Вказівна частка ге ‘ось’ у західнополіських говірках

Уживаний у говірках західної і центральної діалектних зон західнополіського говору (район басейнів р. Зах. Буг, р.Турія) прислівник гет (варіанти: гет,

Вказівна частка ге ‘ось’ у західнополіських говірках

Информация

Разное

Другие материалы по предмету

Разное

Сдать работу со 100% гаранией

Вказівна частка ге ось у західнополіських говірках

Частки, уживані в українських говорах, це лексично і структурно специфічна група слів, які характеризуються багатьма архаїчними ознаками, але мають переважно затемнену етимологію. Деякі з цих часток, що виявлені і в західнополіському говорі, мають відповідники в інших словянських діалектах і відповідно етимологічно можуть бути трактовані як континуанти прасловянських часток, які внаслідок своєї лексичної незалежності та невідмінюваності збереглися у давній, первісній формі.

Так, у говірках Пінського району Брестської області Білорусі, які становлять північно-східну окраїну західнополіського діалекту, вживана як лексично незалежна одиниця із вказівним значенням частка ге ось, оце, он, пор.: ге шчо йе на стбросц дождбласа (Невель Пн); ге необнлни чоловнк, нездулни обулити (Жидче Пн); озмнте ге стулок ди садбйте (Мала Вулька Пн); шчо ге за товбр худат? (Містковичі Пн); ге йіж товканъцу (Жидче Пн); ге пришлб жонучина, де мннйе роскбзвивати (Хойно Пн). У перехідних українсько-білоруських говірках північної Пінщини частка ге уперше зафіксована наприкінці ХІХ ст. Ю.Карським: шчо ге за лэдзі ? [1,4].

Структурно й функціонально рівнозначні відповідники відомі в інших словянських говорах, пор. укр. бойків. ге ось [2,164], сербсько-хорватське е ось [3,513], пол. діал. е, je ось [4,41], болг. е он; ось [5,176]. При етимологічному опрацюванні цієї частки на підставі численних фактів сучасних архаїчних словянських говорів В.Німчук [6, 466-467], О.Мельничук [7, 210-211], В.Фортунатов [8, 222], В.Славський [9, 420], Махек [10, 128], а також автори “Етимологічного словника української мови” [11, 487-488], вбачають у ній континуант вказівної частки псл. *е ось; он, або, що менш імовірно, псл. *(h)е, яка виникла на базі займенника і-є. *е. Суттєвим аргументом на користь імовірності цієї версії стали б факти фіксації вказівного ге ще й в історичних словниках української та інших словянських мов. Одначе й відсутність таких фіксацій не ставить під сумнів прасловянське походження вказівного ге, оскільки, як слушно зауважив В.Німчук, “багато часток прасловянського походження, вживаних, безсумнівно, в живій мові, давні памятки не відбили” [6, 468].

У говірках Пінщини виявлено також результат семантичного й функціонального розвитку вказівної частки ге, а саме її вживання у прислівниковій функції зі значенням так: ми однэт ге ббйімо (Невель Пн); гннчий ббйе ге, гннчий ге, кажди по-свуйму (Жидче Пн); ге не мужна казбти на чужъх (Жидче Пн) і т. ін.

У більшості говірок північної діалектної зони західнополіського говору (найактивніше у берестейських говірках) функціонує структурно тотожний прислівник ге зі значенням уже, пор.: витй ге вернэлиса ? (Дивин Кб); ми ге спбти лаглъ (Самари Рт) і т. ін. У такому ж значенні “Дыялектны слоўнік Брэстчыны” фіксує його на Столинщині: ми ге кбшанку рубім [12,92]. Щоправда, підстав для етимологічного зіставлення прислівника ге уже із вказівним ге немає: форма ге уже є, найімовірніше, наслідком модифікації звукової структури (втрати початкового голосного) повнішого варіанта угй уже, який часто фіксується у берестейських говірках: угй змеркблосо [2,237]. Форма ж угй є варіантом (без наслідку першого перехідного помякшення) загальновживаного ужй, в якому компонент же<псл.*ће<*ge (у цих же говірках палаталізація відсутня і в дієслівних формах на зразок кагэ, могэ, пекэ і под.).

