"Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик

Курсовой проект - Журналистика

Другие курсовые по предмету Журналистика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

 

 

 

Роботу виконано на кафедрі

масової та міжнародної комунікації

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

Дзеркало тижня як суспільно-політичний щотижневик

 

 

 

Виконала

студентка групи ЗЖ-06

Романюк Оксана Ігорівна

Перевірила

К.ф.н.,доц.

Гусак Н.А.

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ 2007

Зміст роботи

 

Вступ

Частина І. Історія розвитку суспільно-політичного щотижневика:

а) Щотижневик, його історичний розвиток та поява у ньому політичної спрямованості.

б) Історія взаємовідносин влади і політичних видань у суспільстві.

в) Роль суспільно-політичних видань у демократичному суспільстві та становленні громадянської думки.

3. Частина ІІ. Загальні відомості про суспільно-політичний щотижневик

Дзеркало тижня. Демократичність і свобода слова на сторінках цього видання, відповідність видання до вимог суспільно-політичного щотижневика.

Висновки.

 

Вступ

 

Із здобуттям Україною незалежності відбулись докорінні зміни в усіх сферах суспільного життя, зокрема і в засобах масової інформації. Причому, тут елементи демократії проявились чи не найбільш виразно і суперечливо. І пояснюється це, головним чином, наступним:

потреба демократизму в ЗМІ важлива не лише сама по собі, як в одній із складових суспільного життя, а ще й тому, що демократизм в ЗМІ прямо впливає на розвиток демократії в усіх інших сферах життя;

журналістська праця за своєю сутністю є працею творчою, вільною, просякнутою свободою думки - ще є важливою ознакою демократії;

прояви демократії в журналістиці по-різному були сприйняті різними колами суспільства, не всім вони були до вподоби, а, отже, зустріли й спротив. Структура засобів масової інформації змінилась і кількісно, і за способами інформування.

Збільшилась кількість видань. У республіканському масштабі, крім газет, що продовжили існування (іноді під іншими назвами), зявились нові: "Голос України", "Урядовий курєр", "Дзеркало тижня", "Факти", "Сегодня" та ін. Збільшилась кількість видань, особливо спеціалізованих, в яких зацікавлені певні групи населення. Певний сенс у структурі видань має статус видання у звязку з територією, на якій воно поширюється. За радянських часів територіальна привязка була непорушною, а в сучасних умовах будь-яка газета, зареєстрована державним комітетом України з питань інформаційної політики, може вважатись обласною чи республіканською. Структурні перетворення означають реальне входження демократії в ЗМІ: адже завдяки їм краще задовольняється попит реципієнтів інформації на новини, йде поглиблення знань про світ, посилюється аналіз суспільних явищ. Однак і ідеалізувати ці процеси не можна. В сучасній структурі ЗМІ помітні і деякі мінуси в проявах демократії:

знизилась періодичність виходу багатьох газет: щоденні в минулому виходять тричі, а то й раз на тиждень - а, значить, споживач інформації не отримує оперативних новин. Ччерез брак коштів у населення далеко не всі мають можливість дивитись телевізор, слухати радіо, а значить, при всьому розмаїтті ЗМІ можливості отримати широку інформацію обмежені. Також не всі засоби інформації однаково доступні для всіх (опозиційні видання, в силу різного роду перепон - менш доступні, Інтернет - мало доступний для більшості громадян) і тому вилив на маси реципієнтів справляють переважно офіційні, багатотиражовані видання, яким бракує демократизму.

Зміни початку 1990-х років, які проходили під лозунгами демократії та ринкових реформ, викликали зміни у друкованій та електронній пресі пострадянських республік, зокрема в Україні. Видавнича діяльність припинила бути партійно-державною монополіює і почала здійснюватись в умовах ринкового середовища. Тепер на сторінках газет зявляються заборонені теми, користуючись можливістю висловлювати будь-які думки, деякі видання переходять на критикуючий зміст. Звичайно, найбільші зміни відбулися у сфері суспільно-політичної преси, яка звільнилась від контролю влади і увійшла в новий етап демократичного розвитку. Висвітлення політики перестало носити одно векторний характер, подається в руслі обговорення, співставлення думок. Своєрідною стає тематика ЗМІ в ході політичної кампанії. Продовжуючи представляти розмаїття тем, вони зосереджують увагу на проблемі, якій присвячується кампанія. В це русло потрапляють і такі факти, події, які й не мають безпосереднього відношення до кампанії, але вони "привязуються" до високої політики. Наочно підтвердила це положення президентська кампанія 2004 р. На сторінках газет публікувались не лише матеріали, що висвітлювали програми, дії кандидатів у президенти, а й інші події, зокрема - хід слідства по фактах переслідувань журналістів, заяви та діяльність опозиції, реагування правоохоронних органів на різного роду злочини і т.ін.; причому все це - під кутом зору президентської кампанії.

В Україні в останні роки дуже часто використовується поняття демократія, яке далеко не всім зрозуміле до кінця. За неї ми боремося, на її честь співаємо пісні. Кожне поважаюче себе видання претендує на посаду найдемократичнішого та найобєктивнішого. Але всі ці високі поняття повинні підтверджуватись практичними діями, зокрема повагою д

s