Екологізація вирощування товарної риби при дворічному обороті в умовах Уланівського рибцеху

  АлимовС. І. Рибне господарство України: стан і перспективи. К.: Вища освіта, 2003. 336с. Атлас промислових риб України, група авторів,

Екологізація вирощування товарної риби при дворічному обороті в умовах Уланівського рибцеху

Дипломная работа

Сельское хозяйство

Другие дипломы по предмету

Сельское хозяйство

Сдать работу со 100% гаранией
о-вирощувальних рибних господарств (НВРГ) - Канівське, Каховське, Кременчуцьке, Цюрупинське і «Ладинка», Дніпродзержинсь-кий розплідник рослиноїдних риб та риборозплідник «Південний» на Сергіївському лимані.

Для виробничих об'єднань рибного господарства, рибокомбінатів і рибницьких підприємств визначальними є такі види діяльності: розведення і вилов товарної риби та її реалізація; вирощування молоді риб, що використовується як рибопосадковий матеріал для власних потреб та зарибнення ставів, озер, водосховищ, лиманів, заток; виробництво харчової рибної продукції. Крім того, деякі підприємства займаються вирощуванням і переробкою сільськогосподарської продукції (землеробство, тваринництво, птахівництво) та її збутом.[4]

Розміщені вони в усіх без винятку областях країни. До цієї групи входять 52 об'єднання, рибокомбінати і підприємства з поділом на ряд самостійних підприємств об'єднань. Виробничий потенціал цих підприємств визначається наявністю ставів, лиманів, технічних водойм, озер, водосховищ, басейнів і садків для вирощування та вилову риби, сумарна площа яких становить відповідно 115 тис. га та 177 тис. м3.

Природно-кліматичні умови України дають змогу вирощувати товарну рибу при дволітньому циклі наважкою 400-500г., що має попит у споживачів. Разом з тим зростає попит і на більшу рибу, вагою 1-1,5 кг. Товарною якістю риби цікавляться і зарубіжні покупці.

Щоб одержати рибу наважкою 400-500г., її вирощують два роки, а 1-1,5 кг - три роки і більше. Це за умови, що її підгодовуватимуть збалансованими комбікормами та підтримуватимуть необхідні показники гідрохімії й гідробіології. Така технологія вирощування товарної риби була у всіх господарствах. [1]

У зв'язку з погіршенням екологічної ситуації водойм, забрудненням води шкідливими речовинами, що потрапляють разом з промисловими та сільськогосподарськими зливами, відсутністю коштів на придбання комбікормів, мінеральних і органічних добрив для внесення їх у стави, впровадженням полікультури стало неможливим вирощувати при дволітньому циклі товарну рибу, яка б мала попит у населення, оскільки дволітки коропа при цих умовах досягають наважки 200-250г., а рослиноїдних риб ще менше - 150-200г.

Порівняно з попередніми роками та нормативними показниками якість рибопосадкового матеріалу гірше майже вдвоє. Внаслідок порушення технології вирощування (не підготовлені стави через відсутність коштів тощо) середня наважка цьоголітків у 2004р. становила 14 г. при нормативі - 20-25г.Дуже низький вихід цьоголітків від посаджених на вирощування личинок - 25,5-37,3% при нормативах для України 50-60%. У зв'язку з недорозвиненістю вгодованість вирощених риб залишається низькою, що негативно позначається на їх перезимівлі. [5]

На кількість та якість рибопосадкового матеріалу негативно впливає відсутність у ряді рибних господарств маточного поголів'я, невчасне проведення нерестової кампанії, недотримання технології інкубації ікри риб в інкубаційних цехах, що в підсумку призводить до пізньої посадки личинок риб на вирощування, масової їх загибелі. Нова технологія інкубації ікри рослиноїдних риб (басейновий метод) застосовується не скрізь. Зокрема, можливості його в Полтавському, Закарпатському та Вінницькому підприємствах використано в 2004р. лише на 1,2-35%. Значну частину личинок риб завозять з інших господарств в непристосованій тарі, що призводить до їх загибелі під час транспортування.

Унаслідок низької якості рибопосадкового матеріалу (мала наважка), порушення технології вирощування товарної риби, відсутності повноцінних кормів для годівлі риби та інших чинників у більшості рибгоспів практикують велику густоту посадки рибопосадкового матеріалу, що нічим не обґрунтовується. Згідно з рибоводними нормативами на 1 ц товарної риби в нагульні стави слід пересаджувати 330-400 екз. річняків. Фактично цей показник перевищує норматив у кілька разів. У 2004 році на виловлений 1 ц товарної риби витрачено 1219 штук рибопосадкового матеріалу, а вихід дворічок становив 47,5%.

Ефективність використання рибопосадкового матеріалу для вирощування товарної риби в господарствах різна. Так, у 2005 році вихід товарних коропів від посаджених навесні в Сумському ВАТ був на рівні 91,3%, а рослиноїдних риб - 93,7%. У сусідньому Чернігівському об'єднанні вихід коропів становив лише 40%, рослиноїдних риб - 37%. В окремих підприємствах показники ще гірші: в Херсонському - відповідно, 14 і 29%, Вінницькому - 25 і 54%, Львівському ВАТ - 25,2 і 32% за нормативного показника - 75-80%. Відсутність належної уваги й контролю за використанням ресурсів та їх збереженням призводить до великих втрат рибопродукції і збитків.

