Закономірності формування перехідної економічної системи та її особливості в Україні

Як субєкт СРСР з притаманною йому командно-адміністративною системою, всебічною залежністю від диктату центру Україна не мала змоги здійснювати власну політику

Закономірності формування перехідної економічної системи та її особливості в Україні

Дипломная работа

Экономика

Другие дипломы по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський енергетичний коледж»

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни Політична економія

на тему:

 

Закономірності формування перехідної економічної системи та її особливості в Україні

 

 

 

Керівник Т.М. Коваленко

Розробила студентка групи 2БО-1

Кулєшова К.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Основна частина даної курсової роботи складається з 2-х розділів. Перший розділ має назву «Закономірності і особливості розвитку перехідних економік» і складається з 3-х підрозділів. В ньому розкриваються проблеми ринку, причини його переходу до наступного етапу, покращення його умов і т.д. Другий розділ, який складається з 2-х підрозділів, називається «Розвиток перехідних економік в Україні». В ньому показаний шлях переходу економічної системи до її нового етапу саме в Україні, дається пояснення терміну «державний суверенітет»…

В роботі висвітлюються такі поняття як перехідна економіка, її типи (локальна, глобальна, природно-еволюційна, реформаторсько-еволюційна), етапи (стабілізація, становлення ринку, реструктуризація), лібералізація економіки і т.п. Також не зайвою є тема про суверенітет України, адже економіка країни має безпосередній звязок зі станом держави.

У висновках економістів є багато розбіжностей щодо даного етапу переходу. Наприклад, сутність перехідної економіки. Одні автори її змістом називають перетворення усієї системи соціально-економічних відносин, другі - формування реальних ринкових відносин, треті - побудову основ постіндустріального суспільства, четверті - перехід від однієї системи координації господарського життя суспільства до іншого тощо. А Сен-Симон, який першим показав необхідність виокремлення перехідного періоду, взагалі вважав перехід економічної системи є критичною епохою.

Перехід від нижчої стадії капіталізму до вищої тривав майже чотири десятиліття (розпочався в останній третині XIX ст. і закінчився на початку XX ст.). За цей величезний проміжок часу стався ряд важливих для світової і, зокрема, української економіки. Перехідний період залежить від характеру економічних реформ. Так як він є тривалим економічним явищем, економісти виокремлюють нову науку - транзитологію, що вивчає переходи від однієї суспільно-економічної формації до іншої.

Ця тема актуальна і зараз. Економічні системи є досить нестабільними, тому кожний раз, коли порушується їхня рівновага, економісти знову повертаються її до перехідного періоду.

Для написання курсової роботи було використана декілька посібників та економічних видань, зокрема підручник за редакцією К. Т. Кривенка, також навчальний посібник з регіональної економіки, виданий А.О Єпіфановим та І.В. Салом, та ін.

Розділ 1. Закономірності і особливості розвитку перехідних економік

 

1.1Поняття, сутність та основні етапи еволюційного переходу економічної системи до її наступного типу

 

Сутність перехідної економіки. У зясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у звязку з переходом від аграрного суспільства до індустріального. Згодом до зазначеної проблеми звертаються представники марксизму у звязку обґрунтуванням теорії переходу від капіталізму до соціалізму.

Одним з перших, хто показав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства був французький економіст Сен-Симон. Він розрізняв два типи епох: органічну (нормально функціонуючу систему) і критичну (перехідну).

За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів:

перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах;

перехідні процеси у країнах, що розвиваються;

перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.

Головний зміст перехідного періоду - це зміни в економіці.

Економіка, таким чином, набуває за умов перехідного періоду особливої якості, вона характеризує своєрідний «проміжний» стан суспільства. Звідси випливає і особливий характер перехідної економіки, який відрізняє її від «звичайних» економік.

Економічні системи змінюють одна одну не раптово, стрибкоподібно, а поступово.

Перехід до ринку є складним процесом, який потребує методологічного і теоретичного обґрунтування, певної системи і логіки мислення, послідовності та цілеспрямованості дій, розуміння поставленої мети і пошуку засобів її досягнення.

Сутність та основні ознаки перехідних економічних систем.

У зясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не є новою для економічної науки. Спочатку вона виникає у звязку з переходом від аграрного суспільства до індустріального. Згодом до зазначеної проблеми звертаються представники марксизму у звязку з обґрунтуванням теорії переходу від капіталізму до соціалізму.

Одним з перших, хто показав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства був французький економіст Сен-Симон. Він розрізняв два типи епох: органічну (нормально функціонуючу систему) і критичну (перехідну).

Процеси переходу від менш розвинутої економічної системи до розвинутішої мають різну тривалість, зумовлену передусім сутністю попередньої та наступної економічних систем. Перехідний період від однієї суспільно-економічної формації до іншої, які є однотипними за соціально-економічним змістом, здебільшого еволюційний, менш тривалий і руйнівний. Так, зокрема, відбувався перехід від рабовласницького до феодального, а потім від феодального до капіталістичного економічного способу виробництва. Водночас окремі складові економічної системи можуть по-різному трансформуватися у відповідні підсистеми розвинутішого економічного способу виробництва.

Значна відмінність може існувати і в процесі трансформації одного економічного укладу в інший. Наприклад, перетворення дрібнотоварного виробництва на капіталістичне відбувається шляхом відокремлення безпосередніх працівників від засобів виробництва здебільшого насильницьким методом з боку держави, як це мало місце у Великобританії під час переходу від феодалізму до капіталізму.

Перехідний період спостерігається і в межах однієї економічної системи, зокрема у процесі еволюції від менш розвинутої стадії або ступеня до розвинутіших. Так, перехід від нижчої стадії капіталізму до вищої тривав майже чотири десятиліття (розпочався в останній третині XIX ст. і закінчився на початку XX ст.). Упродовж цього періоду відбувались не істотні (докорінні), а інші якісні зміни в економічній системі, тобто якісні зміни у межах єдиної сутності. Процес трансформації постсоціалістичних країн в інші економічні системи супроводжується істотними змінами.

Економісти по-різному трактують сутність перехідної економіки. Одні автори її змістом називають перетворення усієї системи соціально-економічних відносин, другі - формування реальних ринкових відносин, треті - побудову основ постіндустріального суспільства, четверті - перехід від однієї системи координації господарського життя суспільства до іншого тощо. Неоднаково вчені тлумачать також ту економічну систему, від якої Україні потрібно переходити до наступної. Більшість дослідників називає її командно-адміністративною, окремі - планово-економічною або соціалістичним устроєм. Проте такі визначення неадекватно відображають сутність перехідної системи, оскільки в них не охоплюється цілісна економічна система.

Перехідна економіка - економічна система однієї або кількох країн у процесі їх трансформації в сутнісно новий стан шляхом проведення радикальних суспільних реформ.

Найважливішими є реформи в економіці і політиці, що зумовлено нерозривною взаємодією цих підсистем суспільних відносин. Так, основною проблемою при проведенні економічних реформ є трансформація відносин економічної власності, а при здійсненні політичних - радикальні зміни влади. У свою чергу, власність переходить у владу і навпаки. Органічну єдність економіки і політики засвідчує зміст категорії «економічна політика».

Перехід від однієї економічної системи до іншої відбувається в різних країнах, їх найдоцільніше розмежувати за ознаками формаційного підходу:

перехід більшості слаборозвинутих країн, де переважає багатоукладна економіка, до економічної системи капіталізму.

перехід великої групи постсоціалістичних країн залежно від характеру проведених економічних реформ або до капіталізму взірця XIX ст., або до сучасної соціально орієнтованої чи змішаної економіки;

перехід розвинутих країн до розвинутішої економічної системи, який відбувається нині у процесі соціалізації економіки. Найяскравішим виявом цього є активне формування шведської моделі соціалізму.

Період перехідної економіки (який залежить від характеру економічних реформ) є тривалим і важливим економічним явищем, тому сучасні українські і закордонні економісти, а також представники інших суспільних наук виокремлюють нову науку - транзитологію.

Транзитологію (лат. transitus- перехід) - суспільна наука, яка вивчає сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої.

У межах цієї науки виокремлюють економічну транзитологію, предметом вивчення якої є сутність, основні етапи та форми трансформаційних процесів при переході від однієї економічної системи до іншої. Процес трансформації економічних систем необхідно доповнювати змінами у відносинах юридичної власності (передусім у

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>