Економіка міського господарства

У дослідженнях С. И. Кабаковой і А.А. Сегединова розглянуті принципи і критерії економічної оцінки землі як природного ресурсу і просторової

Економіка міського господарства

Методическое пособие

Экономика

Другие методички по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией
в'язаний із забезпеченням для все більшого числа жителів планети умов для більш зручного і комфортабельного життя, для більш повного розвитку здібностей, для більш захищеного і здорового життя. Звичайно, урбанізацію супроводжують не тільки позитивні зміни в житті людей, але і негативні. Можна довго перелічувати ті негативні фактори, що сьогодні зв'язують з неконтрольованою урбанізацією. Це і забруднення навколишнього середовища, перенаселеність і виникаючі в зв'язку з нею "квартали бідних" у містах-мегаполісах, підвищена злочинність і багато інших небажаних явищ. Проте, урбанізація - у цілому прогресивне явище, не випадково Всесвітня організація охорони здоров'я, яка організувала 2 роки тому в японському місті Кобе Міжнародний науковий центр по розвитку, а до числа основних наукових напрямків діяльності цього центра віднесла проблеми урбанізації і дослідження сучасної ситуації в найбільших містах.

Урбанізація - один з найважливіших глобальних процесів сучасного світу. Сучасна урбанізація володіє трьома загальними рисами, характерними для більшості країн світу. Усі країни світу можна згрупувати за рівнем і темпами урбанізації.

Швидкі темпи росту міського населення.

Концентрація населення і господарства в основному у великих містах.

"Розповзання" міст, розширення їхньої території.

Темпи урбанізації - багато у чому залежать від її рівня. По рівню урбанізації виділяють країни:

високоурбанізовані;

слабоурбанізовані;

середньоурбанізовані.

У більшості економічно розвитих країн, що досягли високого рівня урбанізації, частка міського населення останнім часом росте порівняно повільно чи навіть зменшується.

 

3.2 Ступінь урбанізації і рівень економічного розвитку України

 

Розвиток міст і динамізм соціально-економічних процесів настільки тісно об'єднані причинно-наслідковими зв'язками, що можуть розглядатися як діалектична єдність різних аспектів загального цивілізованого процесу. Відслідковуючи динаміку урбанізації на прикладі України, можуть виникнути деякі труднощі, що відбуваються у звязку з трансформацією системи макроекономічних показників. Ця трансформація зв'язана з ринковими перетвореннями останнього десятиріччя й утрудняє побудову порівнянних рядів динаміки, що охоплюють період «до» і «опісля» переходу до ринкової економіки, тобто «до» і «опісля» лібералізації цін у 1992 році. Однак, оскільки в даному випадку становить інтерес не прив'язана до історичної конкретики ситуація, а явище в більш широкому змісті, остільки буде доречною ілюстрація на прикладі періоду, коли показники, що цікавлять нас були досить порівняні. (3.1)

 

Табл. 3.1. Взаємозв'язок урбанізації і рівня економічного розвитку в Україні у 1960-1990 рр.

Показники196019801990Чисельність міського населення, млн. чол.20,631,434,8У % до загальної чисельності47,867,767,2У % до 1960 року100,0152,4168Національний дохід на душу населення в % до 1960 року100,0250,0326,1

Як узагальнюючий показник рівня економічного розвитку обраний ріст національного доходу на душу населення. Динамічність цього показника значно перевершує темпи росту чисельності міського населення, однак єдина спрямованість обох показників дозволяє констатувати взаємозв'язок між ними. Дані таблиці відображення загальної логіки еволюції ролі міст у сучасному світі.

Місто варто розглядати як суспільну систему з усіма наслідками, що звідси випливають, для економічної політики держави і законодавчої роботи. У дослідженнях, присвячених місту як економічній системі, увага найчастіше концентрується на міський (комунальної) власності, що значно звужує рамки проблеми і не відповідає сучасним економічним реаліям.

Базове визначення системи розвитку міст України включає безліч зв'язаних між собою компонентів, ці компоненти мають визначені властивості, що можуть існувати окремо, а також взаємозалежно.

1. Компоненти системи вихідні одиниці, що утворюють систему міста. У свою чергу вони складаються з елементів, тому кожну підсистему можна розглядати окремо.

2. Внутрішні і зовнішні зв'язки компонентів:

- взаємодія елементів однієї системи;

- взаємодії між елементами різних компонентів;

- взаємодії між компонентами усередині системи.

3. Різні стани і фази функціонування компонентів, що характеризують динаміку розвитку системи. При цьому поводження системи являє собою послідовність станів у часі.

4. Цілісність систем наявність у них особливих властивостей, відсутніх у компонентів. Властивості системи не дорівнюють арифметичній сумі властивостей усіх компонентів. Це системна властивостей емерджентности.