За інвентаризації ставкового фонду було встановлено, що в Україні більш як у 200 адміністративних районах площі ставів перевищують 300 гектарів. Треба було знайти можливості раціонально використати ці водні площі для вирощування риби. І такий шлях було знайдено - це міжгосподарська кооперація.

За кожною рибоводно-меліоративною станцією були закріплені зони для рибогосподарського обслуговування і при допомозі РМС були створені базові господарства, що мали порівняно кращі стави, кадри, матеріально-технічну базу і були в змозі освоювати в рибництві деякі елементи інтенсифікації. Таких господарств з так званим інтенсивним веденням рибництва було понад 250.

Є підстави вважати, що тільки завдяки концентрації, спеціалізації та міжгосподарській кооперації рибництва стало можливим виробляти щорічно в сільськогосподарських водоймах 15,4- 18 тис. т товарної риби, або в 3,8 раза більше, ніж було в 1974 році до початку цієї роботи. Пошук шляхів подальшого розвитку рибництва тривав. Для деякої централізації окремих функцій міжгосподарських підприємств (племінна справа, впровадження нових видів риб, науково-технічного прогресу тощо) на обласному рівні почали створювати виробничі об'єднання в Черкаській та Вінницькій областях, асоціацію рибних господарств - у Дніпропетровській, виробничо-наукову систему «Риба» - в Тернопільській області.

Проте внаслідок реорганізації рибоводно-меліоративні станції ввійшли до ВО «Укррибгосп» Держагропрому України, в обласних управліннях сільського господарства було ліквідовано відділи (групи) ставкового рибництва, всі управлінські функції щодо рибництва перейшли до обласних рибокомбінатів, що мали чимало й своїх проблем. Рибоводно-меліоративні станції зменшили вплив на сільськогосподарські підприємства, що займалися рибництвом. Міжгосподарські підприємства розпалися, а рибницькі ферми було занедбано. Таким чином сільське господарство, взагалі жителі України втратили 12-15 тис. т риби, яку раніше без дотацій держави щороку виробляли рибоводно-меліоративні станції, міжгосподарські підприємства, об'єднання, асоціації і спеціалізовані рибницькі ферми колгоспів і державних господарств республіки.

 

1.1 Технологічні схеми вирощування товарної риби

 

У рибоводній практиці напрацьовано багато технологічних схем вирощування риби на різних стадіях: одержання личинок, їх підрощування, вирощування цьогорічок, зимівлі річняків, вирощування двохрічок та їх зимівлі, вирощування трьохрічок. Виходячи з конкретних природно екологічних умов, можуть бути прийняті та чи інша схема (варіанти) з економічною оцінкою кожного варіанта на всіх стадіях виробництва. Всі вони згруповані і викладені в таблиці 3.

 

Табл. 3. Технологічні схеми вирощування товарної риби. Стадії А-Д, варіанти 1-6

ВаріантА

Одержання личинок коропаБ

Підрощування личинокВ

Вирощування цьогорічок (перший рік)Г

Зимівля цьогорічокД

Вирощування двохрічок1В нерестовиках в звичайні для в звичайні для зони терміниВ нерестовиках в звичайні для в звичайні для зони терміниВ виростних ставахВ зимувальних ставах в звичайному для зони температурному режиміВ нагульних ставах з годівлею комбікормом при щільній посадці2В нерестовиках в ранні терміни (підігрів води, плівкові та інші покриття)В лотках і басейнах при звичайній для зони температуріВ лотках і басейнах при звичайній для зони температуріВ зимувальних басейнахВ водоймах без годівлі при розрідженій посадці3В інкубаторі в звичайні для зони терміниВ личинкових ставах з застосуванням плівкового покриттяВ нагульних ставах з годівлею комбікормамиВ нагульних ставах (осіннє зариблення, безперервне вирощування)В лотках і басейнах при звичайній для зони температурі4В інкубаційному цеху в ранні терміниВ лотках і басейнах з регульованою температурою в будь-які терміниВ лотках, басейнах і садках з підігрівом води до оптимальної температуриВ нагульних водоймах (озерах, ВКП)В лотках, басейнах і садках при частковому підігріванні води5В інкубаційному цеху в будь-які терміниВ малькових ставахВ сітчастих садках при звичайній для зони температурі і годівліВ умовах підігрівання води і годівліВ лотках, басейнах і садках в регульованих умовах6Придбання личинокЗариблення без підрощуванняВ нагульних водоймах без застосування кормівЛітньо-осіння реалізація з застосуванням селективного ловуВ комбінації з водоплавною птицею в складі аквасівозмін

1.2 Заходи інтенсифікації при вирощуванні риби в ставах

 

Інтенсифікація передбачає оптимальну концентрацію ресурсів на одиниці ставової площі для одержання максимальної кількості риби високої якості при достатній рентабельності виробництва. При цьому досягають найбільш ефективного використання ставових площ.

Методи інтенсифікації базуються на механізмах, які визначають взаємовідносини риби і навколишнього середовища, її абіотичних, біотичних та антропічних факторів. При цьому вирішального значення набувають адаптаційні можливості культивованих риб протягом усього онтогенезу при вираженій астатичності ряду екологічних параметрів.

У зв'язку з цим інтенсифікаційні спрямовуються на оптимізацію навколишнього середовища. П

Похожие работы

< 1 2 3 4 5 6 > >>