Економіка міського господарства

У дослідженнях С. И. Кабаковой і А.А. Сегединова розглянуті принципи і критерії економічної оцінки землі як природного ресурсу і просторової

Економіка міського господарства

Методическое пособие

Экономика

Другие методички по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией
осферного повітря» із усіх природоохоронних законодавчих актів у найбільшій мері торкається правове регулювання сугубо міських проблем, тому що джерела впливу на повітряний простір розташовані переважно в межах границь міста.

Законом установлені єдині для України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, до яких відносяться гранично припустимі концентрації (ПДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і гранично припустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючих і інших видів шкідливого фізичного і біологічного впливу на атмосферне повітря. Передбачається можливість установлення більш твердих екологічних нормативів для атмосферного повітря курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних і інших районів, де пред'являються підвищені вимоги до якості повітряного середовища.

Відповідно до класу екологічної небезпеки підприємства довкола нього встановлюється санітарно-захисна зона. З меж санітарно-захисної зони повинні бути відселені жителі і виведені об'єкти соціального призначення. Питання фінансування цих заходів і терміни їхньої реалізації зважуються підприємствами і місцевими органами влади.

До правопорушень в області охорони атмосферного повітря в міському середовищі відносять:

порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин і нормативів ПДВ;

перевищення нормативів гранично припустимих рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів;

здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;

експлуатація транспортних засобів, технологічного устаткування й інших об'єктів, що не відповідають установленим вимогам по охороні атмосферного повітря;

відмовлення від видачі своєчасної, повної і достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерел забруднення, а також чи приховання перекручування зведень про екологічну обстановку, що склалася в результаті забруднення атмосферного повітря.

«Водяний кодекс України», регулює в правовому відношенні питання водокористування, зокрема міськими водяними об'єктами, установлює наступні нормативи в області використання й охорони вод.

«Земельний кодекс України» передбачає три форми власності на землю в Україні державну, колективну і приватну.

Кодексом передбачається передача частини земель з державної власності в колективну і приватну. За законом не всі землі можуть передаватися в колективну і приватну власність.

Риса міста зовнішня границя земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення й обумовлена проектом планування і забудови чи міста техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста. Використання міських земель здійснюється відповідно до проекту планування і забудови міста і планами земельно-господарського пристрою.

 

6.2 Організація системи керування

 

Відповідно до законодавства України керування екологічною безпекою міст здійснюють обласні, міські і районні ради народних депутатів, їхній виконавчий і розпорядницький органи (місцеві органи влади) і спеціально уповноважені державні органи.

До спеціальних державних органів відносять:

органи по охороні навколишньої природного середовища і використанню природних ресурсів, що входять у систему міністерства охорони навколишньою природним середовищем і ядерної безпеки України;

міські і районні санітарно-епідеміологічні станції Міністерства охорони здоров'я України;

Органи по використанню й охороні водяних ресурсів Державного комітету України по водяних ресурсах;

Органи по використанню й охороні земельних ресурсів державного комітету України по земельних ресурсах;

Органи геологічного контролю Державного комітету України по геології і використанню надр;

Лісову охорону Міністерства лісового господарства України.

Місцеві органи влади в межах своєї компетенції:

дають згоду на розміщення на підвідомчій території підприємств і організацій;

затверджують проекти планування і забудови населених пунктів, їхні генеральні плани і схеми промислових вузлів;

видають і скасовують дозволу на спеціальне використання місцевих природних ресурсів;

організують розробку і затверджують місцеві екологічні програми;

затверджують ліміти викидів в атмосферу, скидань стічних вод і розміщення відходів;

організують збір, переробку, утилізацію і поховання промислових і побутових відходів;

погоджує плани роботи підприємств і організацій по охороні навколишньою природним середовищем і використанню природних ресурсів;

організують навчання навколишньою природним середовищем;

надають підприємствам, організаціям і громадянам інформацію про стан навколишньої природного середовища і захворюваності населення;

здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного законодавства;

обмежують, чи припиняють припиняють господарську діяльність підприємств і організацій у випадках порушення ними природоохоронного законодавства;

організують роботу з ліквідації екологічних наслідків аварій і стихійних лих.

