Екологічна криза сучасності

За визначенням антропогенні екологічні кризи - це такі неурівноважені стани екосистем, які спричинено діяльністю людини (прямо чи опосередковано). В сучасній

Екологічна криза сучасності

Информация

Экология

Другие материалы по предмету

Экология

Сдать работу со 100% гаранией

Живі ресурси планети вичерпуються зі швидкістю, що перевищує швидкість їх відновлення. Нині на Землі немає жодного біогеоценозу, якого б так чи інакше не зачепила діяльність людини.

Велике гідрологічне будівництво в будь-якому річковому басейні це практично екологічна катастрофа для нього.

Те саме можна сказати й про широкомасштабні іригаційні роботи (осушування боліт на Поліссі, зрошення на півдні України), які призводять до деградації болотних екосистем, загибелі малих річок, зміни шляхів міграції перелітних птахів, зміни режимів та обсягів підземних вод, засолення ґрунтів.

6. Сучасна екологічна ситуація в Україні

 

Вітчизняна традиція оцінювання екологічного стану, екологічної ситуації повязана з оцінюванням біосфери. Саме стан біосфери як глобальної системи, частиною якої є людина, в умовах техногенної цивілізації розглядається як кризовий. Тобто, такий, коли динамічна рівновага біосферних процесів знаходиться під загрозою.

В певному розумінні оцінки екологічного стану в Україні сьогодні подібні оцінкам Римського клубу в 60-ті роки ХХ ст. Тобто, вони дуже песимістичні. Але для такого спрямування оцінок є вагомі підстави.

По-перше, лише в останні роки в звязку з лібералізацією суспільного життя з"явилася можливість на повний голос обговорювати екологічний стан в Україні.

По-друге, наслідки Чорнобильської трагедії є серьйозною підставою для втрати екологічного оптимізму.

Безперечно, сучасний екологічний стан - наслідок існування України в межах СРСР. Так, за оцінками експертів, внаслідок панування в СРСР планової, командно-адміністративної системи, економіка розвивалась не беручи до уваги екологічні наслідки. В результаті економіка України є однією з екологічно найбрудніших з усіх країн бувшого СРСР. Вона перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями. Екологічну небезпеку створюють також значні обсяги відвалів пустої породи, золи, шлаків, шкідливі викиди у воду і атмосферу. На території України накопичено більш ніж 17 млрд. тон промислових відходів. Їх обсяг щорічно зростає на 1 млрд. т. Це наслідок дуже щільного розміщення промислових підприємств.

У системі міжнародної співпраці Україна зазвичай робить дві основні помилки. Перша з них полягає у відсутності механізму міждержавної співпраці та реагування на спільні проблеми. Друга в тому, що проблемам виключно управлінського характеру надається політичне забарвлення.

6.1 Наслідки шторму у Керченській затоці

 

11 листопада внаслідок складних погодних умов у Керченській протоці зазнали аварії 6 російських суден, із них 4 затонули нафтоналивний танкер (при цьому в море потрапило близько 1200 тонн мазуту) і 3 судна з вантажем сірки, а 2 баржі з мазутом сіли на мілину.

У районі затоплення суден у Керченській протоці зараз заборонений вилов риби і водокористування. Таку заборону винесла Кримська басейнова санітарно-епідеміологічна станція (СЕС).

За повідомленням рятувальників Краснодарського краю, вже загинуло 30 тисяч птахів і стільки ж забруднено мазутом.

З початку нафтову пляму стало відносити на північ, а потів в протилежний бік, на південь, і стало зрозуміло, що вона рухається в сторону України. Після цього літаком аерофотозйомки Ан-30 було виконана серія розвідувальних польотів над забрудненою територією, щоб зафіксувати і достовірно переконатися в тому, куди пляма рухається далі, в залежності від течії та вітру.

 

6.2 Можливість катастофи ,подібної до голодомору в Україні

 

Проблема глобальної зміни клімату може призвести до демографічної катастрофи, заявив координатор системи ООН в Україні Френсіс ОДоннелл, презентуючи 27 листопада у Києві Звіт людського розвитку «Боротьба зі зміною клімату: людська солідарність у розділеному світі».

У наступні 25 років Україна може зіштовхнутися з демографічною катастрофою, яка може бути порівняна з Голодомором . За цей час населення України може скоротитися на 25%. Якщо не вдасться подолати проблему зміни клімату, це може призвести цивілізацію до катастрофи.

Для подолання проблеми зміни клімату необхідне усвідомлення того, що це є нагальною проблемою, виявлення колективної відповідальності людей і політичної волі лідерів країн. Звіт закликає розвинуті країни знизити викиди парникових газів до 2050 року на 80% порівняно з рівнем 1990 року, а країни, що розвиваються, на 20%.

Україна згідно зі Звітом посідає 18-те місце після Франції, Бразилії та Іспанії серед 30 країн світу з найбільшою кількістю шкідливих викидів в атмосферу. Україна займає активну позицію щодо здійснення заходів із запобігання зміні клімату і веде роботу з практичної реалізації механізмів Кіотського протоколу.

