Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси

  ВасильевА.Д. «Крутой»// Русская речь. 1993. №6. С.4447. ВареникС.В. «У пошуках комічних асоціацій// Культура слова. Республіканський міжвідомчий збірник.

Засоби інтенсифікації виразності газетного тексту у мові сучасної української преси

Дипломная работа

Иностранные языки

Другие дипломы по предмету

Иностранные языки

Сдать работу со 100% гаранией
ляді якого-небудь уже існуючого слова з певним «несерйозним» значенням [54, 57]: «РіПка тягне удовенківський Народний рух» (УМ, 2001, 3 березня) РіПка партія та її фракція у Верховній Раді України «Реформа і порядок» у 2001р.; «Посадив Пинзеник РіПку» (ДУ, 2001, 5 травня). Гра слів на рівні словотворення відбувається у взаємодії з рівнем морфеміки. Вона може реалізовуватися як перероблення існуючого слова, як утворення нового слова на основі двох (або кількох) слів, і, навпаки, як утворення двох (рідко кількох) слів на основі одного.

Це може бути утворення нового індивідуально-авторського слова шляхом переосмислення й відповідного переоформлення одного слова за зразком іншого, напр., «Сирцевий напад» (ГУ, 2001, 26 червня) підзаголовок: «Указ Президента, за яким Україна імпортуватиме 300 тисяч тонн цукру сирцю набрав чинності» (Пор. серцевий напад (від серце) → сирцевий напад (від сирець); «Чи стане уряд В.Януковича українським кризоламом?» (УМ, 2005, 8 жовтня) про заходи премєр міністра України щодо виходу з економічної кризи (пор. криголам криза кризолам).

Структурно видозмінювані компоненти слова можуть, як і на рівні суто морфемних переосмислень, про що говорилося вище, виділятися великими літерами: «Обережно: заМУНовано!» (ГУ, 2001, 24 листопада) про шкідливу діяльність відомого корейського проповідника Муна, яка поширилася вже на Україну. Утворення і використання у газетному заголовку нового слова шляхом контамінації двох (або більше) слів з наявним у їхньому складі співзвучним компонентом яскравий засіб увиразнення мови преси: «Ющенко пропонує Януковичу телетет-а-тет» (УМ, 2004, 22 грудня) слово утворене шляхом поєднання семантики двох лексем: теле (теледебати) і тет-а-тет (наодинці) «Знуджені «відіотизмом» (УМ, 2006, 5 квітня) поєднання композитів відео- і ідіотизм як підкреслення беззмістовності й безглуздя значної частини відеопродукції. Таким чином, аналізоване семантико-стилістичне явище займає досить помітне місце в системі виражально-зображальних засобів заголовка газетної статті. Помітним явищем у стилістиці газетних є використання такого засобу як оксиморон мовна фігура, в якій поєднується два протилежних за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття [29, 69]. «Старий-новий Генпрокурор…» (МГ, 2004, 10 грудня); «Проблема нової-старої влади…» (ГУ, 2005, 16 лютого); «Війна за «проти всіх…» («Експрес, 2004, 1214 листопада); «Вільне рабство українських жінок…» (ЛУ, 2004, 30 грудня); «Про гіркуватий солодкий пісок» (ГУ, 2005, 16 лютого); «Друзі-вороги. Хто дихає у потилицю?» (МГ, 2004, 30 вересня); «Такий гіркий солодкий мед…» (УМ, 2005, 29 січня); «Платно-безплатні чеські візи обіцяють бути доступними пересічному громадянинові» («Поступ», 1723 лютого).

Цікавим явищем видаються словотвірні гібриди, побудовані на обґрунтуванні компонентів слів, які мають складний характер, і потребують більшої майстерності: «Автор не цурається навіть гротеску українських байок-нісенітниць, а також повторень-перегравань однієї й тієї ж сцени у дантиста у Варшаві, Відні, Мадриді, тим самим ма(в) пуючи просування «східної» людини на Захід» (ЛУ, 2001. №9) автор статті Т.Гундорова; «Хто ж з них впливав на другого? Обидва: Курбас на Куліша, Куліш на Курбаса. Їхній іноді спільний мистецький світогляд витворився із схрещення попередніх двох світоглядів Курбасового та Кулішевого… Марк Йогансен, невмолимий дотепник, що них казав: Ку-ліш КУ-рбас одне «ку-ку», тільки кожний з них зозуля в гнізді другого» (ЛУ, 2003, 4 жовтня); «І, може, тоді всі мінпроми та інші «міни» задумаються, як створити власну технологічну базу для лісозаготівель…» (ГУ, 2003, 18 квітня), пор. мін… (скорочення слова міністерство в абревіатурах) і міна як вибуховий пристрій (як натяк на шкоду для лісу через неузгодженість дій численних міністерств і відомств).

