Електроустаткування баштового крану

  «Электрооборудование промышленных предприятей и установок» / Е.Н. Зимин, В. И. Преображенский, И. И. Чувашов: Учебник для техникумов. 2-е

Електроустаткування баштового крану

Дипломная работа

Физика

Другие дипломы по предмету

Физика

Сдать работу со 100% гаранией
жу, плавну його посадку. На деяких баштових кранах великої вантажопідйомності встановлюють дві вантажні лебідки: для важких вантажів і для легких і середніх. Стрілові лебідки призначені для зміни кута нахилу і вильоту гака і мають ту ж конструкцію, що і вантажні лебідки. Уніфіковані лебідки на кранах серії КБ використовуються і як вантажні, і як стріляв. Вони відрізняються один від одного розмірами двигуна і барабана, на якому кріпиться сталевий канат.

Візкові лебідки служать для переміщення вантажного візка з балочної стрілі. Усі механічні частини баштового крана мають електричний привід. До

устаткування електроприводу крану відносяться асинхронні електродвигуни, апарати керування електродвигунами, регулювання їх швидкості, управління вантажами, електро- і механічного захисту, різні прилади для перемикань і контролю в силових ланцюгах і ланцюгах керування. Крім того, на баштових кранах встановлено численне допоміжне обладнання: світильники, прожектори, прилади для електрообігріву, звукової сигналізації. Електричний струм подається до електроустаткування крана по кабелю і приводам. Управляють електродвигунами крана (включають, регулюють швидкості, зупиняють, змінюють напрямок руху) за допомогою силових і магнітних контролерів. Силові контролери (безпосереднього управління) через контактні пристрої (контактори), що мають ручний привід, замикаючи і розмикаючи силові електричні ланцюги, керують роботою електродвигуна.

 

1.2 Вимоги до електроустаткування баштового крану

 

Електрообладнання баштового крану за призначенням поділяється на основне обладнання електроприводу і допоміжне обладнання робочого та ремонтного освітлення і обігрівання.

До основного електрообладнання відносяться:

  1. електродвигуни;
  2. апарати управління електродвигунами контролери, командо-контролери, контактори, магнітні пускачі, реле управління;
  3. апарати керування частоти обертання електродвигунів пускорегулюючі реостати, гальмівні машини;
  4. апарати керування гальмівних пристроїв гальмівні електромагніти і електрогідравлічні штовхачі;
  5. апарати електричного захисту захисні панелі; автоматичні вимикачі, максимальні і теплові реле, запобіжники, розподільчі ящики, та ін.., апарати, які забезпечують максимальний та нульовий захист електродвигунів;
  6. апарати механічного захисту кінцеві вимикачі і обмежувачі вантажопідйомності, які забезпечують захист крана і його механізмів від переходу крайніх положень і перевантажень;
  7. напівпровідникові випрямлячі (селенові, германієві і кремнієві) які є перетворювачами змінного струму в постійний, яким живляться обмотки збудження гальмівних машин, обмотки магнітних підсилювачів, а силові кола і кола управління деяких типів баштових кранів;
  8. генератори змінного і постійного струму, які застосовуються в деяких типах баштових кранів в якості джерела живлення для всього електрообладнання або електрообладнання приводів окремих механізмів;
  9. апарати і пристрої, які використовуються для різних переключень і контролю силових кіл і кіл управління кнопки, рубильники, вимикачі, перемикачі, вимірювальні пристрої.

До допоміжного обладнання відносяться освітлювальні пристрої (світильники, прожектори), пристрої електрообігрівання (електропечі, нагрівачі), пристрої звукової сигналізації (дзвінки, сирени), а також апарати управління та захисту (трансформатори, вимикачі, запобіжники і т.п.), які встановлені в колах освітлення і обігріву.

Робота електрообладнання вантажопідйомних кранів залежить від: повторно-короткотривалих режимів роботи, реверсу, частоти обертання приводу, значних перевантажень, вібрацій, вологості, перепаду температур, тяжкий доступ для обслуговування і ремонту. Тому електрообладнання повинне бути надійно захищеним від навколишнього середовища, мати підвищену стійкість, високоякісну ізоляцію. Цим вимогам відповідають машини і апарати спеціального кранового виконання.

 

1.3 Аналіз схеми керування та вибір живлячих напруг

 

Правильне управління краном забезпечує плавний без ривків і розкачування, переміщення вантажу, а також точну зупинку його над заданим місцем. При цьому скорочується час робочого циклу і підвищується виробництво крана.

Механізмами баштового крану керують із кабіни. Крім цього у рядів кранів може бути виносний пульт, який керує декількома механізмами. Управління із кабіни. Напрям руху рукояток, ричагів або маховиків контролерів і командо контролерів, які установлені в кабіні, як правило відповідає напряму викликаних ними рухів. Але кабіна крана обертається разом з баштою, тому при роботі рекомендується прийняти початковим будь-який із торців кранової дороги, щоб рух крана від нього відповідав напряму «Вперед», а до нього напрямку «Назад».

