Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них

  Білецький Е.М., Байдик Г.В., Євтушенко Д.М., Захаренко А.В., Літвінов Б.М., Ющук Д.Д. Сільськогосподарська ентомологія/ Під ред.. Б.М. Літвинова LX: Хор.

Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них

Курсовой проект

Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету

Сельское хозяйство

Сдать работу со 100% гаранией
олові і передньоспинці. Тіло коротко-овальне, сильне, випукле, блискуче. На надкрилах 10 чорних смужок. Яйце 0,8-1,4 мил. Червоно-жовте, видовжено-овальне, блискуче, личинка до 10 мил., молодшого віку сіра, старшого червоно-жовта.

Тіло липке, мясисте, червоподібної форми зверху випукле, знизу плоске, особливо опукле у середній частині, покрите рідкими щетинками. Лялечка 10-12 мил. Жовтогарячого-жовтого або червонувата.

Зимує імаго в ґрунті на глибині 10-30см. Під час зимівлі частина їх гине до 42%, які зимують на глибині 10см. Частина популяції після розмноження можуть зимувати на другий рік. Весною імаго живляться, відкладають яйця і відмирають в кінці червня-липні. В клімату України в 3 декаді травня вихід при температурі не нижче 15°С, і ґрунту 13-14°С. Вихід розтягується на 1-1,5 місяці. Деякий час вони знаходяться на поверхні ґрунту, потім через 2-3 дні починають поїдати молоді листки картоплі. На 3-5 день після виходу з ґрунту імаго спарується і самки відкладають яйця на нижню сторону листка кучками, по 28-30, інколи до 70 яєць в кожній кладці. Плодовитість 900-1600. Ембріональний розвиток від 6-18 днів. Оптимальна температура для ембріонального розвитку 20-22°С, при температурі 12°С ембріональний розвиток не відбувається. Личинки живляться листям 18-24 дні. Закінчив розвиток личинки уходять в ґрунт на глибину 8-10см і зариваються

Розвиток лялечки 12-21 день. Молоді імаго зявляються в липні, частина їх не відкладає яєць і уходе на зимівлю. Кладка яєць відмічається в кінці липня початку серпня. Плодовитість 130-400 яєць. Закінчивши живлення зариваються і імаго 2 генерації виходе з лялечки в 2 половині серпня, недовго живиться і уходе на зимівлю. У жуків спостерігається зимова діапауза, яка йде 2-4 місяці( кінець літа до холодів), зимова сплячка з настанням холодів і до зими, літня діапауза до місяця в найбільш жаркий період вона відбувається, літній "сон" всередині літа і продовжується 10 днів, затяжна діапауза більше 1 року, повторна діапауза кінець серпня початок вересня. Ареал поширення колорадського жука коливається від відносної вологості, повітря 30-80%, а оптимальна 65-75%. Сильні дощі і вітри визивають загибель жуків і особливо личинок. Висока вологість ( вище 80-85%) і низька нижче 40-45%, відносна вологість повітря негативно впливає на ембріональний розвиток. Оптимальна температура для розвитку личинки 23-28°С, при цьому продовжність стадії личинки 9,2 дні; при температурі 24°С 13,5 дні. При температурі 46-48°С настає теплове оціпеніння жуків, при температурі 48-55°С загибель личинок. Оптимальна температура для розвитку лялечки являється 22-24°С, при цьому метаморфізм закінчується через 5-8 днів.

Обмеження температури до 18°С понижує розвиток лялечки до 10-16 днів. Часті дощі в період лялькування призводить до смерті серед лялечок і молодих жуків. В жаркому сухому ґрунті лялечка не може перейти на імаго, а жуки які народилися не можуть вибратись на поверхню ґрунту. Жуки, що перезимували та вийшли в травні червні, можуть здійснювати переліт при температурі вище 25°С. Активність жуків не змінюється в залежності від вологості при високій її значності, від 55% і вище, тоді як низька вологість на жуків діє пригнічуючи, при вологості 5% жуки стають нерухомі, при всіх температурах в межах оптимальної. Висока температура разом з низькою вологістю скорочує життєдіяльність жуків, знижує активність жуків. Висока температура може знизити кладку яєць і загальну плодовитість. При температурі нижче 10-13°С жуки і личинки стають малорухомі, перестають живитись. При сильному вітрі спускаються до основи рослин, ховаються за грудочки ґрунту.

Колорадський жук зимує на великій глибині і не підвергаються дії низьких температур.

Для жуків в зимовий період сприяють загибелі позитивні температури, які стимулюють пробудження жуків. Жуки, які зимують на глибині 10см гинуть від коливання температур. Зимою гине більше жуків, коли ґрунт вологий. На вихід жука впливає температура і вологість. Жуки і личинки володіють високою світлочутливістю. Ніжній поріг чутливості до світла близько 0,1. Люкса. Жук володіє чітко вираженою фотоперіодичною реакцією, яка реагує настання діапаузи. Колорадський жук являється видом з широким діапазоном ефективних випромінювань. Для нього ефективними виправляються частина спектру 423 і 675мм, тобто від фіолетового до червоного. Довжина хвилі вище 700мм. Сприймається жуком як повна темнота.

