 12 квітня).

У молодіжному слензі багаточисельну групу становлять назви дій, процесів, станів. У тематичному плані такі сленгізми досить різноманітні. Це і розумові процеси (втикати, врубатися), і пересування у просторі (вигрібати, шастати), і агресивні дії (наїхати, болебити) [25, 104].

У пресі, особливо молодіжні сленгізми вживаються часто-густо: «Рецепт від самотності: шукати теплі сторінки, нове тіло, втикати у все це, втягуватись у нові історії, говорити дурні слова, створити ілюзію, що все це буде вічно» (СГ, 2006, 27 серпня); «Через годину херсонців уже класно шмонали кіпрські митники» (ВК, 2005, 15 жовтня); «Голова минулим літом «навішав лапші», подавши фіктивні довідки про кредит зерна представникам австрійської фірми, одержав грошовий кредит» (ГУ, 2006, 5 листопада); «Удруге чоловіки з довгим в

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>