У західнополіських говірках частка ге у вказівній функції широко засвідчена у структурі інших утворень. Так, результатом редуплікації вказівного ге є виявлені у говірці с.Пулемець Шацького району вказівна частка і прислівник гйге, йге ось, ось тут, пор.: гйге палймуди розвелъса покусбйат; йге лепйха в нас ростй і ін. Структура прислівника гйге, йге в говірці часто ускладнюється кінцевими, вторинного походження морфемами -л, -ла: гйгел, йгел, гйгела, йгела, пор.: гйгел йійн хбта; гйгела купблницу тълкко застбра палйли і ін. У цих формах, як і в уживаних у цьому ж ареалі прислівниках вкучил, вкучила коли та втучил, втучила тоді, кінцеві форманти -л, -ла зумовлені, ймовірно, аналогією до часових прислівників пукіл, пукіла поки, дукіл, дукіла, доки, дутіл, дутіла доти, досі і т. ін.

У цій же та інших надсвітязьких і суміжних говірках (с.Піща, Мельники, Залісся, Щц; Збураж, Олтуш, Сушитниця Мл; Жиричі, Тур Рт; Яревище Ст і ін.) зафіксовані вказівна частка і прислівник бге, рідше агй ось, ось тут, пор.: бге лохбнка стойнт (Пулемець Шц); бге вузеро спрътке (Тур Рт); бге брендзелнйа ростй (Жиричі Рт). Структурно ці деривати являють собою результат зрощення вказівного ге із, очевидно, ще однією давньою вказівною часткою а, етимологія якої потребує окремого детального опрацювання. У надсвітязьких говірках (с.Залісся, Пулемець, Піща, Мельники Шц) прислівник бге послужив дериваційною базою для похідних бгел, бгела ось тут, пор.: бгела йе такъй йідун чоловнк (Пулемець Шц); бгела чигэн постбвлу (Залісся Шц).

У структурі вказівної частки та прислівника гйво ось, ось тут, які формують невеликий компактний ареал у говірках Любешівського району (с.Цир і Деревок Лб, пор.: гйво твар вътри; гйво сйдте і ін.), вказівна частка ге поєднана із сегментом -во іншою вказівною часткою, етимологія якої зводиться дослідниками до займенника і-є. *о [11, 37] (у такому випадку варіант во має протезу), або ж, що більш імовірно, до давнього нечленного вказівного займенника середнього роду ово це [13, 23]. Функціонально й структурно рівнозначні відповідники до західнополіського гйво відомі в інших словянських говорах, пор. укр. бойків. гйо ось [2, 164], лемків. гев сюди [14, 149], надсян. геў сюди, тут [15, 22], рос. діал. эво [3,513] сербське ево ось [16, 110], пол. hev, hewaj [4, 66] та ін., що дає підставу реконструювати псл. *evo [10,128].

У західнополіських говірках відомі факти поєднання вказівної частки ге з коренями й інших давніх нечленних вказівних займенників. Так, наслідком зрощення вказівного ге з коренем нечленного займенника *пъ є вживані у говірках північно-західної діалектної зони західнополіського говору вказівна частка і прислівник гйно он, он там, пор.: гйно йакэ ръхту солуми постбвів (Тур Рт); гйно сидйт (Дубечно Ст); гйно йдут (Мокрани Мл) та ін; частіше вживаний варіант з утраченим кінцевим голосним: ген (гин). Наявність словянських відповідників (біл. гэна он, он там [17, 152], пол. henoj там [4,22], сербське ено он там [16,110]) робить імовірно реконструкцію пcл. *еno [9, 414-415]. Виявлений у межах цього ж ареалу варіант гйноно он, он там (Черче К-К; Невір, Щитинь Лб), який фіксується і в говірках берестейського масиву [17, 512], може бути наслідком контамінації двох тотожних із функціонального погляду лексем: ген і ону; можливо, -ноно редуплікація. Для вираження більш точної просторової вказівки у цих говірках структури ген, гйно поширюються в постпозиції вказівним ге: генегй (Збураж Мл; Тур, Жиричі Рт; Мельники Шц; Залюття Ст і ін), пор.: генегй мойб хбта (Залюття Ст) і под.

