Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи

Наша країна заявила про підтримку Концепції ООН про сталий людський розвиток. Одним з ключових завдань державної політики України на найближчу

Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи

Курсовой проект

Экология

Другие курсовые по предмету

Экология

Сдать работу со 100% гаранией
йського технологічного інституту винайшли, як порівняти два один землетрус з іншим. Їх звали Ч. Ріхтер і Б. Гутенберг. Вони розробили шкалу, яка дозволяла вимірювати магнітуду підземних поштовхів. Сама шкала дозволяє вимірювати силу землетрусів, але не дає змоги прогнозувати їх руйнівні наслідки.

Перше соціологічне дослідження, присвячене темі впливу катастроф на суспільства, було опубліковане в 1920 році (його автором став американський учений Семюель Принс, книга називалася "Катастрофа і Соціальні Зміни". З кінця 1940-х років подібні дослідження стали великомасштабними. У 1963 році в США був створений особливий соціологічний Центр Досліджень Катастроф. У 1970 т-і роки аналогічні центри з'явилися в багатьох країнах Європи і Азії.

Основи теорії катастроф були закладені насамперед у працях американського тополога Гасслера Вітні в 1955 році, в 1960-х цією теорією зайнявся французький математик і лауреат премії Філдса 1958 року Рене Том. Однак популярність ідеї Вітні та Тома придбали тільки завдяки декільком публікаціям Крістофера Зімана в 1970-х [5].

 

ВИСНОВОК

 

Стихійні лиха це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.

В наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Природні катаклізми та катастрофи трапляються не лише внаслідок атмосферних, тектонічних процесів, активності Сонця тощо. Однією із причин їх виникнення є сама людина. Сягнувши надзвичайно високого рівня пізнання ірозвитку, суспільство тим самим створило реальну загрозу своєму існуванню. Сьогодні йдеться про інтенсивне якісне ікількісне знищення природних умов таресурсів, необхідних ідостатніх для існування живого. Запрогнозом учених Римського клубу, при збереженні наявних тенденцій увзаємодії суспільства інавколишнього середовища, вже через 3540 років може розпочатися масове вимирання землян.

 

Список використаних джерел

 

1.Ананьев Г.С. Катастрофические процессы в рельефообразовании: Учебное пособие. М.: Изд-во МГУ, 1998. 102 стр.

2. Арнольд В.И. Теория катастроф. М.: Наука, 1990;

3. Бурдіян Б. Навколишнє середовище. К., 1993.

4. Вестник Московского университета 4/2009, серия 5

5. Гилмор Р. Прикладная теория катастроф (кн. 1-2). М.: Мир, 1984.

6. Джигерей В.С., Жидецький В. Ц. Безпека життєдіяльності. Львів: Афіша, 1999.

7. GEO. Неопознанный мир Земля 11/2009. М: «Грунер + Яр Магазинз»

8. Мягков С.М. География природного риска. М.: Изд-во МГУ, 1995. 224 стр.

9. Обеспечение жизнедеятельности людей в чрезвычайных ситуациях. Выпуск 1: «Чрезвычайные ситуации и их поражающие факторы». СПб. изд. «Образование», 1992.

10.Пушкарь В.С., Черепанова М.В. Природные катастрофы и их экологические последствия М: ЛА «АЛЕКС», 2010.

11. Стародуб Ю.П. Обернена динамічна задача сейсміки для вивчення будови земної кори. - Львів: Світ, 1998. - 112 c.

12. Трибус Е.В. Законы живой природы М: Риполл Классик, 2002. 437 стр.

Похожие работы

<< < 1 2 3 4