Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства

Конфігурація кривої сукупного продукту (рис.1.1а) ілюструє нерівномірність приростів випуску продукції. Початкова опуклість функції донизу показує, що до точки обсяг продукції

Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства

Курсовой проект

Экономика

Другие курсовые по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

на тему:

 

«Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства»

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2008

Вступ

 

Виробництво це процес відтворення благ при залученні робочої сили і обладнання у сполученні з природними і матеріальними ресурсами для задоволення різноманітних потреб людини.

Важливої характеристикою виробництва є його двоїстість. У кожний певний момент у процесі виробництва створюється блага, тобто має місце праця і здійснюються ї витрати, і у такий спосіб відбувається формування вартості вироблюваних благ.

Виробництво завжди є процесом суспільним. Суспільне виробництво в цілому це складна і комплексна система, в якій можна виділити 3 рівні:

Працю індивідуального працівника;

Виробництво в межах підприємства, фірми (мікрорівень);

Виробництво на рівні суспільства, держави (макрорівень).

Процес виробництва це взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку. Важливою особливістю процесу виробництва є створення не тільки матеріальних, але й нематеріальних благ і послуг.

Первинним факторами виробництва були земля і праця. З розвитком людської цивілізації зявилися й інші речові фактори виробництва, але також похідні від землі. Речові фактори виробництва функціонують, як засоби оснащення трудової діяльності людини, примноження її продуктивної сили.

Види факторів виробництва зумовлені різноманітною діяльністю людини у багатьох галузях, підгалузях, сферах, підрозділах.

Мета даної роботи полягає у прогнозуванні чи максимілізації отриманих благ в процесі виробництва. Аналіз проводиться з ціллю уявити який прибуток приносить підприємство.

 

 

1. Основи виробництва

 

1.1 Підприємство як виробничо-ринкова система

 

Виробництво це процес використання робочої сили і обладнання у сполученні з природними і матеріальними ресурсами для виготовлення товарів, послуг, інформації.

Виробництво це не тільки процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини, це ще й відтворення життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їхнього фізичного існування, а також реалізація і розвиток їхніх здібностей.

Капітал все, що створено працею людини і слугує для виробництва нових товарів (обладнання, станки, будівлі і так далі).

Праця це людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей. Створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватися і без безпосереднього втручання людини (наприклад: автоматизоване виробництво). У такому випадку праця переміщується у сферу регулювання, управління.

Земля фактор виробництва, що являє собою не тільки сільськогосподарські угіддя, а і природні ресурси, що знаходяться у ґрунті вода, нафта, золото, вугілля та інші.

Слід зазначити властивості, якими володіють фактори виробництва.

По-перше, усі фактори, що використовуються у виробництві, кількісно обмежені. Так наприклад ресурс праці обмежений не лише кількістю, а й її кваліфікацією, що ще більше обмежує даний фактор виробництва.

Підприємницькими здібностями володіють лише окремі особи (вчені вважають, що їх не більше 57% від загальної кількості працездатного населення). Разом з тим, потреби людства постійно зростають, що пов'язано як з кількісним приростом населення, так і з підвищенням якості життя. Тому безмежним потребам не відповідають обмежені ресурси.

По-друге, фактори виробництва є універсальними. Тобто з одних тих самих ресурсів можна виробити різні блага.

По-третє, фактори здатні приносити прибуток.

По-четверте, фактори виробництва мають властивість взаємодоповнення. Це означає що ефективне використання одного з ресурсів можливо лише за відповідності іншого.

По-пяте, кожен ресурс може бути замінений на інший, однак до певного ступеню. Це властивість взаємозамінювання. Таким чином, один і той же результат можна отримати при різному співвідношенні факторів виробництва. Наприклад, якщо у виробництві використовуються праця і капітал, то можна визначити різні співвідношення цих факторів, що дадуть заданий результат виробництва.

Підприємство це відокремлена економічна структура, що виробляє і реалізує певні товари, послуги, інформацію. Підприємства можуть створюватися як приватними особами, так і державою. Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. [1]

Обсяг виробленої продукції залежить від таких чинників:

  1. Спосіб виробництва (технологія виробництва)
  2. Кількість ресурсів
  3. Ступінь використання ресурсів

Основне питання, яке постає перед підприємством у процесі виробництва це як найраціональніше використовувати ресурси, для того щоб отримувати більший обсяг продукції.

