Економічні і соціальні наслідки інфляції

Подвійно вплинула інфляція і на кредитну систему. З одного боку, під впливом інфляції розвиток кредитних відносин був спрямований у ринкове

Економічні і соціальні наслідки інфляції

Информация

Экономика

Другие материалы по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни "Гроші та кредит"

на тему:

"ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ"

Зміст

 

Вступ

1. Соціальні наслідки інфляції

2. Економічні наслідки інфляції

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

 

Найефективнішим індикатором "здоровя" економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозвязки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків - за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

Інфляція стала важливим чинником, яка впливає на функціонування всіх елементів економічної системи, що трансформується. Економічна система, яка зараз існує в Україні, сформувалась багато в чому під впливом саме цього чинника та тих наслідків, які він викликав.

Теоретичним підґрунтям до написання роботи стали праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як О. Мельник, А. Савченко, Г. Пухтаєвич, О. Тітьонко, О. Петрик та інших, які плідно досліджували наслідки інфляції, теоретичні та методологічні засади її виникнення.

Метою написання роботи є аналіз соціальних і економічних наслідків інфляції в умовах трансформації економічної системи України.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та вирішення комплексу завдань: дослідження соціальних наслідків інфляції; дослідження економічних наслідків інфляції; обґрунтування методів запобігання виникнення інфляції, розробка практичних рекомендацій.

1. Соціальні наслідки інфляції

 

Вплив інфляції на положення населення не вичерпується лише розглядом проблеми впливу інфляції на зайнятість. Значно сильніший безпосередній вплив інфляції на доходи населення, які в реальному обчисленні швидко знижуються.

Істотна ознака інфляції поряд зі знеціненням грошей полягає в перерозподілі частини національного доходу: інфляцію відрізняє від простої зміни масштабу цін саме нерівномірність їх зростання на різноманітні товари. Внаслідок високої інфляції знижуються реальні доходи більшості населення. Проте існування "грошової ілюзії" може дещо знизити психологічний вплив інфляції.

Зниження реальної заробітної плати і реальних доходів в цілому особливо інтенсивно відбувалось в умовах гіперінфляції. Номінальна заробітна плата не встигала за високими темпами інфляції і, навпаки, зниження темпів інфляції призводило до зростання реальної заробітної плати.

Різке зниження реальної заробітної плати призвело до того, що її частка в структурі витрат виробництва в народному господарстві знизилась. Таке різке скорочення частки зарплати під впливом інфляції не могло не вплинути на структуру внутрішнього ринку, його місткість і пропорції. Воно об'єктивно призвело до відставання реального платоспроможного попиту від можливостей пропозиції та неминуче скоротило саму пропозицію, поглиблюючи тим самим кризове падіння виробництва і посилюючи інфляцію, викликану шоком пропозиції.

Найбільший спад виробництва спостерігається в наукомістких та тих галузях, де існує найбільш швидкий оборот капіталу, продукція яких орієнтована на задоволення попиту населення: в легкій, харчовій промисловості, на підприємствах, які випускають продукцію культурно-побутового призначення.

Особливо негативно вплинула інфляція на фіксовані доходи осіб, які отримують різні соціальні допомоги: пенсіонерів, студентів, безробітних та на заробітки працівників бюджетної сфери. Збільшення цих допомог і заробітків значно відстає від динаміки доходів інших верств населення і побудоване на принципі лише часткової компенсації зростання рівня цін. Через це доходи цієї категорії населення внаслідок інфляції знижуються більш інтенсивно, а компенсація їх в процесі індексації не перевищувала 80 відсотків реального зростання цін.

Окрім прямого впливу інфляція справляє і непрямий вплив на доходи основної маси населення через зміни в оподаткуванні. Під впливом інфляції збільшується кількість платників податків за рахунок залучення до їхніх рядів осіб, які раніше не підлягали оподаткуванню: з падінням купівельної спроможності та номінальним зростанням грошових доходів все більше категорій населення включається до сфери оподаткування. Іншим каналом впливу інфляції на пряме оподаткування доходів населення є збільшення фактичних норм обкладання податком, причому порівняно більшою мірою зростають податки платників з більш низькими доходами. Проте в будь-якому разі інфляція призводить до збільшення податкового тягаря і тим самим до ще більшого зниження рівня реальних доходів населення. Індексація податкових ставок та неоподатковуваного мінімуму доходів призводить до фактичного зменшення надходжень до бюджету, що для держави тепер зовсім неприйнятно. Але таке становище вихолощує суть такого соціального нормативу як неоподатковуваний мінімум. Він перестає бути тим інструментом економічної політики, який дає змогу забезпечити населенню свої мінімальні споживчі потреби у повному обсязі.

