Економічний аналіз на основі звітності підприємства

Основні джерела формування оборотних коштів: Власні джерела: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений

Економічний аналіз на основі звітності підприємства

Курсовой проект

Экономика

Другие курсовые по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

Вступ

 

Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Він допомагає фахівцям оцінювати окремі господарські ситуації та розвязувати комплексні економічні проблеми на підприємстві, а також у банківських, фінансових та державних установах. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи. Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.

Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку обєктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів.

Економіку, що відтворює сама себе, екстенсивно нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності й дійових стимулів, щоб іти нарівні з науково-технічним прогресом і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.

За умов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування валових обсягів виробництва до виробництва того, що дійсно потрібно, хай і в менших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформації про стан і потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якого сенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи наявних служб і створення нових для забезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу.

Зараз для України актуальним є досвід високо розвинутих країн. Однак обєктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам. У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.

Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно повязані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.

Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства, і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на компютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів.

Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим має бути повязана і система різнострокових прогнозів, що базувалися б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом.

Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів. Вирішення актуальних проблем аналізу потребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних компютерів. Це дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.

Дуже важливою є розробка багатоваріантних розвязань аналітичних задач та методика вибору з них того варіанта, який буде оптимальним для заданих параметрів.

Метою економічного аналізу є сприяння виконання планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

  1. обєктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
  2. виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних звязків;
  3. пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
  4. виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;
  5. дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і конюнктури ринку.

Економічний аналіз є актуальним і необхідним в процесі всієї діяльності підприємства і повинен проводитись досить детально, для того щоб бачити реальну картину на цьому підприємстві.

Джерелом для проведення економічного аналізу є звітність підприємства. В нашому випадку ми використовуємо Форму 1«Баланс» та Форму 2«Звіт про фінансові результати».

 

 

1. Аналіз платоспроможності та ліквідності

 

У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність.

Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. Тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватись за короткостроковими зобовязаннями. Ліквідність підприємства це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка. Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції, оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.

Короткострокові зобовязання це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу, згрупованих за рівнем їхньої ліквідності, із зобовязаннями за пасивом, обєднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.

  1. Аналіз ліквідності балансу

 

Ліквідність балансу це рівень покриття зобовязань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобовязань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

  1. Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.
  2. Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.
  3. Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.
  4. Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобовязання підприємства, то обовязково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов указує на те, що фактична ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

За даними таблиці баланс підприємства, що аналізується, є в основному ліквідним. На кінець звітного періоду:

А1 > П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4.

Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна, оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням короткострокових кредитів, кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги.

Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобовязань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами.

Перспективну ліквідність можна визначити, порівнюючи активи, що реалізуються повільно, із довгостроковими пасивами, тобто з майбутніми надходженнями та платежами.

Баланси ліквідності за кілька періодів дають уявлення про тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Для складання фінансового плану одним з джерел інформації є баланс ліквідності, з допомогою якого можна здійснювати прогнозні розрахунки на випадок ліквідації підприємства.

Розрахуємо та зіставимо групи активу та пасиву. На початок періоду:

А1= 10,9 тис.грн+47,1 тис.грн+77,4 тис.грн+1,5 тис.грн=136,9 тис. грн.

А2=10907,9 тис.грн+0,2 тис.грн+178,0 тис.грн+195,2 тис.грн=

=11281,3 тис. грн.

А3=3580,3 тис.грн+486,8 тис.грн+736,2 тис.грн+7,6 тис.грн=

=4810,9 тис. грн.

А4=3141,5 тис.грн+3,6 тис.грн+77,4 тис.грн=3222,5 тис. грн.

П1=9161,4 тис.грн+139,5 тис.грн+55,1 тис.грн+248,7 тис.грн+

+362,5 тис.грн+389,5 тис.грн=10356,7 тис. грн.

П2=2000 тис. грн.

П3=6169,3 тис.грн+(-0,3 тис.грн)=6169,0 тис. грн.

П4=925,9 тис. грн.

На кінець звітного періоду:

А1=63,0 тис.грн+2,6 тис.грн+294,8 тис.грн+1,5 тис.

Похожие работы

1 2 3 4 > >>