International Combating The Crimes Harming The Economic Development Of States

Диссертация - Юриспруденция, право, государство

Другие диссертации по предмету Юриспруденция, право, государство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



и погроз безпеки держави, також визначені деякі злочини, що становлять погрозу нормальному розвитку держави: відмивання грошей, виробництво і торгівля наркотиками і контрабанда.

 

Правовою основою діяльності держав у боротьбі з міжнародною злочинністю служить міжнародне карне право, що є галуззю міжнародного публічного права.

 

Якщо норми міжнародного карного права не трансформовані в національне законодавство, то дізнавачі, слідчі, прокурори і судді при дотриманні вимог названої конституційної норми вправі посилатися у своїх рішеннях на конкретні норми міжнародного договору.

 

Метою даної роботи є розгляд і аналіз діянь, які завдають збитків економічному розвитку держав, співробітництва держав по боротьбі з цими видами діянь, викладених в роботі “Міжнародна боротьба зі злочинами, які завдають шкоди економічному розвитку держав” авторів К.Дж. Годлі та Б. Вілсона зі Сполучених Штатів Америки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 1. Характеристика злочинів.

 

1.1. Контрабанда.

 

 

Контрабанда відбувається тільки на території двох і більш держав і по визнаному державами міжнародному порядку є міжнародним правопорушенням. Покарання за контрабанду встановлюється в національному адміністративному чи карному законодавстві.

 

Дотепер багатосторонньої угоди по боротьбі з контрабандою не прийнято. У цьому відношенні можна відзначити лише Конвенцію СТС про співробітництво в боротьбі з порушеннями митних правил, прийняту в 1977р. у Найробі (Кенія).

 

За загальним правилом контрабанда містить у собі незаконне переміщення яких-небудь цінностей через границю різних держав. Її небезпека для міжнародного правопорядку полягає в тім, що вона підриває відносини дружби і співробітництва держав, монополію чи держав інший порядок в області зовнішньої торгівлі, завдає шкоди економічному і культурному розвитку держав.

 

На відміну від інших злочинів, як відмічають автори, контрабанда дуже динамічна, постійно удосконалюється злочинцями і її модифікаціями непередбачені. В даний час найбільшу небезпеку для міжнародного співтовариства представляє контрабанда зброї в гарячі крапки планети. Нерідко послугами контрабандистів користаються представники окремих держав, що постачають контрабандною зброєю різні екстремістські, праві, лівацькі, націоналістичні, бандитські, відверто фашистські угруповання, а також терористів і просто кримінальників.

 

Предметом контрабанди також є не тільки вогнепальна, але й інші види зброї, боєприпаси і вибухові речовини. За даними ООН, послугами контрабандистів зброї користаються і представники деяких держав. Існує також чорний ринок зброї, зокрема стрілецької зброї, що одержувач може використовувати у випадку, якщо іноземні уряди не будуть задовольняти їхньої потреби. Розміри цього ринку неможливо визначити, і тому також неможливо представити його реальне значення.

 

На практиці міжнародно-правова боротьба з такою контрабандою не ведеться тому, що зброя є законним об'єктом зовнішньої торгівлі, а експорт зброї законним інструментом зовнішньої політики.

 

 

1.2. Легалізація злочинного доходу.

 

Легалізація злочинних доходів одержала широке поширення в країнах з ринковою економікою. Механізм цих злочинів складний.

 

На думку Годлі та Вільсона, він має деякі особливості. Зокрема, добуті злочинним шляхом гроші вивозяться за границю і містяться в різних країнах на рахунки комерційних банків.

 

 

Це злочин до числа міжнародних карних віднесено Страсбургською конвенцією про відмивання, виявленні, вилученні і конфіскації доходів від злочинної діяльності 1990 р. Держави-учасники взяли на себе зобов'язання оголосити відмивання таких грошей злочином, прийняти закони про порядок розшуку, вилучення і конфіскації незаконно отриманих засобів, про зняття всіх обмежень від розголошення або несумлінного використання працівниками банків інформації про внески своїх клієнтів.

 

Держави зобов'язалися юридично закріпити право доступу уповноваженим працівникам правоохоронних органів до банківських операцій, що дозволяють своєчасне виявлення цих злочинів.

 

Ряд держав, що приєдналися до цієї Конвенції, уже внесли у своє законодавство істотні доповнення. Приміром, у Великобританії з 1994 м діє закон, відповідно до якого працівники всіх банків, що не повідомили правоохоронним органам про незвичайні, підозрілі переміщення коштів, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності й одержати від 2 до 14 років позбавлення волі.

 

Ще раніш у Нідерландах початків діяти закон, що зобов'язує банківських працівників інформувати правоохоронні органи про надходження на рахунки своїх клієнтів сум понад 25 тис. гульдени. Про походження таких засобів власник рахунка зобов'язаний дати пояснення. Аналогічні норми є в США, Італії й інших країн'. К. жалю, Узбекистан не є учасником розглянутої Конвенції, однак у своєму законодавстві має норму про кримінальну відповідальність за легалізацію злочинних доходів. На мій погляд було б доцільним перед можливим приєднанням до даної Конвенції прийняти статус спостерігача і розглянути її дія для країн-учасниць даної Конвенції.

 

Визначений внесок у посил

s