Джерела з вивчення історії Стародавнього Єгипту

Памятники матеріальної культури Єгипту пізнього часу (Лівійсько-Саїський період, XVI ст. до н.е.) багаточисленні. Значну кількість матеріалів дали розкопки міста Туніса

Джерела з вивчення історії Стародавнього Єгипту

Информация

История

Другие материалы по предмету

История

Сдать работу со 100% гаранией
брала достатньо велику колекцію єгипетських памяток, однак за Амьєнським миром (1802р.) вона була передана Англії, в тому числі й Розеттський камінь. Всі ж результати розкопок, а саме записи, замальовки, та ін. залишилися французам. У 1808р. вийшли перші два томи роботи під назвою «Опис Єгипту» або «Зібрання спостережень, які були зроблені в Єгипті під час експедиції французької армії». Всього до 1813р. було випущено дванадцять томів таблиць таблиць і двадцять чотири томи тексту. Ця праця поклала початок єгиптології як окремої історичної дисципліни.

Подальше дослідження Єгипту повязане з імям французького вченого Франсуа Шампольона (17901832 рр.). Користуючись трьохмовним надписом і порівнюючи грецький і новоєгипетський текст з ієрогліфами староєгипетської мови, він визначив пятнадцять знаків. Відкриття Шампольона зовсім не означало, що він навчився вільно читати всі стародавньоєгипетські тексти. Він тільки вказав ключ до їх розуміння.

У 1828р. Шампольон з італійським ученим Розелінні відправився до Єгипту. Результати цієї експедиції він виклав у своїх «Листах із Єгипта і Нубії». Він оглянув і описав багато єгипетських памятників, однак ця експедиція не мала великого наукового значення.

Дещо більше для вивчення Єгипту зробив німецький вчений Лепсіус (18101884 рр.). Деякі дослідники відзначали, що він вивчав єгипетські старовинності методично, притримуючись суворих наукових прийомів, на що не завжди був спроможний Шампольон. Поблизу Мемфісу він відкриває та вивчає 67 царських пірамід та приблизно 130 гробниць сановників і вельмож Стародавнього Єгипту.

Головна заслуга цих двох вчених і особливо Лепсіуса була в тому, що вони вивчали не стільки єгипетське мистецтво, скільки єгипетську історію. Лепсіус першим поклав початок наукової єгипетської періодизації і хронології встановив поділ Єгипту на три періоди Стародавнє, Середнє і Нове царство, дав перелік у хронологічному порядку близько тисячі імен і титулів царів, цариць і царських дітей. Після Лепсіуса залишилася велика літературна спадщина: «Листи із Єгипту», «Памятники із Єгипту і Єфіопії».

Наприкінці XIX ст. масштабні археологічні розкопки в Єгипті здійснили француз дМорган, швейцарець Мавіль. За словами дослідника Г.Ніколаєва, вони розкопали найдавніші царські гробниці в Абідосі.

У 90-х рр. на території сучасної Амарни розпочалися розкопки Ахешатона резиденції фараона-реформатора Ехнатона. Тут були виявлені справжні художні шедеври скульптурні портрети Ехнатона та його першої дружини Нефертіті. Цю безцінну знахідку потайки було вивезено до Німеччини.

Таким чином, єгипетські архітектори, скульптори, муляри залишили після себе багату художню спадщину. Вони започаткували монументальну камяну архітектуру, скульптурний портрет і станковий живопис великої художньої цінності. Однак, з глибоким жалем доводиться констатувати, що багато єгипетських старожитностей, виявлених археологами, гинуть буквально на очах від підґрунтових вод. Руйнується Великий сфінкс, кришаться піраміди, небезпечно «хворіють» царські мумії (так, у 1977р. мумію Рамзеса ІІ навіть возили на «лікування» до Франції). Великих, часом непоправних, збитків науці завдає також підпільна торгівля єгипетськими старожитностями. Німецький журналіст П.Елебрахт дійшов висновку, що ніде в світі «зажерливе бажання людей заволодіти захованними скарбами не виявляеться так підступно», як у Єгипті, і що «ніде найбільш блюзнірський вид пограбування розриття могил не став такою традицією, як у цій країні…».

Отже, народи Стародавнього Єгипту створили оригінальну, цікаву й багату культуру, цінності якої ввійшли до скарбниці світової культури.

Похожие работы

<< < 1 2 3 4