International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States

Диссертация - Юриспруденция, право, государство

Другие диссертации по предмету Юриспруденция, право, государство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ння боротьби з цими злочинами внесли Міжнародна конференція по запобіганню відмивання грошей і використання доходів від злочинної діяльності і боротьбі з ними, проведена ООН у м Кур-майер (Італія) у червні 1994 р., і Всесвітня конференція на рівні міністрів по організованій і транснаціональній злочинності, організована ООН у м. Неаполь (Італія) в листопаді 1994 р. На Всесвітній конференції були прийняті Неапольская політична декларація і Глобальний план дій проти організованої транснаціональної злочинності, що у тому ж році були затверджені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН.

 

На Конференції була прийнята пропозиція представників Італії про заснування на її території Міжнародного навчального центра для співробітників правоохоронних органів і системи карного правосуддя.

 

Одна з його задач обмін досвідом боротьби з легалізацією злочинних доходів і інших економічних злочинів міжнародного характеру.

 

Серед інших документів аналогічного характеру автори насамперед вважають Факультативний протокол до Типового договору про взаємну допомогу в області карного правосуддя, що стосується доходів від злочинів, прийнятому резолюцією ГА ООН у 1990 р.

 

 

1.3. Незаконні операції з наркотичними засобами і психотропними речовинами.

 

На думку авторів, незаконні операції з наркотичними засобами і психотропними речовинами є найбільш поширеними серед розглянутих злочинів. Спроби держав поодинці вести боротьбу з цими злочинами закінчилися провалом. Епідемія наркоманії йшла по усьому світі. У 1909 м створюється перша міжнародна організація по боротьбі з наркозлочинами Шанхайська комісія. Вона координувала співробітництво держав у боротьбі з незаконним оборотом наркотиків, що став кваліфікуватися міжнародним карним злочином.

 

В даний час тільки при ООН діє цілий комплекс органів по боротьбі з цими злочинами:

 

- Комісія ООН по наркотичних засобах, що визначає політику міжнародного співтовариства в області міжнародного контролю над наркотиками. У її складі 40 членів, призначуваних Економічною і Соціальною Радою (ЭКОСОС) ООН;

 

- Відділ ООН по наркотичних засобах у Відні є для названої Комісії секретаріатом і підкріплює політичну волю урядів шляхом надання інформації і послуг фахівців;

 

- Міжнародна рада по контролі за наркотичними засобами (МСКН), що складається з 13 членів-експертів, призначуваних ЭКОСОС для спостереження за дією системи міжнародних договорів про контроль за наркотиками і психотропними речовинами. Щорічно він представляє доповідь про положення у світі в області контролю над ними;

 

- Фонд ООН по боротьбі зі зловживаннями наркотичними засобами (ЮНФДАК), що фінансується за рахунок добровільних внесків, допомагає країнам у плануванні і реалізації конкретних програм контролю над наркотиками і реабілітації наркоманів. У 1989р. Фонд зробив допомогу в здійсненні 152 проектів у 49 державах;

 

- Програма ООН по контролі за наркотичними засобами, відповідно до якої Генеральна Асамблея ООН щорічно заслуховує доповідь Генерального Секретаря ООН про здійснення Всесвітньої програми дій по боротьбі проти незаконного виробництва, пропозиції, попиту, обороту і поширення наркотичних засобів і психотропних речовин. Така увага не випадкова. Росте суспільна небезпека цих злочинів. Об'єктом їхнього зазіхання є не тільки здоров'я людей, але і зовнішньоекономічні відносини між державами, значний збиток фармацевтичній і іншій галузям національної економіки. Вони впливають на відносини з тими країнами, що потурають правопорушенням у цій області і не виконують узяті на себе міжнародні зобов'язання.

 

Разом із зростанням і поширенням наркоманії йшов процес розвитку, удосконалювання і зближення міжнародного і національного законодавства по наступним напрямках:

 

а) угод між державами;

 

б) національних мір карного, адміністративного і медичного характеру.

 

При цьому першим в історії міжнародним договором стала Гаазька конвенція 1912 м, що закріпила наступні принципові положення: виробництво і розподіл сирого опіуму повинний контролюватися правом; його паління повинне викорінюватися; виробництво, продаж і використання наркотиків повинне обмежуватися законом винятково в медичних цілях і т.п. У наступному приймається ще 9 міжнародно-правових актів по боротьбі з розглянутими злочинами, серед яких варто назвати Конвенцію про заборону незаконної торгівлі наркотичними засобами 1936 р.

 

З метою уніфікації численних міжнародно-правових норм у 1961 м приймається Єдина конвенція про наркотичні засоби, що замінив усе що раніше діяли договори в цій області, за винятком Конвенції 1936 р. У ст. 36 Єдиної конвенції перелічуються 18 карних діянь: культивування, виробництво, виготовлення, витяг, готування, збереження, пропозиція з комерційними цілями, розподіл, покупка, продаж, доставка на будь-яких умовах, маклерство, відправлення, перевідправлення транзитом, перевіз, ввіз і вивіз наркотиків, зроблених у порушення норм Конвенції, і будь-яких інших дій. Крім того, у Конвенції дається тлумачення культивування, увозу, вивозу й інших діянь. Їхній перелік не може бути вичерпним, тому держава в нормах свого законодавства може визнати злочинним, наприклад, споживання наркотиків. Усі вони умовно підрозділяються на незаконні операції, зв'язані з виробництвом наркотичних засобів, їхньою купівлею-продажем і транспо

s