Загальні положення затратного методу оцінювання нерухомості (на прикладі АКБ "Укрсиббанк")

Об'єкти визначення справедливої вартостіВизначення справедливої вартості1. Цінні папериПоточна ринкова вартість на фондовому ринку. За відсутності такої оцінки - експертна оцінка2.

Загальні положення затратного методу оцінювання нерухомості (на прикладі АКБ "Укрсиббанк")

Контрольная работа

Банковское дело

Другие контрольные работы по предмету

Банковское дело

Сдать работу со 100% гаранией
ся з іншою метою або не використовуються;

- прогнозується можливий вплив соціально-економічних та інших фак.-торів на зміни в корисності об'єкта оцінки;

- оцінюються витрати на поліпшення об'єкта оцінки з урахуванням впли-ву цих витрат на збільшення його ринкової вартості.

Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропону-вання та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час про-ведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та по-питу на подібне майно.

Принцип заміщення передбачає врахування поведінки покупців на рин-ку, яка полягає у тому, що за придбання майна не сплачується сума, більша від мінімальної ціни майна такої ж корисності, яке продається на ринку.

Принцип очікування передбачає, що вартість об'єкта оцінки визначається розміром економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, роз-порядження ним.

Принцип внеску (граничної продуктивності) передбачає врахування впливу на вартість об'єкта оцінки таких факторів, як праця, управління, капітал та земля, що є пропорційним їх внеску у загальний дохід. Вплив окремого фак.-тора вимірюється як частка вартості об'єкта оцінки або як частка вартості, на яку загальна вартість об'єкта оцінки зменшиться у разі його відсутності.

Принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні за-лежності ринкової вартості об'єкта оцінки від його найбільш ефективного ви-користання. Під найбільш ефективним використанням розуміється викорис-тання майна, в результаті якого вартість об'єкта оцінки є максимальною. При цьому розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.

Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення(витрат на придбання нового аналогічного обладнання, технології та інших активів) або заміщення(витрат на придбання сучасного обладнання та технології для виробництва того ж товару) об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення).

Основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод заміщення.

Метод прямого відтворення полягає у визначенні вартості відтворення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення).

Метод заміщення полягає у визначенні вартості заміщення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення).

За допомогою методів прямого відтворення та заміщення визначається залишкова вартість заміщення (відтворення).

Під час застосування методу прямого відтворення або методу заміщення використовуються вихідні дані про об'єкт оцінки, інформація про відтворення або заміщення об'єкта оцінки чи подібного майна в сучасних цінах або серед-ньостатистичні показники, які узагальнюють умови його відтворення або заміщення в сучасних цінах [2], [3].

Витратний підхід, оснований на методі прямого відтворення, спирається на попереднє використання методів прямого інвентаризаційного розрахунку:

  1. метода чистої залишкової балансової вартості;
  2. метод чистої скоригованої залишкової балансової вартості;

Метод залишкової балансової вартості(залишкової вартості витрачених раніше коштів(ресурсів) на придбання активів) базується на оцінці потенціалу підприємства, накопиченого в минулому. Чиста залишкова балансова вартість підприємства розраховується за формулою [11]:

 

ЧЗБВ = А ЗН - АСУМН - ЗЗ, (1)

 

де ЧЗБВ - чиста балансова вартість підприємства;

А - активи;

ЗН - усі види зносу активів;

АСУМН сумнівна до ліквідації частина активів (неліквідне

незавершене будівництво, сумнівна дебіторська заборгованість,

неліквідні товари та запаси, сумнівні до сплати отримані векселі за

відпущену продукцію, сумнівні до повернення, розміщені

фінансові активи в установах-банкротах);

ЗЗ - залучені з вимогами до повернення зобов'язання підприємства

(кредити, позики, несплачені податки, кредиторська заборгованість,

видані векселі, розрахунки).

Цей метод дозволяє швидко, просто й ефективно встановити, які активи фактично має підприємство за умови правильної облікової політики. Однак варто мати на увазі, що він базується на даних про активи за цінами їхнього придбання, що непридатні, якщо вартість підприємства визначається в умовах високої інфляції, оскільки вартість матеріальних активів виявляється заниженою. Крім того, частина активів може виявитися нереалізованою на ринку та повинна враховуватися методом справедливої вартості (табл.2).

