Географія туризму

- в Італії (44) - нескельний живопис в долині Валькамоніка, церква Санта-Марія-делле-Граціе з фрескою Леонардо да Вінчі „Таємна вечеря, історичний

Географія туризму

Информация

Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету

Медицина, физкультура, здравоохранение

Сдать работу со 100% гаранией

Зміст

 

1Вступ

2Характеристика стану розвитку рекреаційного туризму в країнах Південної Європи

3Особливості розвитку туристичної галузі в країнах Північної Африки

4Висновки

5Література

 

Вступ

 

Поняття «туризм» почало формуватися з початком масовості, тобто переміщень значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля, хоча можна з впевненістю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людині перш за все як біологічній істоті, для якої рух є невід'ємною потребою організму, а з часів посилення урбанізаційних процесів спілкування з природним середовищем все більшою мірою стає психофізіологічною потребою.

Географія туризму - галузь географічних знань про просторово-часові закономірності функціонування туризму як суспільного явища. Просторові форми суспільних явищ і процесів досліджує суспільна географія. Вторинність туризму в потребах суспільства об'єктивно зумовлює його залежність від рівня соціально-економічного розвитку території, детермінована рівнем та стилем життя її населення. Залежність ця складна, обумовлена сукупною дією об'єктивних умов загального цивілізаційного поступу та умовами розвитку країн певного типу, яка ще більше збурюється дією характерних ознак, притаманних кожній конкретній території: топологічних (географічне положення, конфігурація, протяжність); природних (рельєф, клімат, ландшафтна сфера); хронологічних (історія заселення та освоєння території, історія розвитку державності та формування економіки); хорологічних (система розселення, економічний каркас території, форми територіальної організації суспільства, екологічний стан території). Сама сутність туризму як мобільної форми споживання і рекреаційної діяльності, основаній на доланні простору, пов'язана з територією, характером середовища в широкому розумінні цього поняття (не тільки природного середовища, а й соціально-культурного та економічного середовища людської діяльності) і є географічною. Тому саме географам належить значний доробок в дослідженнях туризму: відомі праці B.C. Преображенського, Ю.О. Вєдєніна, І.В. Зорина, М.А. Ананьева, Н.П. Зачиняєва, Н.С. Фальковича, Є.А. Котляровата інших дослідників радянських часів, а в Україні - М.П. Крачила. Динамічність та масштабність туризму, його соціально-економічні наслідки є тим об'єктивним підґрунтям, на якому сформувалось соціальне замовлення на географічні дослідження туризму.

Міжнародний туризм належить до найбільш активних форм спілкування людей, і знаходиться в тісному зв'язку з такою галуззю географії як рекреаційна географія, що вивчає природно-географічні, культурні, історичні і інші умови, сприяючі розвитку туризму.

 

Характеристика стану розвитку рекреаційного туризму в країнах Південної Європи

 

Європа має в своєму розпорядженні сприятливі рекреаційні ресурси і надалі залишається основним регіоном світу в сфері санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму.

Позитивні якості:

- вигідне економіко-географічне розташування;

- високий рівень економічного розвитку;

- зростаюча урбанізація;

- зручні транспортні зв'язки з іншими країнами;

- розвинена рекреаційна інфраструктура.

В європейському регіоні зосереджені джерела мінеральних вод, пляжі, гірські території. Більша частина регіону має всі умови для проведення відпочинку, санаторно-курортного лікування.

До країн з найкращими рекреаційними ресурсами відносяться:

- приморські, з переважною кількістю сонячних днів (Італія, Франція, Хорватія, Монако та інші);

- країни з гірськими ландшафтами та чистим повітрям (Швейцарія, Австрія).

Ще одна причина популярності європейського регіону - це зосередження найбільшої кількості історичних та архітектурних цінностей. На розвиток рекреації впливає і те, що в Європі найвищий рівень освіченості та культури. Традиційно тут проводяться різні міжнародні заходи: конгреси, з'їзди, конференції, семінари, симпозіуми, фестивалі, спортивні змагання і інше, що сприяє розвитку туризму.

Країни Південної Європи - один із найбільших у світі районів туризму, який став важливою високоприбутковою галуззю господарства. Головними передумовами розвитку рекреаційної галузі є: рекреаційні можливості Альп, морських узбереж і островів; культурна спадщина, яка охоплює античну, візантійську, римську, мавританську епохи, середньовіччя і сучасність.

Тут розташовані відомі у всьому світі курорти Коста-Брава, Коста-Бланка, Коста-дель-Соль, Балеарські та Канарські острови (Іспанія), Лігурійська Рівєра з центром у Сан-Ремо, узбережжя Адріатики (Італія), остови Егейського моря (Греція), Мальта - курортні зони світового значення.

Італійські Альпи - один з основних міжнародних районів зимових видів спорту. Всесвітньої слави набули архітектурні памятки, скульптура і живопис, музичні твори, театр і кіномистецтво.

Найвідомішими культурними центрами є Рим, Мілан, Флоренція, Венеція, Неаполь, Генуя, Мадрид, Барселона, Толедо, Саламанка, Севілья, Гранада, Афіни, Дельфи, Олімпія, Коринф тощо.