Інфляція справляє свій згубний вплив не тільки на поточні доходи населення, а й на їхні заощадження. Зростання інфляції призводить до швидкого знецінення не дуже великих заощаджень населення в грошовій формі, включаючи готівку та банківські вклади.

Аналіз динаміки грошових заощаджень населення України показує, що в період посилення інфляційного процесу норма заощадження в його доходах знижується. Зубожіння населення, викликане зростанням інфляції, призводить до того, що частка заощаджень населення в загальному грошовому доході різко скорочується, хоча в попередній період вона постійно зростала.

Проте найбільш поширеною формою заощаджень в умовах інфляції стала купівля населенням конвертованої валюти.

Не поспішає населення вкладати свої заощадження у цінні папери. Головна причина полягає в тому, що вже зникло досить багато трастів, банків, довірчих та інвестиційних компаній, які широко випускали свої цінні папери, а ті, які залишились на ринку, не змогли виконати свої гучноголосі обіцянки про надвисокі дивіденди, рівень яких мав випереджати рівень інфляції.

При інфляційній втраті грішми їхньої купівельної спроможності збільшуються заощадження в формі фізичних активів (золота, срібла, коштовностей і нерухомої власності - дач, квартир тощо), вартість яких у грошовому вираженні зростає, тоді як вартість фінансових активів (акцій, облігацій, банківських депозитів і просто готівкових грошей) в наших умовах знижується. Останнім часом як сфера, в яку можна вкладати заощаджені кошти, почала розглядатися також земля.

До негативних наслідків впливу інфляції на соціально-економічне положення населення (особливо його найбідніших прошарків) в перехідний період можна віднести те, що держава, намагаючись придушити інфляцію, пішла на скорочення витрат бюджету спрямованих на різні види соціальної допомоги та на утримання соціальної сфери. Це призвело не тільки до появи закладів соціальної сфери недержавної форми власності, а й до швидкого поширення системи платних послуг в державних соціальних установах.

Важливим наслідком впливу інфляції на соціально-економічний стан населення в перехідний період стало поглиблення диференціації доходів різних соціальних груп і посилення на цьому ґрунті економічної та соціальної нерівності. Внаслідок інфляції бідні стають ще біднішими, а багаті - ще багатшими.

Під впливом інфляції деформується структура споживчих цінностей, культурних переваг тощо. Проходить інтенсивна зміна способу життя основної маси населення. Для виживання та стабілізації своїх доходів люди починають інтенсивно працювати в особистих підсобних господарствах, що веде до значного (майже в 2 рази) зростання частки сімейних доходів з цього джерела, вони відмовляються від культурно-побутових послуг та дозвілля.

Сприяючи розвою нелегальної економіки в найрізноманітніших її проявах, інфляція підгодовує дух шахрайства. В умовах ринкової трансформації системи суспільних відносин інфляція сприяє розширенню масштабів спекуляції та зростанню частки доходів, які отримують з цього джерела. Крім того, інфляція створює сприятливі умови і для незаконних валютних операцій, приховування доходів від оподаткування тощо. Все це разом узяте істотно погіршує соціальний клімат у суспільстві.

Досвід України підтвердив зауваження Дж. Сакса про те, що "... висока інфляція, яка супроводжується всеохоплюючим і хаотичним перерозподілом доходів та достатку, здатна підірвати суспільний устрій" [2, 113].

 

2. Економічні наслідки інфляції

 

Емісійне фінансування досить інтенсивно використовувалось в Україні. Проте з ряду причин результатом емісії, яка була покликана залатати дірки у державному бюджеті та підтримати підприємства державного сектора, стало виникнення інфляції і збільшення її дезорганізуючого впливу на весь процес відтворення. За рахунок зростання грошової маси держава не змогла досягти не тільки прискорення прогресивних зрушень у структурі виробництва і відновлення економічного зростання, а й стимулювала появу прямо протилежних процесів.

Одним з

Похожие работы

1 2 3 > >>