 

1.2 Особливості функціонування абревіатури у семантичному полі газетної публікації

 

О.Стишов відзначає: «У лексичному складі мови українських засобів масової інформації (ЗМІ) другої половини 8090-х років ХХ століття, як і в усій загальнонародній лінгвальній практиці названої доби, спостерігається інтенсивне формування, активне функціонування, активне функціонування та закріплення в ужитку значного корпусу новотворів. Серед них порівняно високим динамізмом відзначається творення й використання різноманітних абревіатур» [44, 33]. А.Левицький помітив це явище в англійській, російській, німецькій та чеській мовах [24, 308310].

Вчені відмічають, що інтенсивне використання абревіатур зумовлене передусім інтралінгвальними чинниками, зокрема так званою перебудовою в колишньому СССР, здобуттям Україною незалежності, пожвавленням звязків зі світовою спільнотою, глобальними змінами в її розвитку та багатьма іншими причинами. Усе це сприяло динамічним соціально-політичним, економічним і культурним перетворенням, активізувало процеси номінації та комунікації. Унаслідок цього значно інтенсифікувалося творення як нових слів, так і номінативів у формі словосполучення.

Поява великої кількості складних синтаксичних структур певною мірою перевантажує мову, робить її менш гнучкою, мало придатною у спілкуванні. До того ж окремі домінанти настільки громіздкі, що ними послуговуватися дуже важко. У звязку з цим у сучасній мові діють й інтралінгвальні чинники, найголовнішим з яким виступає закон економії мовної енергії, мовних засобів. Він тісно взаємодіє також із ще одним важливим екстралінгвальним чинником, що притаманний мові ЗМІ і має власне прагматичний характер, ощадливим використанням газетної і журнальної площі й ефірного часу, які нині є дуже дорогими. Таким чином у мові ЗМІ виникли нові лексеми-абревіатури: Українська правнича фундація УПФ, Міжпарламентська асамблея МПА, Українська авіаційна транспортна компанія УАТК, комерційний банк комбанк, адміністративна реформа адмінреформа, депутатський корпус дипкорпус, організаційна техніка оргтехніка, державне комунальне господарство держкомпідприємство та ін.

На думку мовознавців, не менш важливим чинником, що сприяє активізації продукування нових складноскорочених слів виступає між стильова взаємодія, яка є характерною рисою мови преси. Це виявляється у продукуванні новотворів за моделлю розмовного стилю: народний депутат нардеп, перший секретар першсек, шенгенська віза «шенгена». Величезного впливу мова преси зазнає з боку книжного, зокрема наукового і ділового стилю: синдром набутого імунного дефіциту СНІД, компютерні технології навчання КТН, постійне місце проживання ПМП, вільноконвертована валюта ВКВ, та багато інших [38, 3435].

Інтенсивне використання абревіатур у мові преси має свої негативні сторони: більшість нових абревіатур, що виникли протягом останніх десятиліть ХХ століття, стали незрозумілими для читача; вони не зафіксовані в найавторитетніших лексикографічних працях, зокрема в «Словнику української мови» (СУМ, 11-т.), словнику скорочень української мови за ред. Л.С.Паламарчука. Творення і апробація у мові абревіатур і складноскорочених слів процес настільки інтенсивний, що на сьогоднішній день багато з них не трактуються відносно новим словником «Коротким практичним словником абревіатур та скорочень української мови» Б.Зінкевича-Томаника, О. Григор'єва, Я.Приходи.

Крім того, газетні заголовки і мова публікації певною мірою перевантаження абревіатурам і скороченням зловживання продукуванням і застосуванням неузвичаєних абревіатур, особливо ініціальних, ускладнює сприйняття інформації: читачеві доводиться кілька раз переглядати текст, щоб знайти словосполучення, що стало базою для творення абревіатури. Звичайно, якщо у тексті газетної статті абревіатура, що винесена в заголовок, розтлумачується. Як наприклад, візьмемо кілька сторінок газети «Молода Галичина» за 30 листопада 2004 року. У одному номері газети у заголовках зустрічаємо кілька абревіатур: «ОЕ» виступив із вірменським віртуозом»; «Заява прес-центру ДПА у Львівські області»; «СОТ за розширенням»; «Електроконтробанда»; «Новий держкомітет»; «Міськрада без компютера»; «Рішення щодо облвиконкому призупинено»; «НАТО і ЄС» проти»; «ВАЗ» розширює кордони»; «Гір проти СНІДу». Багато з абревіатур є зрозумілими для читача і не потребують зусиль для сприйняття інформації газетної статті: облвиконком виконком обласної ради.

Загальновідомими стали абревіатури СНІД, НАТО і ЄС (особливо у звязку з останніми подіями), міськрада, держкомітет.

Що означає «електроконтрабанда» читач дізнається із змісту цілої статті, у якій йдеться про спеціальну операцію «Псевдоекспорт», під час якої податківці і працівники Західної регіональної митниці затримали автомобіль із великою партією електроприладів для вимірювання витрат води та диферен

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 7 > >>