Джерела з вивчення історії Стародавнього Єгипту

Памятники матеріальної культури Єгипту пізнього часу (Лівійсько-Саїський період, XVI ст. до н.е.) багаточисленні. Значну кількість матеріалів дали розкопки міста Туніса

Джерела з вивчення історії Стародавнього Єгипту

Информация

История

Другие материалы по предмету

История

Сдать работу со 100% гаранией
ному єгипетському стилі і покрита клинописними ієрогліфічними надписами.

Невелика кількість писемних документів з іноземних країн зявляється поряд з памятками матеріальної культури, з них можна отримати дані для реконструкції єгипетської історії. Інформацію цього роду дає Ель-Амарнський дипломатичний архів середини ІІ тис. до н.е., який містить листи правителів багаточисленних передньоазіатських держав. В архіві знайдені перші документи із Ассирії, які свідчать про контакти ассирійців з Єгиптом. У літописах ассирійських царів IXVII ст. до н.е. зустрічається інформація про війни з Єгиптом, розкриваються причини ассирійсько-єгипетських конфліктів, а також захоплення Єгипту Ассирією в 671р. до н.е..

Деякі свідчення про Єгипет в період Стародавнього царства можна знайти у старозавітних творах Біблії. Наприклад, про підтримку Єгиптом Ізраїльського царства в його конфлікті з Іудею, про похід єгипетського фараона Шешонка І до Палестини, про взаємовідносини Єгипту з державами Фінікії, Сирії, Палестини в VIIIVII ст. до н.е.

Одним із основних джерел з вивчення історії Стародавнього Єгипту являються надписи, як картинні (ієрогліфічні), так і скорописні (ієратичні й демотичні). Цінним джерелом з історії Стародавнього царства, яке походить з Куша, являється великий ієрогліфічний надпис царя Данхі, висічений на скелі в храмі Амона в Напаті столиці Куша. Надпис повідомляє про внутрішнє становище Єгипту та похід на нього кушитів.

Коротку інформацію про володарювання персів в Єгипті дає нам надпис царя Дарія І (VI ст. до н.е.). Окремо вчений Г.Чайлд відзначає Суецькі надписи, які повідомляють про проведення персами канала від річки Ніл до Червоного моря, будівництво якого було розпочато єгиптянами при Нехо ІІ; Накші. Рустемський та Бехістунський надпис характеризували становище Єгипту за часів перського панування.

Безсумнівний інтерес для вивчення історії Стародавнього Єгипту представляють праці античних авторів, стародавньогрецьких та римських письменників. Зокрема відомості, які наводяться в творах грецьких колоністів, торговців, найманців, які з VII ст. до н.е. почали проникати до Єгипту. Дані деяких античних авторів інколи базуються на особистих спостереженнях. Найбільш повний опис Єгипту залишив грецький історик Геродот (V ст. до н.е.), який присвятив другу книгу своєї «Історії» Стародавньому Єгипту. Побувавши в середині V ст. до н.е. в Єгипті, Геродот описав природу, звичаї, культуру та релігію стародавньої країни, дав її короткий історичний нарис, детально зупинився на останньому періоді єгипетської історії (VIIVI ст. до н.е.). Геродот описує природні умови Єгипту так: «…Насамперед, як тільки ще підїжджати до Єгипту з моря, перебуваючи на відстані одного дня шляху від суші, і спустиш плот, то витягнеш бруд, а глибина моря тут одинадцять орій. Грунт у Єгипті чорноземний і пухкий, бо складається з мулу та наносів, які викидає річка з Ефіопії». Незважаючи на те, що розповідь Геродота переповнена легендами, новелами, анекдотами, міфами, більшість відомостей щодо релігії, природних ресурсів Єгипту, підтверджується тогочасними єгипетськими надписами.

Діодор (І ст. до н.е.) мав можливість використати значний масив історичної літератури, яка не дійшла до наших днів. Деякі дані, які він наводить, також підтверджуються єгипетськими надписами. Так, цінність має робота Діодора, присвячена опису природних умов Єгипту, праці рабів та злочинців у золотих копальнях Нубії: «там видобувають золото з великими муками і втратами. Віддані туди у величезній кількості, всі закуті в кайдани, вони безперестанно працюють, позбавлені будь-якої можливості втекти…».

Інформацію про Стародавій Єгипет містить історико-географічна праця Страбона (І ст. до н.е.), який детально описує природу Єгипту, систему штучного зрошування, рослинність, тваринний світ, виноробство. Одночасно з цим він вказує на той вплив, який єгипетська культура мала на Грецію.

Страбон так зазначив про Ніл та його розливи: «Ніл тече від кордонів Ефіопії по прямій лінії на північ до так званої місцевості Дельти. Потім він, розділяючись біля верхівя…, перетворює цю місцевість немовби у вершину трикутника… Більше сорока днів тримається літом вода на висоті, поки починає потроху спадати…».

Таким чином, період Стародавнього царства вивчений досить детально. Для висвітлення історії Єгипту цього періоду досліджено велику кількість писемних та археологічних джерел.

