Енергозбереження на об’єктах гірничо-металургійного комплексу

  Большаков В.И., Тубольцев Л.Г. Состояние и перспективы развития черной металлургии Украины на основе энергосберегающих технологий // Металлургическая и горнорудная промышленность.

Енергозбереження на об’єктах гірничо-металургійного комплексу

Информация

Физика

Другие материалы по предмету

Физика

Сдать работу со 100% гаранией

Зміст

 

Вступ

1. Стан та аналіз енергоспоживання та енергозбереження на обєктах ГМК

2. Порівняльна характеристика енергоємності продукції з світовими стандартами

3. Аналіз показників енергоефективності використання паливно-енергетичних ресурсів по галузями ГМК України

Висновки

Використана література

 

Вступ

 

Однією з основних проблем української економіки є висока енергоємність ВВП, що за даними Міжнародного енергетичного агентства складає 0,5 кг нафтового еквіваленту на 1 дол. США. Цей показник в 2,6 рази перевищує рівень енергоємності розвинених країн світу (0,21 кг на 1 дол. США).

Тема енергозбереження та енергоефективності є однією з основних тем, що обговорюються в даний час в світовій енергетичній спільноті. Вона знайшла своє віддзеркалення у рішеннях "Великої вісімки" (Генуя, 2001 р., Евіан, 2003 р., Сіайленд, 2004 р., Гленіглс, 2005 р), включаючи саміт в Санкт-Петербурзі, і є однією з ініціатив Німецького головування в G8 в 2007 р.

Основним споживачем паливно-енергетичних ресурсів є підприємства чорної металургії, загальне споживання якими паливно-енергетичних ресурсів складає 50 млн. т умовного палива. Крім того, значна кількість доменних та сталеплавильних цехів є найбільш відсталими з точки зору енергоємності виробництва. Наприклад, при виробленні чавуна вона майже на 33% вища, ніж на провідних підприємствах світу.

Такий стан склався завдяки недостатньому використанню нових технологій, зокрема пиловугільного палива (ПВП) у доменних печах. У середньому витрати ПВП в Україні складають 16,9, в ЄС - 104, у Китаї - 120 кг/т.

Також Україна відстає у використанні сучасного устаткування у сталеплавильному виробництві. Майже 45,2% сталі виплавляється у мартенівських печах, які збереглися ще тільки в Росії (23% виплавки сталі).

Дуже велика частка енергоресурсів, що споживаються у виробництві чавуну в Україні, припадає на природний газ (20%, або 20,0 млрд. м3), проте як у провідних країнах світу природний газ при його плавленні практично не використовується. .

У прокатному виробництві енергоємність продукції перевищує світові показники більш, ніж на 35%.

Основою проведення енергозберігаючої політики в нашій державі є Комплексна державна програма енергозбереження України (КДПЕ). Виходячи з існуючого стану енергозабезпечення та рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в Українi у квiтнi 1995 р. Президент та Кабiнет Мiнiстрiв України прийняли рiшення про заходи щодо розробки Комплексної державної програми енергозбереження України. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15 листопада № 911 Держкоменергозбереження України разом з Мiнекономiки України було доручено розробити таку програму. КДПЕ була схвалена Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України №148 вiд 5 лютого 1997 р. Програма розроблена на перiод до 2010 р.

Головними завданнями КДПЕ є визначення загального iснуючого та перспективного потенцiалу енергозбереження, розробка основних напрямкiв його реалiзацiї у матерiальному виробництвi та сферi послуг, створення програми першочергових та перспективних заходiв i завдань з пiдвищення енергоефективностi та освоєння практичного потенцiалу енергозбереження. Програма призначена для практичного використання на пiдприємствах та в органiзацiях, на мiсцевому, галузевому та державному рiвнях; вона мiстить конкретнi, найважливiшi енергозберiгаючi заходи, якi при їх реалiзацiї даватимуть значний енергозберiгаючий та економiчний ефект.

Програмою передбачено впровадження 227 енергозберігаючих заходів у гірничо-металургійному комплексі, у тому числі у металургії - 66, по гірничорудних підприємствах - 58, по трубних підприємствах - 25, по коксохімічних підприємствах - 15, по підприємствах кольорової металургії та феросплавних заводах - 12, по вогнетривких підприємствах - 47.

1. Стан та аналіз енергоспоживання та енергозбереження на обєктах ГМК

 

Підприємства, що утворюють гірничо-металургійний комплекс України, є найбільшими споживачами сировини, матеріально-технічних і паливно-енергетичних ресурсів, і відповідно виробниками промислової продукції.

Основними видами продукції, що складають структуру товарного виробництва ГМК, є залізорудний концентрат; агломерат та обкотиші; кокс; вогнетриви; чавун; прокат чорних металів; труби; феросплави. [2]

Підприємства ГМК зосереджені, насамперед, у Донбасі та Придніпровї, де сконцентровані всі металургійні підприємства, переважна більшість гірничо-збагачуючих комбінатів, коксохімічних та вогнетривких підприємств, феросплавних заводів і підприємства кольорової металургії. На Донбас припадає більш ніж 56% виробництва металургійної продукції, а решта - на Придніпровя.

