Жанрова система документальної літератури

  May G. Lautobiographie. Paris, 1976; Neumann Bernd. Identitat und Rollenzwang: Zur Theorie der Autobiographie. Frankfurt, 1970; Digier B. Le Journal

Жанрова система документальної літератури

Информация

Литература

Другие материалы по предмету

Литература

Сдать работу со 100% гаранией
анрах. Т.Марахова, наприклад, вважає самостійним жанром мемуаристики автобіографію. Стверджуючи, що “автобіографія… це один великий шматок життя, присвячений минулому самого автора” [21, 25], літературознавець не враховує, що нереалізованою автобіографія може бути лише у відомих жанрових формах роману, повісті чи оповідання. І бути інакше не може, поскільки ці мемуарні жанри розвиваються тривалий час паралельно з жанрами белетристики, взаємодіюдчи один з одним. Відомий український знавець зарубіжної літератури Д. Затонський відзначав: “Поезія і правда” Гете формували сучасний роман як такий, “Сповідь” Руссо, “Племінник Рамо” Дідро, “Життя Анрі Брюлара” Стендаля виробили техніку новітнього роману. А сьогоднішня автобіографія, сьогоднішні мемуари, сьогоднішній літературний щоденник, в свою чергу, звертаються до романної техніки. Відхрещуючись, відмежовуючись від роману як жанру, сподіваючись знову його перегнати, вони потрапляють у річище вільних романних форм. Така динамічна й повчальна діалектика жанрових взаємодій” [22, 57 58]. Подібні процеси відбуваються й на жанровому рівні повісті та оповідання.

Українська мемуаристика тут накопичила багатий творчий досвід. Мемуарною класикою стали романи В. Сосюри “Третя Рота”, Т. Масенка “Роман пам'яті”. Яскравими зразками мемуарної повісті треба вважати “Зачаровану Десну” О.Довженка, дилогію “Гуси-лебеді летять”, “Щедрий вечір” М.Стельмаха, “Борозною віку” І. Ле, нові твори В. Дрозда “Музей живого письменника, або Моя довга дорога в ринок”, Р.Іваничука “Дороги вольні і невольні”, І. Жиленко “Homo feriens”. Типовими зразками мемуарних оповідань є твори Н.Суровцевої про Колиму.

І ще один, без сумнівів, мемуарний жанр, про який дослідники намагаються не згадувати. Це літературний некролог. На сторінках літературних періодичних видань досить часто можна помітити зразки цього жанру, що є специфічним виразом поваги до пам'яті людини, чиє життя та діяльність варта для наслідування нащадків. Прикладом некрологів є спогади про Олеся Гончара М.Жулинського, І.Драча, Ю.Мушкетика та ін., вміщені в “Літературній Україні” одразу після звістки про смерть видатного національного письменника. Нарешті, слід згадати й новий жанр мемуарної літератури, що зароджується буквально на наших очах. Це автокоментар. Специфіка його полягає в тому, що мемуарист коментує власні листи, написані раніше з позицій нового часу. Так Ірина Жиленко в спогадах “Homo feriens” коментує майже тисячу листів, написаних у 60-і роки, до свого чоловіка, що служив у армії. Аналогічний прийом використав і її чоловік, Володимир Дрозд, у творі “Ми зустрічалися на сонці очима”.

Õóäîæíÿ á³îãðàô³ÿ á³ëüø ñõèëüíà äî âèêîðèñòàííÿ ãîòîâèõ æàíðîâèõ ôîðì, çàïîçè÷åíèõ ç åïîñó. Öå ïåðåäóñ³ì ðîìàí, ïîâ³ñòü, ð³äøå îïîâ³äàííÿ ÷è íîâåëà.

³äîìî, ùî ðîìàí öå âåëèêèé åï³÷íèé òâ³ð, â îñíîâ³ ÿêîãî ëåæèòü çîáðàæåííÿ ïðèâàòíîãî æèòòÿ ëþäèíè â íåðîçðèâíîìó çâÿçêó ³ç ñóñï³ëüíèì ðîçâèòêîì. Éîãî æàíðîâèìè îçíàêàìè º ðîçãàëóæåí³ñòü ôàáóëüíèõ ë³í³é ñþæåòó, äîêëàäíå ðîçêðèòòÿ æèòòºâèõ äîëü áàãàòüîõ ãåðî¿â ïðîòÿãîì òðèâàëîãî ÷àñó, ³íîä³ âñüîãî æèòòÿ. Ãåðî¿ çîáðàæóþòüñÿ ó ñóñï³ëüíèõ âçàºìèíàõ ³ ïîáóò³, íàîäèíö³ ç ñîáîþ, ç³ ñâî¿ìè ïðîáëåìàìè òà ïåðåæèâàííÿìè, ðîçêðèâàºòüñÿ ¿õ ïñèõîëîã³ÿ òà íàñòðî¿. Ó ðîìàí³ îðãàí³÷íî ïåðåïë³òàþòüñÿ ð³çí³ âèäè îðãàí³çàö³¿ ìîâè ìîíîëîãè, ä³àëîãè, ïîë³ëîãè, ð³çíîãî ðîäó àâòîðñüê³ â³äñòóïè òà õàðàêòåðèñòèêè. Ñïåöèô³êà á³îãðàô³÷íîãî ðîìàíó ïîëÿãຠâ òîìó, ãîëîâíèì ãåðîºì éîãî º ðåàëüíà ³ñòîðè÷íà îñîáà, à ïî䳿 òà ôàêòè íîñÿòü ÿñêðàâî âèðàæåíèé äîêóìåíòàëüíèé õàðàêòåð, ùî íå âèêëþ÷ຠàâòîðñüêèé âèìèñåë ³ äîìèñåë.

Óêðà¿íñüêèé á³îãðàô³÷íèé ðîìàí çàðîäæóºòüñÿ íà ðóáåæ³ 20 30-õ ðîê³â ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ (Â.Ïîë³ùóê “Ãðèãîð³é Ñêîâîðîäà”, Â.Ïåòðîâ “Ðîìàíè Êóë³øà”). Êëàñè÷íèìè çðàçêàìè æàíðó ñòàëè ðîìàíè ïðî Ò.Øåâ÷åíêà “Òàðàñîâ³ øëÿõè” Î.²âàíåíêî, “Ñèí âîë³” Âàñ. Øåâ÷óêà. Îñòàíí³ì ÷àñîì çÿâèëèñÿ á³îãðàô³÷í³ ðîìàíè Ì.Êðàñóöüêîãî “Äîâãà äîðîãà âíî÷³” (ïðî Ì.Ãîäîâàíöÿ), Ð.²âàíè÷óêà “Ñàêñàóë ó ï³ñêàõ” (ïðî ².Âàãèëåâè÷à).

Ïîâ³ñòü íàëåæèòü äî ñåðåäíüî¿ æàíðîâî¿ ôîðìè. Íàé÷àñò³øå ãîâîðÿ

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 7 > >>