 

1.2 Параметри підприємства як мікроекономічної моделі

 

Виробнича функція це залежність максимальної кількості продукції, що виробляється від кількості використаних ресурсів при даній технології і повному використанню усіх ресурсів. Виробнича функція має вигляд:

Q= f (L, K, Z)

 

де Q максимальний обсяг продукції при даній технології,

L праця

K капітал

Z земля, природні ресурси

Властивості виробничої функції:

  1. При збільшенні використання одного ресурсу відбувається збільшення обсягу виробництва продукції, але лише до певної міри.
  2. Існує певна взаємозамінність та взаємодоповнюваність факторів виробництва.
  3. Використання факторів виробництва в короткостроковому періоді менш еластичне, ніж у довгостроковому.

Всі ресурси у процесі виробництва поділяються на ресурси, які можна змінити швидко і легко (швидкозмінні) та ресурси, які змінюються складно та довго (довгозмінні). У звязку з цим періоди розвитку виробництва на:

Короткостроковий період це період виробництва, протягом якого довгозмінні фактори є незмінними.

Довгостроковий період це період виробництва, за який виробники можуть змінити всі фактори виробництва продукції. У короткостроковому періоді виробнича функція відображає максимально можливий випуск продукції за різних обсягів використання одного з факторів виробництва та незмінної кількості застосування інших виробничих факторів, тому виробнича функція у цьому випадку має такий вигляд:

 

Q= f (x).

 

Серед показників короткострокового періоду розвитку виробництва, слід виділити такі:

Сукупний продукт змінного фактора виробництва (ТР) це кількість продукції, що виробляється при певній кількості цього фактора за інших незмінних умов.

Середній продукт змінного фактора виробництва (АР) це відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, яка використовується у виробництві: АР = ТР/Х.

Граничний продукт змінного фактора виробництва (МР) це обсяг зміни сукупного продукту цього фактора при зміні кількості фактора на одиницю (при інших рівних умовах): МР = ∆ТР/∆Х.

Витрати виробництва це загальні витрати ресурсів і грошові витрати, що здійснюються підприємством з метою виробництва продукції. Окрім цього, ще виділяють бухгалтерські та економічні витрати.

Бухгалтерські витрати включають лише фактичні витрати в грошовому виразі, підтверджені документами.

Економічні витрати включають ще й недоотриманий дохід від найкращого потенційного можливого способу використання власних ресурсів (капіталу, грошових коштів).

Їх різниця полягає у тому, що бухгалтерські витрати складаються лише з явних витрат, а економічні витрати це сума явних і неявних витрат, тобто економічні витрати кількісно більші за бухгалтерські на величину неявних витрат.

Існують відповідні показники для витрат і виручки:

Сукупні витрати (ТС) загальний обсяг витрат для виробництва певного обсягу продукції.

Сукупна валовий дохід грошові надходження від реалізації продукції:

 

ТR = РQ

 

де Р ціна продукції, Q кількість продукції.

Середні витрати (АС) це обсяг сукупних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції: АС = ТС/Q

Середній дохід (АR) це сукупна виручка із розрахунку на одиницю продукції AR=TR/Q

Граничні витрати (МС) приріст сукупних витрат для виробництва додаткової одиниці продукції МС = ∆ТС/∆Q

Гранична виручка (МR) приріст сукупної виручки при збільшенні виробництва продукції на одну одиницю: МR=∆TR/∆Q.

Сукупний прибуток (ЕР) це різниця між сукупною виручкою та сукупними втратами.

Крім того, розрізняють бухгалтерський і економічний прибуток. Бухгалтерський прибуток це різниця між сукупною виручкою і бухгалтерськими витратами. А економічний прибуток це різниця між валовою виручкою та економічними витратами.

 

1.3 Однофакторна виробнича функція

 

У короткостроковому періоді для збільшення виробництва можна змінювати обсяги лише деяких ресурсів, інші є фіксованими. Ця особливість зумовлює відмінність виробничої функції і короткострокових витрат.

Внесок змінного фактора у виробничий процес обчислюють у показниках сукупного, середнього та граничного продукту в фізичних одиницях.

Сукупний фізичний продукт або сумарна продуктивність змінного фактора (ТР) це загальна

Похожие работы

1 2 3 4 > >>