З інших регіонів, де розташовані достатньо великі підприємства ГМК, слід відзначити Київську область, АР Крим, Одеську, Миколаївку, Полтавську та Харківську області.

У табл.1.1 і 1.2 наведені загальні відомості про підприємства ГМК України за станом на 01.01.2008 р. [3]

 

Таблиця 1.1. Субєкти господарювання ГМК України станом на 01.01.2008 р.

п/пСубєкти господарюванняКількість субєктів господарювання, одиницьСпоживання ПЕР,

тис. т у. п. Форма власностіФорма власностіДержавнаПриватнаКомунальнаВсьогоДержавнаПриватнаКомунальнаВсього1. ГМК України188-892348577-48600

Таблиця 1.2. Загальні відомості про галузь станом на 01.01.2008 р.

 

п/п

ГалузьВаловий галузевий продукт, млн. грн. Кількість підприємств з річним обсягом споживання умовного палива,

тис. тКількість населених

пунктів, одиницьКількість працюючих, тис. осібменше 1від 1 до10більше 101. ГМК України1259805196539558

У табл.1.3 наведено дані про обсяг галузевого продукту підприємств ГМК України.

 

Таблиця 1.3. Валовий галузевий продукт за видами економічної діяльності у 2007 р.

 

п/пВид економічної діяльностіВаловий галузевий

продукт млн. грн.

(згідно статистичних

даних) Обсяг споживання

паливно-енергетичних

ресурсів, тис. т у. п.

(згідно статистичних

даних) Енергоємність

валового

галузевого продукту,

кг у. п. /грн. 1. ГМК України125980486000,39Головною проблемою, що має системне значення для розвитку гірничо-металургійному комплексі України, є високий ступінь зношення основних фондів і відставання технічного рівня металургійної галузі від кращих світових досягнень.

На цей час наднормативно експлуатується 54% коксових батарей, 89% доменних печей, 87% мартенівських печей, 26% конвертерів, майже 90% прокатних станів, що призводить до надмірно високої енергоємності продукції. Така технічно нераціональна експлуатація основних фундацій стала однією з основних причин, що привела до надмірно високої енергоємності продукції.

У свою чергу, надвисокі витрати енергоносіїв можуть і вже привели до зниження конкурентноздатності української металопродукції та втрати суттєвої частини зовнішнього та внутрішнього ринків. Особливо ця проблема загострилася після приєднання України до СОТ та шляхів з поступової інтеграції в ЄС.

Чорна металургія в Україні завжди була, залишається і буде залишатися однією з найбільш енергоємних галузей економіки країни. Однак слід відзначити, що останнім часом відбулися суттєві зміни у галузевому споживанні паливно-енергетичних ресурсів у напрямку скорочення питомих витрат ПЕР за окремими видами (табл.1.4).

 

Таблиця 1.4. Споживання паливно-енергетичних ресурсів на металургійних підприємствах ГМК України у 2000-2007 рр.

 

Види ПЕРРоки200020012002200320042005200620071. Коксова продукція,

млн. т у. п. 15,4815,7316,2316,6416,8917,117,5419,242. Газ природний,

млн. т у. п. 7,927,937,698,828,739,527,608,343. Газ доменний,

млн. т у. п. 5,665,936,126,336,736,466,997,604. Газ коксовий,

млн. т у. п. 1,411,441,431,501,471,491,701,875. Мазут, млн. т у. п. 0, 190, 200,170,170,150,160,210, 206. Вугілля, млн. т у. п. 0,600,570,771,041,121,161,871,527. Електроенергія,

млрд. кВт·год. 15,0815,5815,9216,5716,0616,4317,3217,93

2. Порівняльна характеристика енергоємності продукції з світовими стандартами

 

Споживання енергоресурсів на виробництво продукції українськими металургійними підприємствами суттєво перевищує енерговитрати закордонних. Так, енергоємність виробництва чавуну на українських металургійних підприємствах майже на 33% вища, ніж на провідних підприємствах світу (табл.2.1). [1]

 

Таблиця 2.1. Питомі витрати енергоресурсів на виробництво чавуну

ПоказникиЄСКитайУкраїна1. Витрати енергоресурсів, кг у. п. /т483,4477,4637,82. Витрати коксу, кг/т383398503,83. Витрати природного газу, м3/т--82,24. Витрати кисню, м3/т62,363,981,5

Таке становище склалося завдяки тому, що в Україні недостатньо застосовується поширена у світі технологія використання пиловугільного палива ПВП у доменних печах. Як замінник коксу та природного газу, ПВП використовувалося лише кількома металургійними підприємства, а саме: ВАТ "Макіївський МЗ", ВАТ "Алчевський МК", ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ВАТ "ДМК ім. Дзержинського", ВАТ "Запоріжсталь" та ЗАТ "Донецьксталь-МЗ", - причому у значному обсязі тільки на останньому підприємстві.

В середньому в Україні витрати ПВП складають 16,9 кг/т, в ЄС - 104 кг/т, у Китаї - 120 кг/т, у Японії - майже 130 кг/т.

На рис.2.1 наведено витрати відновників у виробництві чавуна за країнами.

Рисунок 2.1 - Витрата відновників у виробництві чавуну, кг у. п.

Похожие работы

1 2 3 4 > >>