Личинки гризуть мякоть листя з нижньої сторони, поступово переходять на верхню сторону і обгризають листя повністю, залишаючи лише жилки. На плодовитість самок впливає сорт картоплі, чим кращий сорт, тим більша плодовитість, і кількість вітаміну Е (30-40%). Личинка I-II,III,IV віків зїдає 3мг-110мг. За стадію личинки зїдає 780мг. Корму. Жук літньої генерації зїдає в 2 більше ніж самець. 1 жук за весь час живлення зїдає біля 4г. корму, тобто в 5 разів більше личинки. Шкодочинність посилюється тим, що стадія живлення присутня весь вегетативний період. Найкращім кормом колорадського жука являється картопля хоча він пошкоджує всі культури з родини Пасльонові. Рослини, уражені в ранній період і в різний період, пошкодження для них вливається менш шкідливіша. Найбільш чутливі в період цвітіння і в період завязування бульб.

Дефоміанія в цей час на 20,40,80% викликає зниження врожаю 14,15,25%. Пошкодження кущів картоплі в цей період 10 личинками призводить до зниження врожаю на 1,1-9,0%, 25 на 17,5%, 40 на 16,7-45,3%. В період закладки бульб 10 личинок які пошкоджують, знижують врожай на 10-15% при 15 личинках -50%, при 40-50 врожаю не було.

Заходи боротьби: після збирання картоплі оранка або культивація ґрунту з вибиранням бульб, які залишились для запобігання зявлення самосіву який являється резервацією колорадського жука і внесення добрив і підживлення і своєчасне рихлення, окучення і прополка для підвищення стійкості картоплі; скошування бадилля перед збиранням. При розселенні личинок і жуків 10% рослин картоплі посівів обприскування 1-2 рази рекомендованими інсектицидами. Проти личинок ефективні біопрепарати.

Використання штучної передзбиральної дефоліації для скорочення фізіологічного дозрівання бульб. Знищення бадилля в передзбиральний період. Зміна строків садіння картоплі. Випуск природних ворогів: клоп перил юс, клоп подізус, мухи тахіни, роду Doryphorophage, жужелиця сибіл, жужелиця, златоглазки, кокумеліди, хижі клопи, корівка, семикрапковка, павуки, бокохід та ін.

 

2.2 Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі

 

Систематичне положення.

Вид капустянка звичайна Grillotalpa grillotalpa Linnaeus.

Родина капустянки Grillotalpiolae

Рід прямокрилі Ortopfera

Поширеність.

Поширення в усіх зонах на добре зволожених, у тому числі зрошуваних землях. Дуже поширене у Західній Європі, центральних та південних районах європейської частини СНД, у Криму, на Кавказі, в Казахстані, Туркменії, Передній Азії, Північній Африці. (Дрозд,2000).

Діагностичні ознаки виду

Довжина тіла дорослої комахи 35-50мм, зверху вона темно-брудно-буре, знизу бурова то-жовта з шовковистим блиском. Надкрилля широкі, лопатоподібні з чіткими темно-бурими жилками, досягають половини довжини черевця. Крила великі, складаються віялоподібно, виступають вздовж черевця у вигляді зогнутих вниз джгутиків. Гомілки задніх ніг зверху з внутрішнього боку з 4-5 шипами. На кінці черевця є довгі опушені цепки.

Яйце за розміром та формою нагадують зерно проса, діаметром 3-3,5мм, жовті з коричневим нашаруванням та зеленкуватим відтінком.

Личинки імаго подібні, завдовжки в першому віці до 15мм, другому до 20, третьому до 25 і в четвертому до 35мм. Кількість члеників на вусиках відповідно: 34;70;85 та 100. У личинок четвертого віку зявляються зачатки крил завдовжки до 2мм. Після 5-6г7о линянь досягають 7-8мм.

Лялечка відсутня тому, що капустянка з неповним перетворенням яйце - личинка-імаго.(Рис.1). (Литвинов, Євтушенко, 2005).

Біологічні та екологічні особливості виду.

Капустянка живе у ґрунті і лише зрідка зявляється на поверхні в сутінках та вночі, що навіть літає. Досить добре плаває і може долати значні водні перешкоди. Під час повені на рештках рослин, інших предметах цілі колонії капустянки пасивно мандрують за водою на значній відстані.

Нори прокладає у вигляді довгих горизонтальних ходів під самою поверхнею ґрунту. Зимові ходи значно глибші у дорослих особин 60-120см, у личинок 30-55см. Зимують дорослі особини та личинки починаючі з 3-го віку. Весняна ре активація розпочинається залежно від погодних умов. У верхніх шарах починає зявлятися, коли грунт на глибині 20-30см прогрівається до 8,5-10°С. Масовий вихід та початок живлення за температури 12-15°С. Після спарування самиці відкладають яйця. Залежно від фізіологічного стану самиці від 205 до 650 штук і більше. У лісостепу та на Поліссі, починаючі з другої треті декади травня до початку вересня. В перилках значно раніше, Ембріональний розвиток залежно від температури триває 10-20 і більше днів. Масовий вихід личинок в Лісостепу середина червня закінчення липня. Личинки після виходу з яєць залишаються у гнізді 2-3 тижні. Починаючи з другого віку вони живляться корінцями рослин, перегноєм. А пізніше споживають рослину та тверду їжу. Живлячись і прокладаючи корм капустянка перегризає коріння рослин, виїдає бульби, коренеплоди та кореневища. Особливо небезпечна в ранньовесняний період, коли живиться молодими рослинами. У серпні вересні популяція складається переважно з личинок третього четвертого віків і дорослих комах. Повний цикл розвитку в лісостепу триває 1,5-2 роки.

Для того щоб успішно регулювати чисельність будь-якого шкідника, насамперед слід добре знати найбільш несприятливі у його розвитку так звані критичні пе

Похожие работы

< 1 2 3 4 5 > >>