Не менший інтерес для дослідників Стародавнього Єгипту становить період Раннього царства. Однак, цей період археологи дослідили не повністю, знайдено дуже мало джерел. Найдавніші надписи, які відносяться до часів Раннього царства, знайдені в Ієраконполі (Верхній Єгипет). Вони допомогають відновити імена перших єгипетських фараонів та пояснити суть зображених сцен. Так, вдалося встановити імя фараона Скорпіона та знаки, які зображують штандарти окремих номів, а також сцену святкової церемонії початку сільськогосподарських робіт, проведення фараоном першої борозди або лінії зрошувального каналу. Неабиякий інтерес становлять зображення і надписи, які збереглися на шиферній таблиці фараона Нармера.

Отже, джерельна база періоду Раннього царства є незначною, однак знахідки стародавніх надписів допомогають нам відновити імена фараонів та характеризують різні церемонії того часу, що дозволяє поглибити наше уявлення щодо історії Стародавнього Єгипту.

Великий інтерес серед дослідників Єгипту викликає період Середнього царства (20501750 рр. до н.е.). Цей період вивчений докладніше, ніж попередній. Було знайдено різноманітніші надписи, предмети побуту, мистецтва, архітектурні споруди.

Цінні памятки знайдені при розкопках стародавньоєгипетських міст доби Середнього царства. Так, англійський археолог Ф. Петрі розкопав поблизу Фаюмського оазису руїни міста часів Середнього царства (XXIXVIII ст. до н.е.), де були знайдені цінні стародавньоєгипетські папіруси з документальними текстами. У Середньому Єгипті, біля містечка Ель-Амарна, англійські вчені (Ф. Петрі, Л. Вулі, Дж. Кендлбері та ін.) розкопали місто, збудоване фараоном XVIII династії Ехнатоном, із залишками царського замка, храмів та багаточисленних будівель, предметів побуту, мистецтва, а також цінних історичних надписів.

Писемні джерела Середнього царства, безперечно, численніші та різноманітніші, порівняно з памятками Раннього царства.

У районі заупокійного храму фараона XI династії в Дейр-ель-Бахри в одній із гробниць відомих людей часу Середнього царства були знайдені папіруси Хеканахта, які дають цінні відомості про помістне господарство єгипетського жерця. Згідно з надписами, знайденими в гробницях правителей Сіутського ному в Верхньому Єгипті, номархи цієї області в період послаблення центральної влади фараонів мали велику самостійність, здійснюючи повний контроль над господарським життям свого ному.

Для характеристики землевласницької аристократії часів Середнього царства важливі також надписи номархів Антилопого ному (сучасний Бені-Хасан), які повідомляють про те, що ці номархи володіли великими багатствами, значною владою в своїй області та передавали її у спадок дітям, онукам й нащадкам. На стільки ж показовими є тексти, знайдені в пустельній ущелині Вади-Хамамат, які наводять інформацію про експедицію в далеку південну країну Пунт («Країну бога»). Без сумніву, цікаві і надписи, знайдені на скелях Синайського півострова, в яких розповідається про експедиції. Про зміцнення економічних звязків Єгипту з областями Сирії говорять документи, які були знайдені в руїнах стародавнього міста Бібла, на Східному Середземноморї. У них розповідається, що в Біблі була єгипетська колонія, якою управляли сирійські князі, що носили місцеві імена, однак мали єгипетські титули та писали по-єгипетськи.

Для характеристики економічних відносин та державного управління Єгипту Середнього царства Г.Чайлд зазначив, що великий інтерес дають тексти, знайдені в руїнах міста Кахуна, збудованного в Фаюмському оазисі: це офіційні та ділові документи статистичного характеру, які вказують на проведення в ті часи перепису населення. Для вивчення повноважень державної адміністрації велике значення має рахувальна книга царського палацу часів XIII династії, яка дає уявлення про бюрократичний апарат та фінансово-статистичні справи того часу.

В якості писемних джерел важливі літературні твори, зокрема, «Розповідь Сінухета», яка містить інформацію про економічні та культурні звязки Єгипту з Палестиною та Сирією. Тут міститься розповідь про смерть фараона Аменехмета І: 12.» Послали «друзі двору» на захід, щоб сповісти царевого цина про те, що трапилось у палаці. Знайшли його посланці в дорозі, наздогнали його нічної пори. Сокіл (тобто син Аменехмета) полетів із своїм пажем, не сповістивши своє військо. Ось стояв і я, чув його голос, коли він говорив, бо я був поблизу. Рушив я на південь…». Ще одним дуже цікавим джерелом для вивчення історії цого періоду є «Повчання», які дають уявлення про стародавні правила життєвої мудрості, та особливі «Пророцтва», в яких описуються народні заворушення, що відбувалися в Єгипті наприкінці доби Середнього царства.

Важливі історичні та релігійні надписи та зображення принесли розкопки грандіозного храмового комплексу в столиці часів Середнього царства Фівах. Тут, на західному березі Нілу, був добре досліджений храм в Мединет-Абу. У розташованих неподалік скелях розкопали кілька гробниць фараонів. У гробницях стародавньоєгипетських вельмож в різних частинах Єгипту було знайдено велику кількість зображень та надписів історичного, побутового та релігійного характеру.

Отже, період Середнього царства представлений різноманітними джерелами. У цей період були знайдені папіруси Хеканахта, які дають змогу дослідити особливості тогочасного господарства.

Наступним періодом в історії Стародавнього Єгипту є доба Нового царства. Для ц

Похожие работы

< 1 2 3 4 > >>