Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання

  Роль держави у довгостроковому економічному зростанні./За редакцією Б.Є. Кваснюка -К. Х: Форт. 2003. 423 с. Артур М. Окун Рівність та

Економічна криза, держава, суспільство: проблеми та шляхи їх подолання

Информация

Экономика

Другие материалы по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

 

ЕКОНОМІЧНА КРИЗА. ДЕРЖАВА. СУСПІЛЬСТВО.

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Історія економічних криз

2. Економічні цикли

3. Причини економічних криз

4. Приклад Славутича

Висновок

Література

 

Вступ

 

Як би довго аналітики не шукали основну причину економічної і фінансової кризи, очевидно одне крах світової економіки відбувається в результаті її недосконалості. Природно, що причина фінансової кризи це не який-небудь косметичний дефект, причина кризи повинна бути достатньо вагомої, це серйозна вада робить всю економічну систему недосконалій, схильній кризам.

При чому, корінь цієї недосконалості криється в самому відношенні до фінансів, жаданням отримання суперприбутку, доходу від "надрентабельних проектів". В результаті такого дисбалансу економіка початку тріщати по швах ще з 2007 року. Поступово спостерігалося падіння довір'я до цінних паперів, довгострокових проектів, фінансова система початку буксувати і збоїти, породжувати ланцюгову реакцію недовір'я. Таким чином, основна причина фінансової кризи - вона ж рушійний механізм ринкових відносин, максимізація прибутку за всяку ціну.

Спостережуваний період зростання економіки на рубежі тисячоліть своїм підйомом зобов'язаний банківській системі, що працює "на чесному слові" в буквальному розумінні. Причому цей принцип сталі практикувати не тільки в США, але у всьому світі. Роблячи світовій економіці таку могутню ін'єкцію, фінансисти запустили негативну, але модну тенденцію життя у борг. Сама ідея кредитування не є катастрофічною, якщо не приймає загальний, глобальний, можна сказати пірамідальний характер. Проте неконтрольована видача кредитів практично всім охочим не могла не обернутися для фінансової системи фіаско. Причина кризи не в самих кредитах як таких, але у відношенні до них.

Гасло "Бери зараз плати потім" схоже, виявився правдою, при чому розплачуватися доведеться всьому людству, і, швидше за все не один рік. Було дуже актуальне б гасло "Береш ти, а розплатяться всі" або "А ти узяв кредит?!". Надаючи кредити будь-якому позичальнику, практично не враховуючи його платоспроможність, банки перевищували всі допустимі ризики, втрачаючи при цьому можливість управління і контролю за кредиторами. Причини кризи у всіх країн одні і ті ж. Переймаючи заокеанський досвід, багато фінансових установ Європи і Азії також опинилися в подібній ситуації, тим самим, додаючи фінансовій кризі глобальний характер. Це ще раз доводить порочність всієї світової економічної системи, її беззахисність і уразливість.

Каталізатором фінансової кризи стало неконтрольоване зростання грошової маси. Емісійні засоби, поглинаючись галузями промисловості і споживацьким сектором, привели до підвищення попиту на продукцію, і, як наслідок до підвищення цін. Іпотечна криза в США це лише наслідки дисбалансу, викликаного загальним кредитуванням, ідею якого охоче підхопили і інші країни. Сьогоднішня ситуація на фінансових ринках чітко визначає неможливість існування світової фінансової системи в колишньому її вигляді.

Таким чином причини фінансової кризи обумовлені найсучаснішою економічною моделлю, тобто стимулювання економіки здійснюється через кредит, через позиковий відсоток. Щоб виплатити кредит, людині, підприємству або державі потрібно щороку працювати краще ніж в попередній, щоб покрити позикові витрати. Зрозуміло, що нарощувати ВВП до безкінечності неможливо, коли-небудь зростання зупиниться, що автоматично означає невиплату кредитів і фінансову кризу. Тобто причини фінансової кризи і причини економічного зростання мають один і той же корінь - позиковий капітал, монетарна модель економіки. Хочте усунути причини кризи - міняйте модель.

 

  1. Історія економічних криз

 

Невеликий екскурс в економічну історію кількох останніх століть допоможе нам збагнути економічну основу економічних криз, а також підкаже, як протистояти цьому явищу і долати його, забезпечуючи стрімке, динамічне економічне зростання.

США, маючи 5 % населення світу у своєму складі, 6% земної поверхні, виробляють 25% світової промислової продукції, сільських товарів та послуг. Після II Світової війни національний продукт збільшився в три рази. Багато країн зараз мають власні «силіконові долини», але першою і найбільшою зоною компютерних досліджень та виробництва залишається «Силіконова долина» поблизу Сан-Франциско, де розташовано 4000 фірм, що працюють у галузі високих технологій.

