Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту

Поняття «екологічного аудиту» і «екологічного менеджменту» є взаємопов'язаними. Екологічний аудит може широко використовуватися при сертифікації за 1S0 14000 як для

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту

Информация

Экология

Другие материалы по предмету

Экология

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту»

 

 

 

Вступ

 

Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розвитку.

Однією з умов переходу до сталого розвитку є поєднання інтересів економіки з проблемами екологічної безпеки суспільства, збереження якості навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів. Необхідним кроком для інтеграції національних і міжнародних інтересів у сфері охорони навколишнього середовища є успішне впровадження міжнародних стандартів 150 14000. які стосуються систем екологічного менеджменту та екоаудиту на підприємстві.

 

 

1. Екологічний аудит, загальна характеристика

 

Аудиторська діяльність (аудит) у класичному вираженні являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню позавідомчих перевірок бухгалтерського обліку, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг.

Аудитор (від лат. «auditor» слухач, учень, послідовник) особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності підприємства за визначений період. Аудитор відрізняється від ревізора па своєї сутності, по підходу до перевірки документації, по взаєминам із клієнтом, по висновках, зробленим за результатами перевірки і т.д.

Екологічний аудит експертиза й аналіз діяльності і звітності суб'єкта, що хазяює, уповноваженими на те юридичними (аудиторська організація) або фізичними (еколог-аудитор) особами з метою визначення їхньої відповідності діючому екологічному законодавству, екологічним нормативним актам, стандартам, сертифікатам, правилам, вимогам, постановам і розпорядженням державних і природоохоронних органів по забезпеченню екологічної безпеки, проведення консультацій і видача рекомендацій.

На думку авторів, що мають достатній досвід участі у впровадженні екологічного аудиту, екологічний аудит це інструмент управління, який ґрунтується на системному підході та за допомогою якого оцінюється екологічна ефективність управління підприємством з метою збереження навколишнього природного середовища і підтримання його конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості за рахунок екологічно чистого виробництва [1,2].

У більш широкому філософському або світоглядному розумінні екологічний аудит це засіб підвищення екологічної свідомості суб'єктів господарювання і громадськості, що у кінцевому підсумку забезпечує йому провідну роль в механізмі екологізації виробництва і суспільства загалом.

Згідно із законом України «Про екологічний аудит» обєктами екологічного аудиту можуть бути:

  1. підприємства, установи та організації, їх філіали та представництва, обєднання або окремі виробництва, а також інші господарські обєкти;
  2. системи екологічного менеджменту;
  3. інші обєкти, передбачені законом.

Субєктами екологічного аудиту є замовники й виконавці екологічного аудиту.

Критерії екологічного аудиту це вимоги нормативно-правових актів, методики, настанови, організаційні вимоги, керуючись якими, екологічний аудитор оцінює докази екологічного аудиту, проводить їх аналіз та готує висновки щодо обєкта аудиту.

Екологічний аудит може бути добровільним і обовязковим, внутрішнім і зовнішнім. Здійснюється екологічний аудит фізичною або юридичною особою, яка має дозвіл на цей вид діяльності.

Загальний план проведення екологічного аудиту включає три стадії:

  1. Попередня стадія:
  2. планування сфери аудиту;
  3. підбір кадрів для проведення аудиту;
  4. аналіз особливостей галузі;
  5. залучення персоналу.
  6. Стадія аудиту:
  7. перевірка звітності;
  8. дослідження політики компанії;
  9. аналіз напрямів менеджменту;
  10. вибіркове опитування персоналу;
  11. технічне інспектування
  12. Заключна стадія:
  13. оцінка результатів;
  14. підготовка звіту;
  15. створення плану дій.

У практиці екологічного аудиту спостерігаються такі принципові особливості:

підтримка екологічного аудиту і реагування на його результати з боку керівництва підприємства, галузі, спеціально уповноважених органів управління охороною навколишнього природного середовища як на центральному, так і на місцевому рівнях:

незалежність функцій екологічного аудиту щодо перевірки діяльності у загальній та екологічній системах управління:

незалежність провідного аудитора у формуванні аудиторської команди;

незалежність висновків екологічного аудиту:

визначеність цілей, завдань, термінів, ресурсів та періодичності проведення екоаудиту:

адекватність доказів і цілей аудиту:

наявність системи і послідовності стандартних процедур (методології), що забезпечують системний, чіткий і ясний виклад результатів аудитування у висновках:

наявність процедур проведення аудиту, які гарантують його якість і конфіденційність:

відповідальність та професіоналізм аудиторів.

