Відкриття провадження у цивільній справі у суді

2) Прокурор. Відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. органи прокуратури здійснюють представництво інтересів

Відкриття провадження у цивільній справі у суді

Дипломная работа

Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету

Юриспруденция, право, государство

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни: Цивільне процесуальне право України

на тему: Відкриття провадження у цивільній справі у суді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

р.

ЗМІСТ

 

Вступ

Глава 1. ПОЗОВ, ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАСІБ ПОРУШЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ

.1 Поняття позову

.2 Елементи позову

.3 Види позовів

.4 Форма і зміст позовної заяви

Глава 2. ПРАВО НА ПОЗОВ

.1 Право на предявлення позову

.2 Обєднання і розєднання позовів

.3 Способи захисту відповідача від заявленого позову

.4 Зміни у позовному спорі

.5 Забезпечення позову

Висновок

Задача

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Дана курсова робота розкриває тему ,,Відкриття провадження у цивільній справі у суді ".

Питання судового захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, функціонування судової системи є традиційно актуальними, тому активно досліджуються вітчизняною і зарубіжною юридичною наукою. Нагальність удосконалення цивільно-процесуальних відносин обумовлюється також законотворчими процесами, які відбуваються в державі, а саме: реформами адміністративно-політичної, соціально-культурної сфер суспільства.

Яскравим прикладом таких перетворень є прийняття від часу набуття Україною незалежності ряду принципово нових нормативно-правових актів, перегляд концепції поділу державної влади, визначення правового статусу органів місцевого самоврядування у системі державної влади.

Відбулися зміни і в органах судової влади. Нещодавно набрали чинності законодавчі акти, що закріплюють нові правила здійснення судочинства в Україні, зокрема прийнятий 18 березня 2004 року Верховною Радою України Цивільний процесуальний кодекс України. Відповідно до положень останнього у цивільне судочинство були введені нові процедури, спрямовані на розумне спрощення, посилення ефективності і диференціації процесу: наказне провадження (розділ II, статті 95-106) та заочний розгляд справи (розділ III, глава 8, статті 224-233). Окреме провадження також доповнюється новими категоріями справ. Також варто звернути увагу, що адміністративні правовідносини частково вилучаються із цивільно-процесуальних відносин та врегульовуються Кодексом адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року.

Але в даній курсовій роботі я розглядаю позовне провадження, оскільки це найбільш поширений вид цивільного судочинства. Тому все вищевикладене і привело мене до вибору цієї теми моєї курсової роботи.

Метою даної курсової роботи є аналіз такого виду цивільного судочинства, як позовне провадження.

Це обумовило необхідність вирішення таких спеціальних завдань:

визначити поняття, елементи та види позову;

розкрити особливості позовного провадження;

зясувати основні положення позовного провадження в цивільному судочинстві.

Об'єктом роботи є сукупність проблем, пов'язаних із практичним застосуванням положень нового цивільно-процесуального законодавства в позовному провадженні цивільного судочинства.

Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використана сукупність дослідницьких методів сучасної теорії пізнання, що ґрунтуються на філософії розвитку загальнолюдських цінностей. У процесі дослідження використовувався як загальний діалектичний метод, так і окремі наукові методи: історичний, системно-структурний, соціологічний, логіко-юридичний та інші.

Темі ,,Відкриття провадження у цивільній справі у суді" велику увагу приділяють такі автори, як Андрушко А.В., Бичкова С.С., Кілічава Т.М., Павлик П.М., Червоний Ю.С., Штефан М.Й. та інші.

Основні питання я розглядала по окремим главам.

В першій главі я розкрила поняття, елементи та види позову.

В другій главі я розглянула хто має право на предявлення позову. Також які зміни можна внести у позов. Визнання та відмова від позову, чи мирова угода.

Для написання курсової роботи я використала наукову, навчальну літературу, а також закон, кодекс та нормативно-правові акти.

Дана курсова робота складається з вступу, двох глав, висновку та списку використаної літератури.

 

Глава 1. ПОЗОВ, ЯК ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАСІБ ПОРУШЕННЯ

ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ

 

.1 Поняття позову

 

Конституція України, проголошуючи права і свободи фізичних осіб, юридичних осіб, держави, гарантує їх захист (ст. ст. 8, 55, 124КУ) [1].

Законодавчо забезпечено право кожної особи , в порядку, встановленому ЩІК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК) [2].

У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч. 2 ст. З ЦПК) [2].

Згідно з ч. 3 ст. З ЦПК недійсною є відмова від можливості звернення до суду за захистом від права на звернення до суду за будь-якими вимогами, що виникли або можуть виникнути із певних правовідносин па підставі конкретного договору. Сторона може відмовитися в суді від захисту своїх прав шляхом відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, передання спору на вирішення третейського суду.

Діяльність суду щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів здійснюється в різних процесуальних формах, основною з яких є позовна форма (позовне провадження).

Справи щодо спорів, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин, прийнято називати позовними.

Позовне провадження характеризується такими ознаками: 1) між сторонами наявний матеріально-правовий спір; 2) спір стосується не лише фактичних обставин справи, а й самого правовідношення; 3) вимога до суду про судовий захист оформляється у формі позовної заяви [5, с. 218].

Засобом захисту прав особи у позовному провадженні є позов. Позов - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або законного інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.

Зважаючи на те, що поняття „позов" та похідні від нього поняття застосовуються цивільним процесуальним та матеріальними галузями права, у теорії сформувалося кілька точок зору з приводу поняття та суті позову. На думку одних, позов - це інститут цивільного процесуального права,на думку інших позов - інститут матеріального права. Однак, переважна більшість учених вказує на універсальність цього поняття, тобто поєднання матеріально-правового та процесуального аспектів [9, с. 111-112].

 

.2 Елементи позову

 

Позов складається з трьох частин: предмета позову, підстави позову, змісту позову.

Предмет позову складає та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Таким чином, предмет позову повинен мати правовий характер і виходити з матеріально-правових відносин. Предмет позову характеризується певним змістом, а в окремих випадках і окремим об'єктом. А тому при характеристиці предмета позову необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта. Наприклад, предметом позову про виселення громадянина будуть спірні правовідносини, а об'єктом - житлове приміщення.

Протягом усього часу розгляду справи позивач може змінити предмет позову, заявити нові вимоги в межах спірних правовідносин.

Визначення предмета позову має практичне значення для індивідуалізації позовів, визначення підвідомчості справи: класифікації позовів за матеріально-правовою ознакою: ним визначається суть вимоги, відповідь на яку повинен дати суд.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Ними можуть бути: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини та доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність відповідних прав.

Підстави позову не можна змішувати з нормами права, на які посилається позивач, а також з документами, які є письмовими доказами юридичних фактів, які складають підстави позову чи заперечення проти нього.

Підстава позову являє собою ряд фактів, які можна умовно розділити на 2 групи: активні - тобто ті, які підтверджують, що спірне право належить позивачеві, а на відповідача покладені певні обов'язки; пасивні - у яких вбачається, що відповідач виконав дії спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить.

Підстава позову може бути зміненою протягом розгляду справи. При цьому позивач замість зазначених юридичних фактів може посилатися на інші, що обґрунтовують ту ж вимогу, але не повинні виходити за межі зазначеного матеріально-правового спору.

Як право на зміну предмета позову, так і право на зміну підстави позову надане тільки позивачу, так як лише з його згоди суд може здійснити подібну заміну.

Таким чином, третім елементом позову - змістом - є зазначена позивачем форма судового захисту. Позивач може просити суд: присудити визначену річ; 2) визнати наявність чи відсутність суб'єктивних

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>