Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них

  Білецький Е.М., Байдик Г.В., Євтушенко Д.М., Захаренко А.В., Літвінов Б.М., Ющук Д.Д. Сільськогосподарська ентомологія/ Під ред.. Б.М. Літвинова LX: Хор.

Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них

Курсовой проект

Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету

Сельское хозяйство

Сдать работу со 100% гаранией
ріоди. Комахи у стані діапаузи дуже стійкі проти багатьох несприятливих умов низьких та високих температур, вологості, дії токсичних речовин, радіоактивного опромінення. Більшість з них у стані діапаузи витримує температури мінус 20-30°С. Тим часом для капустянки критична межа нижче 2-3°С.

Капустянка любить більш вологі місця і низьку температуру, при вологій температурі 25-27°С, і низькій вологості вона починає мігрувати шукає більш вологі ґрунти, для умов існування.

Характерною особливістю шкідника є те, що він не відзначається високим рівнем зимостійкості. Зимує у досить вузьких діапазонах температур та вологості, залягає досить глибоко: на глибині 60-80см, іноді дорослі особини на глибині 1,2-1,4м. Температура у місцях зимівлі не повинна бути взимку нижчою за +2-3°С, якщо буде нижча температура, то доросла особина загине. В камері де зимує капустянка, вологість ґрунту має становити 75-95% , якщо більше вона може загинути, або не зможе розмножатися. Встановлено, що загибель личинок 3-го віку внаслідок несприятливих умов зимівлі становить 50-85%, тоді як 4-го і старших видів гине 12-17%. Запас жиру в комахах що йдуть на зимівлю на оброблених землях 25-45%, у тих, що зимують у березі річок 34-56%.

Характер пошкоджень виду

Капустянка типовий поліфог. Пошкоджують злаки пшеницю, жито, рис, ячмінь, поїдають віяльні зерна підгризаючі та перегризаючи підземні частини рослин (коріння та коренеплоди), а також сходи та молоді рослини. Шкодять практично всім технічним, кормовим, овочевим культурам, саджанцям та молодим рослинам плодових, ягідних та декоративних культур як у ґрунті, так і в парниках. Живляться також багатьма видами ґрунтових безхребетних.

Ритміка трофічної активності, а відтак шкодочинність капустянки на сільськогосподарських угіддях ділиться на три умовних періоди: ранньовесняний, весняно-літній та осінній.

Ранньовесняний період, раціон шкідника складається переважно з рослинної їжі, що становить 60-75%, загального обсягу живильної маси, тваринної їжі, 30-40%, та механічних домішок 6-8%, що сприяють процесу травлення.

Весняно-літній період обсяг всієї їжі 75-85%, тваринної лише 12-16% і механічних домішок 1,5-3,5%. Саме в цей період найбільша шкодочинність капустянки. Особливо це спостерігалося в 1998-1999 рр. коли картоплі в приватному секторі було пошкоджено близько 35%, капусти -45%, цибулі-20%, буряків - 30%. За високої чисельності шкідників без заходів захисту, урожай овочів та картоплі на окремих площах був майже цілком знищений. Тривалість весняно-літнього періоду 160-170 днів.

Осінній період, тривалість 60-70 днів. Рослинна їжа, що становить 80-90%, тваринної лише 4-6% і механічних домішок 2-4%. У цей період шкідники готуються до тривалої зимівлі і живляться здебільшого плодами, бульбами та стеблами рослин.

Заходи захисту

Механічні пастки, металева пастка складається з місткості заввишки до 30см, діаметром 20см. У верхній частині банки роблять чотири отвори вікна, в які вставляють спрямовуючі смужки з різного матеріалу завдовжки 20-30см і шириною 4-5см. Банку закопують так, щоб її верх був на рівні поверхні землі, це застосовують на невеликих площах.

Природні ситомофоги, паразити, хижаки, нематоди, хвороботворні мікроорганізми та птахи основні вороги капустянки (Дрозд,2000).

У перилках для знищення капустянки застосовують прилади, на 1кг ячменю беруть30г соняшникової олії і 50г інсектициду. Принаду в кількості 30-50г на рощу рівномірно загортають у ґрунт на глибину 2-3см. На присадибних ділянках капустянку виловлюють за допомогою ловильних ям. Ловильні ями завглибшки 60-80см, закладають восени гноєм( бажано кінським) куди на зимівлю збираються комахи. В холодну пору гній викладають з ям і розподіляють по ґрунту тонким шаром. За низьких температур капустянка гине.

 

2.3 Картопляна совка Hylralcia micacea

 

Родина совки - Noctuidae

Ряд лускокрилих Lepydoptera.

Найбільш чисельна в Поліссі і Лісостепу. В СНД зустрічається в Нечорноморській зоні.

Метелик 28-40мм. Передні крила від сірувато-жовтого до сірувато-коричневого забарвлення з червоним відтінком, поздовжні лінії коричневі, круглі і нитковидні плями того ж кольору, що і фон крила, задні крила сірувато або розувате-жовті з темною смугою в вершині третини крила. Яйце 0,7-0,8 мм, змінного забарвлення від жовтувато-білого до червоно-жовтого. Гусениця 40-50мм, від світло-жовтого до м'ясисто-червоного забарвлення, вздовж спини червонувата смуга, грудний і анальний щитки бурі, щетинки розміщені на бурих щитках дихальце чорні. Лялечка 17-25мм, жовто-бура.