Схема проведення екологічного аудиту стандартизується за міжнародною серією стандартів ISO 19011.

В Україні даний вид аудиту лише починає розвиватися. Базою для його впровадження і подальшого розвитку стали ратифікація на державному рівні міжнародних стандартів екологічного менеджменту та аудиту серії 1S0 14000 у 1998р. та прийняття Закону України «Про екологічний аудит» віл 24 серпня 2004р.

Детальну характеристику структури еко-аудиту на рівні підприємства можна побачити на рис.1.

 

 

Проведення екологічного аудиту на міжнародному рівні регулюється такими нормативними документами.

1. Постановою з екологічного менеджменту та аудиту (ЕМАS) для промислових підприємств, прийнятою у 1993р. Європейською Комісією для країн-членів ЄС. У 2001р. прийнято нову версію ЕМАS Постанови, в якій вимоги до побудови систем екологічного менеджменту (СЕМ) гармонізовані з вимогами 150 14001.

2. Міжнародними стандартами з екологічному менеджменту серії 1S0 14001. зокрема настановами шодо здійснення екологічного аудиту (1S0 14010. 14011. 14012). прийнятими у 1997р.

3. Міжнародним стандартом 1S0 19011, під назвою «Керівництво з аудиту систем управління якістю і/або систем управління навколишнім середовищем», прийнятим у 2002р. Ного введенням було відмінено дію таких стандартів з екологічного аудиту як: 18014010:1996, 1S014011:1996, 1S0 14012:1996.

2. Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту

 

Наростаюча суспільна свідомість з питань охорони навколишнього середовища призвела до прийняття Постанови Ради Європейського Союзу №1836/93 від 29.06.1993р. про добровільну участь промислових підприємств в загальній системі екологічного менеджменту та аудиту навколишнього середовища ЕМАS. Крім цього, велика роль у сфері охорони навколишнього середовища належить серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту і аудиту ІSО 14000. які розроблені Міжнародною організацією стандартизації.

Як свідчить зарубіжний досвід, екологічний аудит є інструментом системи екологічного менеджменту підприємства, перевагами впровадження якої можна назвати:

розширення ринків збуту для екологічно чистих товарів:

посилення екологізації виробничо-господарської діяльності підприємства і підвищення екологічної відповідальності його працівників:

зменшення витрат на виробництво шляхом використання кращих технологій та підвищення еколого-економічної ефективності технологічного процесу:

зменшення витрат на утилізацію відходів шляхом зменшення їх обсягів:

зменшення витрат на сировинні та енергетичні ресурси шляхом ефективнішого їх використання:

зниження ймовірності ризику судової тяжби і виплати компенсації за заподіяну шкоду, а також екологічних платежів і штрафів:

покращання взаємостосунків з структурами влади і громадськістю:

покращання іміджу підприємства.

Слід зазначити, що офіційно стандарти ІSО 14000 є добровільними. Але їх впровадження є необхідним як для держави, так і для окремого підприємства. Насамперед впровадження цих стандартів означає приведення нормативно-правової бази України у відповідність з міжнародними нормами, що є важливим кроком до забезпечення дотримання міжнародних процедур охорони навколишнього середовища в процесі виробничо-господарської діяльності підприємств. З іншого боку, прийняття цих стандартів в Україні обумовлено необхідністю впровадження нових економічних і організаційно-управлінських механізмів управління якістю навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки нашої держави.

Сертифікація підприємств згідно із стандартами ІS0 14000 може розглядатися як проміжний крок до узгодження його діяльності з вимогами Постанови Ради ЄС 1836/93 ЕМАS. оскільки принципи ЕМАS є надійнішою основою для досягнення основної мети введення стандартів у сфері екологічного менеджменту зменшення рівня негативного впливу на навколишнє середовище [8]. Першим кроком до впровадження стандартів ІS0 14000 є поширення національних процедур екоаудиту.

Поняття «екологічного аудиту» і «екологічного менеджменту» є взаємопов'язаними. Екологічний аудит може широко використовуватися при сертифікації за 1S0 14000 я

Похожие работы

1 2 >