Сьогодні Україна виконала усі вимоги для отримання права застосовувати механізми Кіотського протоколу, які визначені рішенням сьомої Конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Також в Україні створюється Національний електронний реєстр викидів парникових газів.

 

6.3 Вибух на хімічному підприємстві

 

На ВАТ "Северодонецький азот" стався вибух метанолу. За інформацією Головного управління МНС в Луганській області вибух стався в цеху по виробництву метанолу М100. Внаслідок вибуху один працівник заводу отримав тілесні ушкодження. Представники влади запевняють, що загрози здоровю людей та навколишньому середовищу немає. Проте, метанол є отруйною речовиною, яка діє на нервову та судинну систему та представляє реальну загрозу для здоровя людей. Потрапляння метанолу в атмосферу є небезпечним для мешканців міста.

Подібний інцидент є проявом безкарності посадових осіб, які повинні відповідати за безпеку на всіх рівнях. Надавати випадку, що стався в Северодонецьку статус другорядності неправильно .Чиновники, нарешті повинні усвідомити, що екологічна безпека це їх головне питання. Застарілі технології та халатність влади головні фактори, що призводять до численних катастроф та аварій.

Партія Зелених України готова на законодавчому рівні забезпечити умови для якісного та безпечного життя в Україні. Зелені закликають до системних реформ, які посилять відповідальність чиновництва та забезпечать нові стандарти безпеки в країні.

Створення “Карпатського моря” матиме катастрофічні наслідки

Через варварське водогосподарювання в Україні засолено, пересушено, підтоплено та втрачено понад 5% території, а лісів знищено на понад 10 мільйонах гектарів. Щорічно із земельного кадастру вилучають десятки тисяч гектарів орних земель. Акваторії рік і водосховищ настільки забруднені, що воду з них не можна вважати питною. Найбільш повноводні та чисті в минулому річки України поступово перетворюються на стічні канави та рівчаки. Із 71 тисячі річок нашої держави впродовж останніх десятиліть зникло 5,5 тисячі малих річок.

Неконтрольована вирубка лісів призвела до катастрофічних повеней у Карпатах. Щорічні збитки від повеней і підтоплень в Україні сягають 3,2 млрд. гривень. Експерти-екологи констатують: руйнівні процеси стають незворотними. Якщо не вживати негайних заходів, то впродовж найближчих 10 років нас очікує екологічна криза...

Гіркий досвід радянського господарювання переконливо довів, що повертати ріки назад і будувати рукотворні моря невдалі ідеї. Будівництво в Карпатах Стрийського водосховища, так званого “Карпатського моря”, розпочали в другій половині 1980-х. За задумами проектантів, фахівців Київського інституту “Укрводпроект”, штучне гірське водосховище у верхівї ріки Стрий могло б вирішити низку важливих проблем Прикарпатського регіону. Великий обєкт, який мав накопичити близько 200 млн. кубометрів води, планували використати для надійного водопостачання Львова й інших міст. Під час великих повеней водойма мала захистити міста й селища в долині, які постійно потерпають від паводків. А встановлення двох потужних турбін забезпечило б їх дешевою електроенергією. З часом планували облаштувати навколо водосховища міжнародну рекреаційну зону. Все це сприяло б економічному, культурному та туристичному розвитку цього регіону Карпат. Словом, “Карпатське море” мало стати аналогом штучного гірського озера Соліні в Польщі.

Уже було повністю побудовано два тунелі діаметром 6 м кожен, поверхневий водоскид, майже завершено будівництво донного водоскиду. Залишалося насипати земляну греблю заввишки 60 м і спорудити кілька допоміжних обєктів. У реалізацію проекту вклали десятки мільйонів доларів у перерахунку з радянських рублів. Не раз і не два в Польщу виїжджали для експертизи львівські фахівці. На Львівському телебаченні створили фільм про відпочинок на польському водосховищі. Телекамера, яка охоплювала водну гладь на тлі мальовничих карпатських гір, наче ненароком ковзнула за межі земельної греблі. Маленький каламутний потічок вибивався з-під високої греблі в широкому камяному річищі, колись повноводної ріки. Але диктор телебачення, “фахівець” з екології та сільського господарства авторитетно заспокоїв львівян, мовляв, із річкою Стрий такого не буде.

На перший погляд, усе виглядало гарно та привабливо. Проте будівництво й експлуатація водосховища мали й інший бік, на який треба було звернути увагу фахівців та ентузіастів проекту. Традиційно майже всі міста Львівщини для питно-господарських потреб, як, зрештою, і для промисловості, використовують артезіанську воду. Підземна вода, що надходить із глибин, найбільш екологічно чиста й не потребує значної водопідготовки. Щоб транспортувати і використовувати технічну воду водосховища, необхідно збудувати магістральні водогони (близько 150 км), насосні станції, електропідстанції, накопичувальні резервуари, впроваджувати нові технології очистки та водопідготовки для потреб мешканців.

На прикладі польського водосховища й інших гірських штучних озер можливо спрогнозувати, що річка Стрий,

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 >