5. Структура (упорядкованість) системи сполучення компонентів, що стійки до визначених перетворень. Вибір цих перетворень залежить від умов і границь існування системи. Націленість на результат логічний наслідок в упорядкованості компонентів системи, її границь, входів і виходів. Це дозволяє осмислено формалізувати діяльність системи, побудувати її образ модель.

 

3.3 Історія і перспективи урбанізації

 

Перші роки на нашої з'явилися більш 5000 років тому. Процес формування міст можна умовно підрозділити на три стадії. На першій стадії урбанізації, що тривала до 16-17 сторіччя, городяни в основному використовували місцеві джерела харчування і води, енергію водяних і вітряних млинів, коней та інших домашніх тварин, у виробництві переважала ручну працю.

Друга стадія урбанізації збіглася з розвитком сухопутного і водяного транспорту, доріг.

У 16 сторіччі відзначається великий ріст кількості міст і чисельності їхнього населення.

Початок третьої стадії урбанізації відноситься до 19 сторіччя повязаний з промисловою революцією. До 1900 р. першою урбанізованою країною в сучасному розумінні стала Великобританія, а до другої половини 20 сторіччя практично всі індустріальні країни перетворилися в урбанізовані.

Темп урбанізації, що прискорюється, на сучасному етапі зв'язаний з подальшим розширенням енергетичних потреб суспільства, появою і розвитком нових типів транспорту, збільшенням системи комунальних послуг, високим рівнем комфорту, збільшенням системи комунальних послуг, високим рівнем комфорту життя, інтелектуальним спілкуванням.

На рубежі 20 і 21 століть населення Землі, за даними ООН, досягло 6 млрд. людин. При цьому темпи росту населення різко підсилилися в другій половині 20 сторіччя. До цього ж періоду присвячене різке збільшення міського населення, чисельність якого на рубежі століть наблизилася до 3 млрд. людин. Що складає половину населення Землі.

Частка великих міст із населенням 1 млн. чоловік і більш у загальній чисельності міського населення промислового розвитих країн складає близько 30%, а в що розвиваються менш 10%. За станом на 1.01.1997 у світі нараховувалося 94 міста з населенням понад 2 млн. чоловік. При цьому число великих міст росте в усіх країнах.

Особливістю сучасного етапу урбанізації є укрупнення міст, злиття близько розташованих міст і селищ у єдиний гігантський міський комплекс мегаполіс. В Україні подібні міські об'єднання сформувалися в Донбасі: Горлівка Донецьк Макіївка, Краматорськ Слов'янськ та ін. Ці „надміста” одержали назву конурбацій.

Перспективи і процес урбанізації розвиваються дуже нерівномірно. Інтенсивність урбанізації в країнах істотно залежить від рівня їхнього промислового розвитку. У найменш індустріально розвитих країнах рівень урбанізації ледь досягає 10%, а в найбільш розвитих - складає 60-70%. В міру промислового росту країн, що розвиваються, ступінь їхньої урбанізації буде прагнути до рівня розвитих у промисловому відношенні держави. Це перший великий резерв росту урбанізації. Другий резерв це подальший ріст міст промислово розвитих країн.

У деяких прогнозах, у перспективі практично все населення планети буде жити в містах. У тій же час у багатьох країнах серед найбільш заможних шарів населення спостерігається стійка тенденція селитися далеко за межами міської риси, на сприятливих в екологічному відношенні територіях, використовуючи місто, в основному як місце додатка праці і затрачаючи на щоденні поїздки туди і назад по кілька годин.

Територіальний аспект урбанізації, що як лімітує фактор, дуже важливий. Існує принаймні 7-кратний запас площ, придатних до урбанізації. Це створює достатній резерв росту міст при зниженні щільності їхнього населення.

Площа міст росте істотно швидше чисельності міського населення, а щільність населення, відбиваючи ці процеси в комплексі, падає. Очевидно, відзначена тенденція розвитку урбанізації буде зберігатися в майбутньому.

Висока щільність населення і постійна конкуренція на ринку праці роблять життя городянина більш насиченої стресами. Крім того, вважається, що викликаний розвитком промисловості і транспорту високий рівень забруднення атмосферного повітря, поверхневі та підземні води, ґрунтів у містах позначається в зміні частоти структури загальних і специфічних патологій у міського населення, у порівнянні з сільським. У містах нижче народжуваність, чим у сільських поселеннях, що дає привід розглядати урбанізацію як фактор регуляції чисельності населення у глобальному масштабі. У містах Європи і Північної Америки вище частка жінок і уродженців інших країн, а показники життєздатності чоловічої частини популяцій нижче, ніж у сільській місцевості того ж регіону. Серед соціальних «хвороб», рівень яких вище в містах, - невирішене житлове питання, злочинність, наркоманія. З цим, очевидно, зв'язане більше число самогубств у містах. Висока чисельність і щільність населення в місті змінюють і характер соціальних контактів міських жителів. Розуміння сімейних зв'язків, звуження «ближнього кола» спілкування п

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 7 8 > >>