Етика конкурентної боротьби

А в 26 листопада 2008 р. юридичні фірми підписали «Основні етичні принципи ведення юридичного бізнесу і правил конкуренції на юридичному

Етика конкурентної боротьби

Информация

Культура и искусство

Другие материалы по предмету

Культура и искусство

Сдать работу со 100% гаранией

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Європейський університет

Житомирська філія

Кафедра „Фінанси”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

На тему «Етика Конкурентної боротьби»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Житомир 2011

Зміст

 

Вступ

  1. Методи конкурентної боротьби
  2. Українські реалії етичності конкурентної боротьби
  3. Етичні методи боротьби з недобросовісною конкуренцією в Україні

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Діловий етикет посідає особливе місце в мистецтві поведінки. У цьому етикеті немає крайнощів і застарілих формальностей, він не ускладнює, а спрощує та робить життя приємнішим. Його правила засновані на таких моральних категоріях, як ввічливість, тактовність, коректність, порядність.

Володіння правилами етикету усуває скутість, дає змогу не скривдити ділового партнера незграбним словом або дією, і водночас не втратити власне достоїнство й престиж фірми. Засвоєння стереотипів поведінки, запропонованих етикетом, дає можливість установити сприятливий психологічний клімат ділового спілкування, що робить бізнес успішним і приємним.

Якщо, порушуючи ті або інші норми поведінки у побуті й у суспільстві, ви ризикуєте насамперед своєю репутацією вихованої людини, то в бізнесі такі помилки можуть коштувати великих грошей і кар'єри. Відомий майстер і вчитель у сфері ділових відносин Дейл Карнегі стверджував, що успіх людини у фінансових справах на 15% залежить від її професійних знань і на 85% від її вміння спілкуватися з людьми.

У діловому спілкуванні основний етичний принцип можна сформулювати так: під час ухвалення рішення про те, яким цінностям варто надати перевагу в певній ситуації, поводься так, щоб максима твоєї волі була сумісна з моральними цінностями інших сторін, які беруть участь у спілкуванні, і допускала координацію інтересів усіх сторін».

У багатьох вітчизняних бізнесменів-початківців зривається безліч вигідних угод, особливо з інофірмами, через те, що вони не знають правил ділового етикету. А ще частіше їх «підставляють» різні консультанти, секретарки. У більшості «нових українців» поганий смак помітно в одязі, манерах поведінки.

Як переконує досвід налагодження підприємцями зовнішньоекономічних зв'язків, наші бізнесмени досить своєрідно розуміють цінності цивілізованого ринку, що ґрунтуються на таких моральних категоріях, як шляхетність, надійність, порядність, солідарність.

Численні фірми мають у багатьох країнах такий принцип: «Прибуток вище за все, але честь вища від прибутку». А в багатьох нових українських бізнесменів інші принципи: «Прибуток будь-якою ціною», «У комерції все дозволено».

Відповідно етика нового класу бізнесменів в Україні явище складне й суперечливе. На нього впливають різні сили, різні етичні традиції й системи цінностей, бо в українському бізнесі зайнята велика кількість людей різних національностей, різного віросповідання й різних етичних поглядів, із різним економічним базисом. Крім того, в український бізнес наприкінці 90-х років ХХ ст. прийшли громадяни закордонних держав, діяльність яких заснована на канонах західної етики. Контакти з ними формують досить своєрідне переплетення національних українських рис із загальносвітовими, що почасти все-таки полегшує включення українського бізнесу в систему світових етичних норм ділової поведінки.

Етичний парадокс українського бізнесу полягає в тому, що етичність або неетичність тих чи інших вчинків часто не визначає ні закон, ні особистий вибір, а диктує, насамперед, необхідність вижити в умовах невизначеності, недосконалості й недотримання законів, байдужості, а найчастіше й утиску з боку держави.

Отже, розглянемо етичність відносин з конкурентами більш детально.

 

  1. Методи конкурентної боротьби

 

Етика у галузі конкуренції передбачає, що конкурент не є ворогом, а суперником, тому стосунки з конкурентами регулюватимуться послідовною етикою і правилами чесної гри, а не етикою самозахисту та війни. Саме неетичний конкурент може обернути суперництво в жорстоку боротьбу. Водночас, якщо один із конкурентів програє за рахунок того, що всі інші справді працюють ефективно і краще задовольняють вимоги споживачів, це не буде неетичним, оскільки є результатом справжнього задоволення вимог економічних потреб суспільства.

Якщо конкурент завойовує покупців якіснішою продукцією та нижчими цінами, що базуються на нових технологіях, то його дії не можна вважати неетичними.