Середземноморя - головний район туристсько-рекреаційної діяльності не тільки в Європі, а й у всьому світі. Кількість іноземних туристів, які щороку прибувають сюди досягає 118 млн. осіб. За цим показником третє місце (дані станом на 2009 р.) у світі посідає Іспанія - 52,2 млн. осіб туристів щорічно, серед яких 95% - з країн ЄС (перше місце у Франції - 74,2 млн. осіб, друге - у США - 54,9 млн. осіб), а 5-те - Італія (43,2 млн. туристів). Дещо відстають від них Греція (13,2 млн.) і Мальта (1,1 млн.), а останнім часом активно включилась в туристичний бізнес Португалія (особливо південна провінція Алгарві) - 12 млн. туристів. За рахунок туризму живе й країна-карлик Андорра, яку щорічно відвідує 3 млн. туристів.

До списку ЮНЕСКО занесено 122 обєкти:

- в Андоррі (1) - льодовикова долина Мадріу Перафіта-Кларор;

- у Ватикані (2) - історичний центр міста Рим (спільно з Італією), папське місто Ватикан;

- у Греції (17) - Церква Аполлона Епікурейського в Бассах, руїни міста Дельфи, Афінський Акрополь, духовний центр православя гора Афон, монастирі Метеори, ранні християнські й візантійські памятники міста Салоники, Археологічні памятники Епідавра, Середньовічне місто Родос, давнє місто Містра, археологічні памятники Олімпії, острів Делос, візантійські монастирі Дафні, Осіос Лукас і Неа Моні; Піфагорея і храм Гери (Герайон) на острові Самос, археологічні памятники Вергіни, Мікен і Тірінфа, історичний центр (хора) з монастирем Іоана Богослова і пещерою Апокаліпсиса на острові Патмос, старе місто Корфу;

- в Іспанії (41) - Альгамбра, Хенераліфе і Альбайсін в Гранаді, Бургоський собор, історичний центр міста Кордова, монастир в Ескоріалі, роботи Антоніо Гауді, наскельні малюнки в печері Альтаміра, памятники міста Овєдо і королівства Астурія, старовинне міста Авіла, старовинне місто Сеговея з римським акведуком, стара частина міста Сантьяго-де-Компостела, національний парк Гарахонай на острові Ла-Гомера, історична частина міста Толедо, архітектура в стилі мудехар, стара частина міста Касерес, Севільський собор, Севільський Алькасар і Архів Індій, стара частина міста Саламанка, монастир Поблет, археологічний ансамбль міста Мерида, Шлях святого Якова або Шлях в Сантьяго-де-Компостела, королівський монастир Санта-Марія-де-Гуадалупе, національний парк Донья на, історичне місто Куенка, комплекс Лонха-де-ла-Седа у Валенсії, римські золоті копальні в Лас-Медулас, район гори Монте-Пердідо в Піренеях, Монастирі Юсо і Сузо в Сан-Мілан-де-ла-Когола, Палау-де-ла-Музіка-Каталана і госпіталь Сант-Пау в Барселоні, наскельні малюнки на Середземноморському узбережжі Іспанії, Алькала-де-Енарес, острів і місто Ібиця, місто Сан-Кристобаль-де-ла-Лагуна, археологічний комплекс Таррако в місті Таррагона, печери в горах атапуерка, романські церкви в Валь-де-Бой, пальмовий ліс в Ельчі, римські стіни міста Луго, королівський палац в Аранхуесі, памятники ренесансу в містах Ябеда і Баеса, Біскайській міст, національний парк Те йде, маяк Вежа Геркулеса;

- в Італії (44) - нескельний живопис в долині Валькамоніка, церква Санта-Марія-делле-Граціе з фрескою Леонардо да Вінчі „Таємна вечеря, історичний центр Риму (спільно з Ватиканом) включаючи церкву Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура, історичний центр міста Флоренція, Пьяцца де Міраколі в Пізі, місто Венеція, історичний центр міста Сан-Джиміньяно, „І-Сассі-ді-Матера - поселення у скалах поблизу міста Матера, місто Віченца і вілли Андре Палладіо у Венеції, фабричне поселення Крепі-дАдда, ренесансне місто Феррара і дельта річки По, Історичний центр міста Неаполь, місто Сієна, замок Кастель-дель-Монте, ранні християнські памятники в місті Равенна, історичний центр міста Пьєнца, „Труллі - традиційні помешкання в місті Альберобелло, королівський палац в Казерті з парком, акведук Ванвітеллі й фабричне поселення Сан-Леучо, археологічні памятники в місті Агридженто, археологічні зони - Помпеї, Геркуланум і Торре-Аннунціата, Ботанічний сад в місті Падуя, кафедральний собор, вежа Тор ре-Чівіка й площа Пьяцца-Гранде в місті Модена, узбережжя Костьєра-Амальфіана, місто Портовенере, культурний ландшафт Чінкве-Терре, острова Пальмарія, Тіно і Тінетто, палаци Савойського дому в Турині, доісторичні вежі Су-Нураксі-ді-Баруміні, вілла Дель-Казале, Патріарша базиліка й археологічний заповідник в Аквилії, культурний ландшафт району Чіленто, національний парк Валло-ді-Діано, археологічні памятники Пестума і Елеї, монастир Чертога-ді-Падула, історичний центр міста Урбіно, вілла Адріана в Тиволі, базиліка Святого Франциска в Ассизі, місто Верона, Ліпарські острови, вілла дЕсте в Тиволі, міста пізнього бароко в долині Ното, Святі гори Ломбардії і Пьємонта, етруські некрополі в Черветери і Тарквінії, культурний ландшафт Валь дОрча, Античні Сіраку

Похожие работы

1 2 >