Витоки української авіації

Початок Першої світової війни істотно позначився на розвитку авіації. Припиняє роботу гурток повітроплавання більшість його членів мобілізовано в авіачастини.

Витоки української авіації

Доклад

История

Другие доклады по предмету

История

Сдать работу со 100% гаранией
ного корпусу, навіть у коридорах, а також частково в актовому залі (частина якого постраждала від пожежі) розгортаються авіамайстерні, переважно призначені для ремонту трофейних літальних апаратів. Біля механічних майстерень відновлюється аерогараж, де будувалися літаки типу "Альбатрос" і створювалися нові конструкції. Особливо слід наголосити, що майстерні КПІ спеціалізувалися також на масовому випуску гвинтів власної конструкції. Повітряні гвинти "Брати Касьяненки" виявилися досконалішими за французькі і розвивали велику тягу, що підвищувало швидкість польоту. Військове відомство замовляло їх у великій кількості для потреб діючої армії.

З 1920 року під керівництвом енергійного ректора Вікторина Боброва в КПІ розпочинається істотна перебудова з важливими змінами в навчальному процесі, переоснащенням матеріальної бази інституту, оновленням господарства. 1921 року в головному корпусі під актовим залом з ініціативи професора Боброва влаштовується дослідна лабораторія двигунів та авіабудування, яка надалі стала навчально-виробничою базою для введення на механічному факультеті КПІ авіаспеціалізації. З 1922 року відновлюється робота авіагуртка, наступного року він перетворюється на Авіаційне науково-технічне товариство. Згодом у КПІ зявляється авіаційний факультет, а в 1933 році його перетворюють на Київський авіаційний інститут, нині Національний авіаційний університет. Ще в 1932 році вступив на авіаційний факультет КПІ (закінчив уже Київський авіаційний) майбутній генеральний конструктор космічних ракет Володимир Челомей.

Традиції зі створення важких літаків, започатковані Ігорем Сікорським, продовжив Костянтин Калінін. Ще студентом КПІ, у 1922 році, нащадок запорізького козака Калини-Малини на київському заводі "Ремвоздух-6" створив перший серійний пасажирський літак К-1. Серійно випускати його почали на Харківському авіазаводі. К-4 і К-5 майже двадцять років були основними пасажирськими літаками СРСР. У 1938 році інженера Калініна репресовано.

Також студентом КПІ, з 1926 по 1928 роки, Сергій Корольов саме при вузі закінчив курси інструкторів планерного пілотажу, збудував планер КПІР-3. За студентською лавою він уперше ознайомився з працями К.Ціолковського, саме тут виношував ідеї реактивного руху, які згодом так успішно розвивав.

Студентом КПІ був і Олександр Мікулін. Його двигунами оснащено літак, у якому легендарні пілоти Чкалов та Громов здійснили наддальній переліт через Північний полюс. Потім двигуни Мікуліна підняли в повітря найбільший для свого часу літак "Максим Горький". У Велику Вітчизняну саме його двигунами оснащувалися штурмовик Іл-2 і бомбардувальник Пе-8, а в мирний час пасажирський реактивний лайнер Ту-104.

1931 року диплом КПІ одержав Архип Люлька, якому належать ідея та практичне втілення турбокомпресорного повітряно-реактивного двигуна.

Славні традиції авіаконструювання, закладені в Київській політехніці на початку минулого століття, не переривалися протягом подальшої його історії.

У знаменитому АНТК ім. Антонова давно вже працює велика кількість випускників КПІ. З цим підприємством повязана діяльність ряду кафедр університету. Так, тільки за участь у розробці та запуску космічного літака "Буран" науковці університету отримали Державні премії УРСР. Державною премією СРСР у 1989 році відзначено цикл наукових розробок КПІ зі створення систем супутникових телекомунікацій на замовлення Міноборони СРСР.

Результатом активної наукової та практичної діяльності стало відродження в КПІ авіаспеціальностей з авіаконструювання. В 1989 р. Міносвіти України доручило кафедрі теоретичної механіки підготовку інженерів зі спеціальності "космічні літальні апарати та розгонні блоки". Перший набір проведено на механіко-машинобудівному факультеті.

А невдовзі, у 1993 р., на новій основі було відтворено факультет авіаційних і космічних систем. На кафедрах приладів та систем керування літальними апаратами, теоретичної механіки цього факультету, кафедрі приладів і систем орієнтації та навігації, кафедрі оптичних та оптико-електронних приладів приладобудівного факультету, в Інституті телекомунікаційних систем готують високоосвічених фахівців для авіакосмічної галузі України і проводять масштабні наукові дослідження. Гіроскопічні прилади, системи керування та контролю, телекомунікаційні засоби передачі інформації це лише деякі з основних напрямів наукових праць.

Авіаційні традиції КПІ живуть. Однак авіації України давно вже стало затісно в колисці, і сьогодні наша країна має потужний науковий та виробничий потенціал. Близько 40 високотехнологічних підприємств і організацій обєднує авіакосмічна промисловість України, фахівців для неї готують пять вищих навчальних закладів.

Основою національної авіаційної структури став Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова. Створений у 1946 році, нині він має на своєму рахунку понад 20 типів оригінальних пасажирських, військово-транспортних та спеціальних літаків, а також близько 100 модифікацій авіаційної техніки. Широко відомий найбільший у світі літак Ан-225 ("Мрія"). Розширюється поле діяльності антоновських велетів Ан-124 ("Руслан"). Останнім часом АНТК ім. Антонова опрацювало військово-транспортний літак із короткими злетом та посадкою Ан-70. Одна з найперспективніших програм виробництво нового вантажно-пасажирського літака Ан-140, значно дешевшого, ніж його аналоги в інших країнах.

Перетворились на потужні сучасні авіаційні підприємства українські авіаційні заводи Харківське державне виробниче підприємство, яке виробляє літак Ан-74 та його модифікації і літак Ан-140, а також Київський державний авіаційний завод "Авіант", що будує літаки Ан-32Б та Ан-32П.

Українські літаки оснащені вітчизняними двигунами. Вони розроблені запорізьким КБ "Прогрес", заснованим ще 1930 року, а випускаються запорізьким підприємством "Мотор Січ", яке виробляє, випробовує, здійснює супровід в експлуатації та ремонт 55 модифікацій економічних і надійних двигунів понад 60 типів літаків та вертольотів різного призначення. В Україні діє 26 КБ і заводів, які опрацьовують і виробляють усе необхідне бортове обладнання.

Таким чином, Україна одна з небагатьох держав світу, що здійснює повний цикл опрацювання, виготовлення та експлуатації найсучасніших літаків. І сьогодні Національний технічний університет України КПІ, який нинішнього року відзначив сторіччя з дня першого випуску своїх вихованців, пишається тим, що саме його викладачі та студенти заклали підґрунтя авіаційної могутності нашої держави.

Похожие работы

< 1 2