Організаційні функції керування природовикористаннєм міському середовищі здійснюють відділи екології при міськвиконкомах. Звичайно вони входять до складу керування по капітальному будівництву і житлово-комунальному господарству.

Спеціально уповноважені державні органи в межах своєї компетенції:

здійснюють керування і контроль за використанням і охороною й атмосферним повітрям, поверхневих і підземних вод, земель, надр, лісів;

видають дозволу на спеціальне використання природних ресурсів;

установлюють ліміти і видають дозволу на викиди в атмосферу, скидання стічних вод і поховання відходів;

обмежують ліміти і видають дозвіл на викиди в атмосферу, скидання стічних вод і поховання відходів;

чи обмежують припиняють діяльність підприємств і організацій, їли їхня експлуатація ведеться з порушенням природоохоронного законодавства;

застосовують адміністративні санкції у відношенні облич, винних у порушенні природоохоронного законодавства.

У містах функціонують керування і відділи (інспекції) спеціально уповноважених державних органів в області природо використання , підлеглих відповідним міністерством і відомством України. Координація діяльності всіх органів в області природо використання здійснюється органами екологічної безпеки Міністерства охорони навколишньої природної і ядерної безпеки України.

 

6.3 Економічний моніторинг природо використання.

 

Економічні заходи, спрямовані на охорону навколишньої природного середовища і раціональне використання природних ресурсів, включає:

визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишньої природного середовища;

установлення лімітів використання природних ресурсів, викидів в атмосферне повітря, скидань стічних вод у водяні об'єкти і розміщення відходів;

установлення нормативів і розмірів скидань за використання природних ресурсів, викиди забруднюючих речовин у навколишню природне середовище, розміщення відходів і інші види шкідливого впливу;

збори за погіршення якості природних ресурсів;

надання суб'єктам підприємницької діяльності податкових кредитних і інших пільг при впровадженні ними енерго- і ресурсосберегаючих процесів, маловідходних і безвідхідних технологій, розвитку нетрадиційних джерел енергії, здійсненні інших ефективних заходів по охороні навколишній природному середовищу і заощадженню природних і енергетичних ресурсів;

відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства;

стимулювання діяльності по охороні навколишній природному середовищу й економії природних і енергетичних ресурсів.

Фінансування природоохоронних заходів здійснюється за рахунок державного і місцевого бюджетів, засобів підприємств і організацій, фондів охорони навколишньої природного середовища, добровільних внесків і інших засобів.

На підставі встановлених лімітів і нормативів зборів визначаються розміри платежів (зборів) за спеціальне природокористування. При дотриманні лімітів ці платежі (збори) відносять на витрати виробництва, а при порушенні встановлених лімітів збори за погіршення якості природних ресурсів стягують за рахунок прибутку підприємств і організацій.

Засобу від зборів за використання природних ресурсів надходять у державний і місцеві бюджети і направляються на виконання робіт з відтворення і підтримки цих ресурсів у належному стані. Засобу від зборів за забруднення навколишньої природного середовища направляються в місцеві обласні і державний фонд охорони праці. Розподіл засобів між місцевими, обласними і державними природоохоронними фондами виробляються в співвідношенні: 20, 50 і 30% відповідно, а між Київським і Севастопольської міськими і державним природоохоронними фондами відповідно 70 і 30%. Крім зборів за забруднення навколишньої природного середовища, до складу природоохоронних фондів включається частина коштів, стягуваних за порушення норм і правил природокористування, збиток, заподіяний порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської й іншої діяльності, а також добровільні внески і пожертвування.

Засобу місцевих, обласних і державних фондів охорони навколишньої природного середовища можуть витрачатися тільки на цільове фінансування природоохоронного і ресурсосберегаючих заходів, включаючи наукові дослідження, заходи для зниження впливу забруднення навколишньої природного середовища на здоров'я населення, а також на стимулювання працівників органів по охороні природи і суспільних інспекторів охорони природи. Розподіл засобів фондів на здійснення тих чи інших природоохоронних заходів і стимулювання співробітників виробляється по представленню місцевих органів охорони природи.

Похожие работы

<< < 4 5 6 7 8 9 10 11 12 > >>