Саме з країни з такими показниками і починається чергова, вже можна констатувати, найпотужніша економічна криза кінця XX початку XXI століття.

З 1825 року економічна система капіталізму пережила 21 економічний цикл і кризу. Економічний цикл це рух виробництва від початку попереднього до початку наступного спаду.

 

  1. Економічні цикли

 

Аналіз світової економіки за 200 років дає підстави науковцям виявити найбільш важливі економічні [4, с.261] цикли:

- короткострокові (цикли Дж. Кітчина), тривалість яких 3 5 років, причини активізація на фінансових ринках;

- середньострокові (цикли Джаглера і Кузнеця), тривалість яких коливається в межах 10 20 років. Їх повязують із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевими переливами капіталу;

- довгострокові, або довгохвильові (цикли Кондратьєва), їх тривалість 50 років. Відбуваються радикальні зміни в технологічній базі як національної, так і світової економіки.

У макроекономічній науці, на жаль, не існує теорії щодо причин циклічних коливань.

Якщо прийняти економічну кризу 1932 1933 років за найбільшу, то це дає підстави говорити про перевищення рівня наслідків сучасною економічною кризою, глобалізованою і транснаціональною 1996 2005 …? років. Прогноз завершення цієї кризи може бути невтішним, якщо почати досліджувати її природу і характер.

В її основі є:

  1. необхідність перебудови суспільних відносин глобального світового рівня;
  2. необхідність заборони війн, революцій, будь-якого насильства для вирішення суспільних проблем;
  3. можливість появи нових потужних центрів впливу: Китай, Індія, Росія (переконаний, у найближчий час цей список можна буде продовжувати), при цьому посилення старих центрів: США, Японія, Німеччина;
  4. посилення боротьби за ринки енергоресурсів і ринки збуту товарів та впливу на них;
  5. глобалізація світу;
  6. боротьба світової спільноти за виживання світу.

Тривалість найдовшого циклу в кризі 1929 1933 років склала 37 місяців при спаді промислового виробництва 46%.

1996 рік розпочав новий цикл.

Без сумніву, найглибшою була економічна криза 1929 1933 років [3, с.227]. Вона супроводжувалася масовими банкрутствами підприємств, шаленим зростанням безробіття, втратою дрібними акціонерами своїх акцій (внаслідок їх повного знецінення).

Вперше в історії капіталізму Президент США Франклін Рузвельт усвідомив, що без широкомасштабного втручання держави в економіку, вона не зможе вийти з кризи!

Ми є свідками, як багаточисленна кількість експертів, державних діячів різного рівня звертаються до історичного досвіду США вирішення проблем, повязаних з страшним безробіттям, низькими доходами, практично виживанням десятків і сотень тисяч громадян великої Америки в роки кризи. Тоді Президентом США були задіяні усі можливі ресурси щодо будівництва житла, доріг, інших обєктів соціальної та промислової інфраструктури, розширення громадських робіт в різних сферах. Таким чином, пожвавився внутрішній ринок споживання, кругообіг грошової маси і капіталу в цілому. В Україні це береться за панацею, без розуміння всіх умов дозвільної системи, яка створена в Україні і не витримує ніякої критики, з рівнем корупції, яка досягла неможливого, навіть в теорії, піка. Кому ще не відомо, що в Україні на сьогодні неможливо без хабарів побудувати навіть клуню?

А теоретичне обґрунтування неспроможності ринкової системи подолати економічну кризу й необхідності державного регулювання економіки зробив англійський економіст Джон Мейнард Кейнс.

 

  1. Причини економічних криз

 

Виникає головне запитання: в чому причини виникнення економічних криз?

Давид Рікардо причиною криз вважав несправедливість у розподілі багатства.

Сімон Сісмонді (Швейцарія) пояснював кризи недоспоживанням народних мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням.

Карл Маркс стверджував, що кризи це суперечність між виробництвом і споживанням (або анархія виробництва) [5].

Український економіст Михайло Туган-Барановський причину виникнення криз вбачав у диспропорції між рухом заощаджень та інвестицій у галузях, що виробляють засоби виробництва. Він вважав, що потрібне раціональне регулювання інвестицій.

Д. Кейнс пояснював кризи дією закону психології, згідно з яким люди, «схильні, як правило, збільшувати споживання із зростанням доходів, але не такою мірою, якою зростає дохід» [3, с.229].

Сучасні економісти наводять ще багато причин, які знаходяться у сфері господарської діяльності. Але, без сумніву, економічні кризи це надзвичайно складні суспільні, економічні, соціальні та психологічні явища, які мають складні комплексні взаємовпливові причини та завдяки яким потерпає все суспільство, потерпають усі пересічні громадяни без винятку (визначення авторське).

Сучасна економічна криза, на погляд автора, носить глобальний характер. В рамках кризи будуть, без

Похожие работы

1 2 3 4 > >>