Неетично говорити неправду про своїх конкурентів та їх продукцію. Навіть правда може іноді принести більше шкоди, ніж добра. Можливо, конкурент використовує матеріали нижчої якості, але розголошення цього факту може кинути підозру на всю галузь. З іншого боку, мовчання також може виявитися неетичним, якщо воно наражає інших, зокрема покупців, на зайву шкоду.

В цілому зниження цін є законним і бажаним знаряддям конкуренції. Від цього виграє споживач. Однак зниження цін часто використовується для того, щоб завдати шкоди конкурентові.

Компанія може діяти етично, продаючи за зниженими цінами товар, якого хоче позбутися. Це може зашкодити конкурентам, але дія навмисно не спрямована проти конкурентів.

Також деякі компанії застосовують ефект прихованої реклами.

Компанії та фірми з модними брендами та торгівельними марками розглядають приховану рекламу в ЗМІ як важливий елемент своєї рекламної стратегії. Саме така реклама дає найбільший ефект при проведенні комплексної рекламної кампанії. Популярні газети з неймовірною швидкістю розробляють щораз новіші шляхи застосування прихованої реклами, порушуючи будь-які моральні принципи, етичні норми, врешті національне законодавство. Існують агентства з виготовлення рекламної продукції, для яких прихована, непряма реклама є основним видом діяльності.

Окремо увагу слід приділити конкурентній боротьбі на виборах.

З загострення політичної ситуації в Україні розвивається «чорний пір» та його різновиди як ефективний метод конкурентної боротьби між депутатами.

«Чорний піар» використання «чорних технологій» для того, щоб очорнити, спаплюжити імідж конкуруючої партії або групи. Також передбачає розповсюдження від імені конкуруючої організації образливих або економічно небезпечних заяв, компромату. Словосполучення утворене по аналогії з виразом «чорна пропаганда».

Вважаються ті політичні технології, застосування яких передбачає пряме порушення чинного законодавства. Сюди можуть відноситься технології як відверто кримінальні (замахи на суперників, підкуп членів виборчих комісій ), так і порівняно невинні, але все ж заборонені законом дії («подарунки» виборцям, агітація з боку посадових осіб).

Сірий піар реклама (позитивна або негативна), яка приховує своє джерело. На відміну від «чорного піару», не обов'язково включає брехню. Також під сірим піаром іноді розуміють різновид непрямого чорного піару, що не містить прямої брехні і спрямовану на підсвідомість.

До «сірого піару» відносять технології, які не передбачають прямого порушення закону, але вступають у суперечність з нормами суспільної моралі та прийнятими способами ведення політичної (особливо виборчої) кампанії. Наприклад присутність на мітингу якого-небудь політика групи його противників з транспарантами, листівками та іншими матеріалами опозиційного до нього змісту. З одного боку, такого роду діяльність не є порушенням закону (якщо тільки матеріали не містять наклепу на адресу політика, а самі його противники не порушують громадського порядку), з іншого громадськість звичайно засуджує такі дії, вважаючи їх порушенням неписаних правил публічних відносин політиків.

Проте на, жаль, на відміну від бізнесу який розробляє Кодекси етичної поведінки, кодекс етичного ведення конкурентної боротьби серед депутатів та політичних партій не розробляється і не проводяться ніяких переговорів.

 

  1. Українські реалії етичності конкурентної боротьби

 

Розглянемо на прикладі субєктів господарювання як все ж таки вони дотримуються етики конкурентної боротьби

На жаль, українські реалії методів неетичної конкурентної боротьби не має меж і самі по собі цікаві за проявами.

Розглянемо конкретні приклад неетичної конкуренції, щодо свої партнерів:

Антиконкурентні узгоджені дії

Перевізники одночасно без погодження з виконкомом Сумської міськради підвищили до однакового рівня вартість проїзду на маршрутах № 12, № 16 та № 32 у м. Суми. На вимогу міськвиконкому, перевізники знизили тарифи до економічно обґрунтованого рівня.

Зловживання монопольним становищем

Протягом серпня-грудня 2008 року компанії-реалізатори пального для заправки літаків в аеропорту «Бориспіль» застосовували завищені ціни, зловживаючи монопольним становищем. У цей час ціни на авіапальне на світових ринках зменшилися на 45-50%. Однак, в міжнародному аеропорту «Бориспіль» ціни були знижені лише на 26%, що негативним чином впливало на конкурентоспроможність як національних, так і міжнародних авіаперевізників.

В подальшому було доведено, що ДП «МА «Бориспіль» та ЗАТ СП «КРЕБО», займаючи 100% монопольне становище на ринку, встановлювали завищені ціни на спеціалізовані аеропортові послуги, які надаються авіакомпаніям при забезпеченні літаків пальним на території аероп

Похожие работы

1 2 >