Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району

  Анучин В.А. Основы природопользования. - М.: «Мысль»1994. Бондар В.С. та ін. Комплексне використання і охорона лісів. - К.: Урожай, 1985.

Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району

Информация

Экология

Другие материалы по предмету

Экология

Сдать работу со 100% гаранией

Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району.

 

 

 

 

Зміст.

Вступ.1.Функціонально-територіальна структура та економічний потенціал району.2.Запаси, розміщення та економічна оцінка ресурсів.3.Проблеми природовикористання.4.Охорона та відтворення природно-ресурсного потенціалу.5.Регіональні особливості антропогенного впливу на навколишнє середовище та шляхи подолання цих негативних наслідків.Висновки.

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище.

Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи динаміку їх.

Україна належить до країн з високим рівнем негативних екологічних наслідків виробничої діяльності, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів набуває першорядного значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Функціонально-територіальна структура та економічний потенціал району.

 

У територіальній структурі Карпатського району виділяють два внутрішньообласних райони: Підкарпатський (нафта, газ, сірка, калійні добрива, продукція деревообробки, санаторно-курортне господарство) і Північний (видобуток кам'яного вугілля, харчова і легка промисловість). Головні економічні центри Львівського Підкарпаття: Дрогобич (машинобудування, деревообробна, легка промисловість), Стрий (машинобудування, харчова і деревообробна промисловість), Борислав (видобуток нафти, легка і хімічна промисловість). Новий Роздол (виробництво сірки); центри Львівської півночі Червоноград (видобуток кам'яного вугілля, легка промисловість), Сокаль (хімічна промисловість), Добротвір (електроенергетика). У цих районах формуються вузли: Дрогобицько-Бориславський і Червоноградсько-Сокальський.

У центральній частині області сформувався великий Львівський економічний вузол, який є провідним у її функціонально-територіальній структурі (машинобудування, харчова і легка промисловість). Його територія це міста і селища міського типу Красне, Кам'янка-Бузька, Жовква, Івано-Франкове, Городок, Руд-ки, Миколаїв.

Площа 56,6 тис. км2.

Населення 6460,3 тис. чол.

Склад Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька області (див. картосхему на с. 320).

Львівська область займає 21,8 тис. км2, тут проживає 2754 тис. чол., в Івано-Франківській відповідно 13,9 тис. км2, 1431 тис. чол., у Закарпатській 12,8 тис. км2, 1258 тис. чол. і Чернівецькій 8,1 тис. км2, 938 тис. чол."[9, стор. 248]

Територія району включає Карпати, Передкарпаття, Закарпаття.

Карпатський економічний район розташований близько до центра Європи, на межі її Східної і Середньої частин. З південного заходу на північний схід район, зокрема м. Львів, перетинає Головний Європейський Вододіл.

Природно-географічне положення Карпатського району характеризується пограничністю, перехідністю природного середовища одного типу в інший.

Для Карпатського району важливим є його еколого-географічне розташування в зоні західного перенесення повітряних мас з Атлантики до Східної Європи, які несуть отруйні викиди теплових електростанцій, хімічних і металургійних підприємств з Західно- і Середньоєвропейського простору.

Район займає вигідне транспортно-географічне положення: лежить на перехресті міжнародних залізничних, трубопровідних та електричних артерій залізниць Київ Львів Прага, Київ Львів Краків, Варшава Перемишль Львів Бухарест; газопроводів Уренгой Помари Ужгород, Оренбург Західний кордон; ЛЕП Вінниця Альбертірша.

Карпатський район густонаселений: у Львівській області 126,3, Чернівецькій 115,9, Івано-Франківській 103,0 і в Закарпатській 98,3 чол./км2. У всіх областях, крім Львівської, переважає сільське населення. У районі більш висока, ніж загалом в Україні (86 чол./км2), густота населення. Найвища вона в Підкар-патті та рівнинному Закарпатті (понад 90 чол./км2), найменша в гірській частині Карпат (менше ніж 20 чол./км2). Це пов'язано як з історією освоєння і заселення території, так і з впливом природних умов.

У Карпатському районі розвинена субурбанізація, пов'язана з наближенням сільських поселень до міст, добре впорядкованою транспортною мережею. Для всіх областей району характерні інтенсивні маятникові міграції: у них бере участь понад 25 % усього працездатного сільського населення. Львів, посідаючи за чисельністю населення сьоме місце в Україні, вийшов на третє місце (після Києва і Харкова) за кількістю маятникових мігрантів (понад 100 тис. чол. щодня).

Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галузей промисловості і сільського господарства. Тут вирощують зернові і технічні культури (пшеницю, жито, ячмінь, гречку, цукрові буряки), розводять велику і дрібну рогату худобу, свиней, у тому числі займаються килимарством, художнім вишиванням, обробкою металу і шкіри, деревини, художньою різьбою на дереві. У повоєнний період значного розвитку набули машинобудування, хімічна індустрія, гірничодобувна промисловість, індустріальне будівництво.

Територіально-господарський комплекс Карпатського району має складну галузеву і функціонально-компонентну структури. Він складається з вісьмох взаємопов'язаних міжгалузевих територіальних комплексів (МТК): паливно-енергетичного, машинобудівного, хімічної індустрії, лісовиробничого, індустріально- будівельного, агропромислового, рекреаційного, транспортного. Більшість МТК розвиваються на основі трудових і природних ресурсів району і повністю чи окремими галузями характеризують його місце в територіальному поділі та інтеграції праці.

Найбільш розвинені в Карпатському економічному районі машинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість, промисловість будівельних матеріалів. Зовсім не розвинена рибна промисловість. Дуже мало розвинена чорна металургія та електроенергетика. [9, стор. 249]

До паливно-енергетичного комплексу належить видобуток і виробництво палива кам'яного і бурого вугілля, нафти і нафтопродуктів, попутного і природного газу, електроенергії, в основному на теплових електростанціях.

Видобуток кам'яного вугілля сконцентрований у Львівсько-Во-линському басейні, розвиток якого почався у повоєнний період. Тепер за рік видобувають майже 15 млн т енергетичного вугілля. Більше ніж половина кам'яного вугілля збагачується (Червоноград). Буре вугілля видобувається тільки в Закарпатті (с. Ільниця Іршавського району).

Традиційними галузями комплексу є нафтова і газова промисловість Прикарпаття. Останнім часом видобуток нафти і газу помітно знизився внаслідок вичерпання розвіданих ресурсів. Діють нафтопереробні потужності в Дрогобичі, Надвірній, Львові. Головні центри видобутку й акумуляції природного привізного газу Да-шава, Рудка, Угорське, Більче (Львівська обл.).

Провідна галузь комплексу електроенергетика, представлена великими Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт) ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі, яке видобувають у Львівсько-волинському районі. Електростанції об'єднані в систему "Львівенерго". Важливою є роль західноукраїнської розподільної підстанції у міждержавній енергосистемі "Мир" (біля м. Ходорова Львівської обл.). На межі Чернівецької і Хмельницької областей побудована Дністровська ГЕС.

Обслуговуючими галузями в комплексі є виробництво і ремонт гірничовидобувного й енергетичного обладнання (у Дрогобичі, Чер-вонограді, Львові).

Територіальна структура комплексу представлена Прикарпатським нафтогазоенергетичним, Львівсько-волинським вугільно-енергетичним районами і рядом енергетичних центрів.

Машинобудівний комплекс це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп: радіоелектронної, медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львова і зосереджений переважно в обласних центрах. Розвинене транспортне, підйомно-транспортне машинобудування, ремонт транспортної техніки, виробництво автобусів, автонавантажувачів, мопедів, вантажних конвеєрів у Львові, автокранів у Дрогобичі з орієнтацією на кооперативні зв'язки з іншими районами і зарубіжними країнами.

У тісному зв'язку з АПК району розвивається і сільськогосподарське машинобудування (у Львові, Коломиї). [9, стор. 243]

У територіальній структурі комплексу виділяються машинобудівні центри (всі обласні центри, а також Дрогобич, Коломия, Мукачеве).

Комплекс хімічної індустрії це переважно галузі гірничої хімії (виробництво природної сірки в Новому Роздолі і Новояворівську), видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солот-вині. До основної хімії, яка грунтується на місцевій і привізній сировині, належить виробництво сірчаної кислоти (у Новому Роздолі), калійних (у Калуші, Стебнику), комплексних добрив (у Новому Роздолі).

Розвивається хімія органічного синтезу виробництво штучних волокон (у Сокалі), технічного вуглецю

Похожие работы

1 2 3 4 > >>