Механізм крану можна перемикати з прямого ходу на зворотній лише при повній зупинці крана. Переключення механізму без зупинки може призвести до динамічного навантаження і кран може поламатися , або виникне пошкодження механізму.

Якщо необхідно швидко зупинити кран, то для передбачення аварії або нещасного випадку, слід відключити аварійний вимикач. При цьому відключиться лінійний контактор і електродвигуни будуть відєднанні від мережі живлення. Забороняється використовувати кінцеві вимикачі для зупинки крана, лише у разі перевірки можна її використовувати.

При переключенні управління механізмами на виносний пульт в схемі крана закорочується частина захисних пристроїв: максимальне реле, кінцеві вимикачі, сигналізація.

Не дозволяється для плавної посадки вантажу використовувати саморобні розгальмовуючі пристрої з ручним або ножним управлінням. Включати механізм необхідно плавно, з витримками на кожному положенні контролера. Не допускається різкий перехід рукоятки з нульового в останнє положення, якщо в схемі не передбачений ступінчатий розгін під контролем реле часу.

Робота на малій швидкості (посадочна) на протязі тривалого часу, понижає виробництво крана, а для приводу гальмівних машин призводить до перегріву і швидкого виходу із ладу електрообладнання .

При звичайному регулюванні швидкості двигуна шляхом ступінчатої зміни (швидкості) пускорегулюючого реостату в роторному колі, швидкістю підйому вантажу (або стріли управління) збільшується при переводі рукоятки контролера від нульового до останнього положення. А при опусканні вантажу (або стріли) швидкість на перших положеннях контролера буде більша ніж на останньому тобто зменшується.

Для механізмів повороту, переміщення крана і вантажного візка характерне збільшення швидкості, при переводі рукоятки з першого в останнє положення, незалежно від напрямку руху механізму.

Управління механізмами з виносного пульта використовують лише при монтажі або наладці крана, коли машиніст не може знаходитись в кабіні. Виносний пульт представляє собою металеву коробку в якій розміщені апарати управління (кнопки, аварійний вимикач і т.п.), звязані з електрообладнанням крана багатожильним кабелем довжиною 18÷20 м.

Електрообладнання крану розраховане на живлення від зовнішньої трифазної електромережі змінного струму з лінійною напругою 380 В і нейтральним проводом. Коло управління працює на змінному струмі напругою 220 В і постійному струмі, отриманим від випрямляча V2. Коло робочого освітлення на змінному струмі напругою 220 В, коло ремонтного освітлення - на змінному струмі напругою 12 В від понижуючого трансформатора Т2.

 

 

  1. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

 

2.1 Розрахунок підйому приводу механізму піднімання

 

Розрахунок механізму крана заключається у визначені потужності двигуна при підніманні вантажу, його опусканні, підніманні та опусканні, підніманні та опусканні захвату. Паузи між роботою механізму: переміщення візка та крану, час на стропову (під єднання вантажу) та розтроповку. Час роботи механізмів називають часом циклів.

  1. Визначаємо час циклів

 

, (2.1)

 

де N кількість циклів.

 

(хв/ц)

 

  1. Приймаємо, що час піднімання рівний часу опускання і визначаємо:

 

, (2.2)

 

де Нп висота піднімання; 17,5 м

Vп швидкість піднімання; Vp=0,25 м/сек

 

(сек)

 

  1. Визначаємо потужність двигуна при підніманні вантажу

 

(2.3)

 

де G вага вантажу;

G0 вага лебідки;

ηм ККД механізму; 0,72.

 

G=m*q,(2.4)

 

де m масса вантажу; 15000 кг

q прискорення вільного падіння; 9,8 м/с2

 

G=15000*9,81=147150 (кН)

G0=m0*q,(2.5)

 

де m0 маса лебідки; 800 кг

 

G0=800*9, 81=7850 (кН)

53,8 (кВт)

 

  1. Визначаємо потужність приводу при підніманні захвату

 

(2.6)

 

де η0 ККД холостого ходу; 0,4÷0,6

 

(кВт)

 

 

  1. Визначаємо потужність при опусканні вантажу

 

(2.7)

(кВт)

 

  1. Визначаємо потужність двигуна при опусканні захвату;

 

(2.8)

(кВт)

 

  1. Визначаємо еквівалентну потужність двигуна;

 

(2.9)

(кВт)

 

8) Визначаємо дійсну повторність включень ПВ

 

(2.10)

=9,7 %

 

9) Перевіряємо потужність двигуна на дійсне ПВ

 

(2.11)

 

де стандартна повторюва

Похожие работы

< 1 2 3 4 5 6 > >>