Метод залишкової скоригованої балансової вартості(скоригованої залишкової вартості витрачених раніше коштів(ресурсів) на придбання активів) на відміну від попереднього методу враховує величину переоцінки фондів підприємства [11]:

 

СЧЗБВ =А ЗН АСУМН + ПА - ЗЗ, (2)

де ПА - величина переоцінки активів підприємства з врахуванням дисконту на інфляцію та зміну ринкової вартості раніше куплених активів.

 

Таблиця 2

Визначення справедливої вартості придбаних ідентифікованих

активів і зобов'язань [12]

Об'єкти визначення справедливої вартостіВизначення справедливої вартості1. Цінні папериПоточна ринкова вартість на фондовому ринку. За відсутності такої оцінки - експертна оцінка2. Дебіторська заборгованістьТеперішня (дисконтована) сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби. Дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості, якщо різниця між номінальною сумою дебіторської заборгованості та дисконтованою сумою несуттєва (менше 5 % номінальної суми)3. Запаси3.1. Готова продукція і товариЦіна реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів3.2. Незавершене виробництвоЦіна реалізації готової продукції за вирахуванням витрат на завершення, реалізацію та надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції3.3. МатеріалиВідновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання)4. Основні засоби4.1. Земля та будівліРинкова вартість4.2. Машини та устаткуванняРинкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки4.3. Інші основні засобиВідновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки5. Нематеріальні активиПоточна ринкова вартість. За відсутності такої вартості - оціночна вартість, яку підприємство сплатило б за актив у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, виходячи з наявної інформації6. Чисті активи або зобо-в'язання за пенсійними програмами з передбач-еними виплатамиТеперішня (дисконтована) сума належних виплат пенсій за вирахуванням справедливої вартості будь-яких активів пенсійної програми7. Податкові активи та зобов'язанняСума податкових пільг чи податків, що підлягають сплаті, які виникають унаслідок об'єднання підприємств8. Поточні та довгострокові зобов'язанняТеперішня (дисконтована) сума, яка має виплачуватися при погашенні заборгованості, визначеної за відповідними поточними відсотковими ставками. Дисконтування не здійснюється для короткострокових зобов'язань, якщо різниця між номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5 % номінальної вартості)9. Обтяжливі контракти та інші ідентифіковані зобов'язанняТеперішня (дисконтована) сума, яка підлягає сплаті при погашенні зобов'язання, визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою

Для стабільно працюючого підприємства скоригована чиста балансова вартість досить надійно відбиває нижню межу його ціни. Але головний недолік методів оцінки активів за балансовою і скоригованою балансовою вартістю полягає в тому, що вони не відбивають прибуток, який одержує і може одержати підприємство в майбутньому від використання своїх активів. Тому, якщо як критерій оцінки застосовувати тільки балансову чи скориговану балансову вартість, не виключено, що підприємство, яке має великий обсяг чистих активів, буде оцінено вище, але приносити істотно менший прибуток і навіть бути збитковим. І навпаки, підприємство, що має не дуже високу вартість активів, але виробляє високорентабельну продукцію, буде мати більш низьку вартість.

Метод заміщення дозволяє одержати відповідь на питання: скільки коштів буде потрібно витратити для того, щоб зараз почати такий же бізнес і досягти аналогічного становища на ринку (тобто випустити для реалізації аналогічний обсяг продукції) ? Метод містить у собі визначення економічної вартості майна підприємства шляхом встановлення вартості заміщення оцінюваної власності з урахуванням виправлень на її фізичний і моральний знос (тобто, якщо у нових активів заміщення буде такий же рівень фізичного та морального зносу). Чиста вартість заміщення активів (ЧВЗ) визначається за формулою [11]:

 

ЧВЗ = Ца ЗНф - ЗНм, (3)

 

де Ца - поточна ціна аналогічних активів на ринку;

ЗНф - фізичний знос;

ЗНм - моральний знос.

Метод оцінки вартості заміщення більш реалістичний, ніж метод балансової вартості, тому що базується на поточній вартості активів і тому в більшому ступені придатний для оцінки підприємств в умовах інфляції. Крім цього, даний підхід найбільш прийнятний при встановленні вартості об'єктів для цілей страхування. Його можна також застосовувати для оцінки окремих видів активів. Однак сучасні активи, як правило, технічно більш досконалі, що затруд

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 >