Зимують яйця за піхвами листків багаторічних злакових трав пирію повзучого, тимофіївки, вони розміщені групами, частіше по 20-60 яєць в 2 або 1 ряд. Гусениці відроджуються в травні, живляться спочатку листками, потім стеблами злаків, в 2-3 віці переходять в товстостебельні рослини. Вони мають 5, рідко 6 віків. Заляльковуються на початку липня, в ґрунті біля пошкодженої рослини на глибині 5-15см. Розвиток лялечки 13-30 днів. Метелики літають з кінця липня до середини жовтня, відкладають яйця групами, іноді до 200шт. Плодовитість 260-480 яєць 1 покоління за рік. Гусениці крім картоплі пошкоджують рівень хміль, томати, людні і інші культурні і засмічуючи, дикі рослини; (малину, полуницю, цукровий буряк, щавель, цибулю, капусту, іноді ячмінь, жито, водяний щавель, канатик).

Гусінь в стеблах прогризає отвори декілька вище кореневої щитки, робить хід всередині стебла вверх. Досягнувши тонкої частини стебла, опускається вниз і переходить на наступне стебло або рослину. Пошкоджені стебла вянуть і засихають, при високій вологості загнивають. Бульби не пошкоджую, але врожай бульб може знижувати до 80% і більше, зменшує його товарність.

Найбільш чисельна в вологі роки з помірною температурою. Шкодочинність підвищується в роки з великими опадами в сирих, понижених місцях, особливо на дачах, в першій половині літа.

Заходи боротьби: обприскування посівів при зявленні уражених рослин тими препаратами що і проти колорадського жука ( Акпеара 25% в.г.; Регент 80% в. г., Арріво 25% к.е. та ін.)

Агротехнічні і біологічні заходи і знищення на полях злакових бурянів, скошування обочин доріг, межі; глибока зяблева оранка з передплужником; обробка міст резервації шкідника в п-д масового відкладання яєць. Випуск трихограми (30-50тис.шт. на 1га).

Знищення залишків врожаю, слідити за тим, щоб чистими були не тільки поля, але й обочини. Використання агротехнічних методів.

Попередження завозу і поширення шкідника в нові райони, виконання карантинних заходів. Перед садибна фумігація бульб картоплі. Знищення пасльонових бурянів, обгортання кущів, не допускати оголення бульб, викопка врожаю до висихання, стебел і вивіз їх з поля, знищення рослинних решток і глибока оранка.

3. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур

 

На Україні розвивається близько 60 видів шкідників, переважна більшість яких належать до багатоїдних. Із спеціальних шкідників найбільш небезпечний і шкодочинний колорадський жук. Насінники картоплі пошкоджують і інші комахи, що переносять комплекс вірусних захворювань.

Колорадський жук (Leptinotarsa lecemli neata Say) поширений шкідник картоплі. Огляди посівів картоплі, томатів, баклажанів та інших пасльонових культур для виявлення шкідника і встановлення заселеності починають з періоду появи сходів картоплі.

При обстеженні незалежно від розмірів поля оглядають по 10 кущів у 10-20 місцях. Проби розміщують рівномірно у шаховому порядку. Оглядаючи кожний кущ у пробі, відмічають наявність і кількість яйцекладок, кількість кущів, заселеність жуками і личинками, середньо чисельність шкідників на один кущ і підраховують процент заселення. Під час обліку візуально реєструють фазу розвитку картоплі: повні сходи, формування ярусів листків, завязування бутонів, викидання бутонів ( по одиноке, масове), початок(5-10%) цвітіння, масове(40-60%) цвітіння, закінчення цвітіння, тощо. Слід визначити що найбільш вірогідні строки виплоджування личинок першого покоління в Україні 25-29 травня, а масова поява личинок першого віку кінець першої початок другої декади червня. Залежно від часу садіння картоплі та появи сходів ці строки оптимальним для початку хімічних обробок. Насамперед обробляють присадибні ділянки і ранні сходи, де розвиток шкідника випереджає основні посіви на 7-10 днів. Вважається що хімічні обробки доцільні при заселенні 2-5% кущів картоплі жуками, що перезимували, у фазі розвитку сходи 15-25см. Проти личинок виробничі посіви картоплі обробляють на початку бутонізації, при середній чисельності 20 личинок молодих віків на кущ і 5-8% заселення картоплі.

Існують методи виявлення та обліку шкідників і хвороб можна розділити на візуальні і приладні.

Візуальні методи засновані на безпосередньому огляді та підрахунках шкідників і пошкоджених ними органів рослин. За технікою виконання вони можуть бути маршрутними або детальними, а залежно від того, які органи рослини пошкоджує шкідник, ділиться на обліки в ґрунті, його поверхні, на рослинах чи всередині окремих їх органів.

У ґрунті визначають чисельність шкідників, що зимують або розвиваються в ньому і шкодять рослинам, живлячись корінням, стеблами та іншими органами (колорадський жук, дротянки, відгризаючи совки та ін.), методом ґрунтових розкопок. Залежно від часу проведення розрізняють осінні, весняні, (контрольні) й вегетаційні (періодичні) ґрунтові розкопки, а від глибини мілкі (до 10см), звичайні (до 45-50см) та глибокі ( на 65см і глибше).

Найчастіше з метою виявлення комплексу ґрунтових шкідників, розкопують ями розміром 50 ×50см і глибиною 30см.

Кількість їх на кожному полі встановлюють відповідно до вимог статистичної обробки кількісних показників чисельності шкі

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 > >>