Вказівна частка ген послужила базою для творення за аналогією до старожитнього унде прислівника і частки гйнде он, там (варіанти: гънде, гйнди, гйнде, гйнди, гбнде, гендеу, генду), які формують великий ареал у північно-західний частині західнополіського діалекту. У більшості говірок цього масиву точнішу просторову вказівку передають форми із постпозитивним вказівним ге: гендегй (варіанти: гендегй, гиндегъ, гиндигъ, гіндегй, індигй), пор.: гендегй в стовп пйрун бабунув (Яревище Ст); індигй ми судосълиса (Жиричі Рт) і под. Ареал охоплює також берестейські говірки: гйнде [12,45], індигй [12,81], підляські: гйнде, гендеу, генду [17,512], продовжується у говорах карпатської групи [6,362].

Із лексемами гйнде, генду етимологічно зіставні прислівники і вказівні частки гиндикб он, он там (Липно Кв) та гіндό ось, он, ось тут (Велике Вербче Ср), які зафіксовані в інших говіркових групах у районі басейну р. Горинь.

Уживаний у говірках західної і центральної діалектних зон західнополіського говору (район басейнів р. Зах. Буг, р.Турія) прислівник гет (варіанти: гет, гіт, гат) зовсім, там, дуже далеко, на далеку відстань являє собою складне утворення із вказівної частки ге та основи нечленного вказівного займенника тъ [11,502]. Ареал охоплює також усі південно-західні говори, пор., наприклад, бойків. гет [2,166], продовжується у говорах польської мови: het [9,418], словацьких говорах: het [10,129]. У західноволинських надбузьких говірках паралельно з фонетичним варіантом гат, семантична структура якого включає ще один компонент он туди, функціонує словотвірний варіант із формально демінутивним суфіксом аналогійного походження: гбтика (с.Петрово Ів, с.Суходоли В-В), пор.: той сэзим напуврйтливий гбтика пубіг (Лежниця Ів); у цьому ж ареалі форма гбтика зафіксована М.Корзонюком [18,83]. У говірках східної діалектної зони західнополіського говору (район басейнів р. Стохід, р.Стир, р.Горинь) натомість поширений загальновживаний варіант гет (гет, гат), мяке кінцеве -т в якому можна витлумачити як наслідок аналогії до дієслівних форм наказового способу на зразок сед, чист, вътрат і под.

Сліди прислівника гет (гіт) є підстави вбачати у структурі зафіксованих у говірці с.Мельники Шацького району регіоналізмів стамгнти, стамгнтил, стамгнтила аж звідти; он звідти, пор.: ажнб стамгίтила привезлб садэн посадъти; стамгнти і до вотόго мнсца чавэх поснйала і под. Аналізовані лексеми з урахуванням семантики можна вважати результатами фонетичного розвитку первісних композитів *с-там-гіт-ти, *с-там-гіm-тил, *с-там-гіт-тила, у складі яких функцію вказівки на значну віддаленість вихідного пункту руху виконують прислівники там і гіт (пор. форми стил звідси та стамтъл звідти, виявлені у говірці с.Піща цього ж району). У говірці с.Мельники зрідка вживані й структурно подібні прислівники зі значенням лімітативності: дотамгнти, дотамгнтил, дотамгнтила аж доти, он аж до того місця, пор.: впбли і ажнб дотамгнтил покотб

Похожие работы

1 2 3 > >>